Сучасні тренди розвитку соціально-економічних систем

Abstract

Досліджуються зміст та сфери застосування понять "тренд" та "тенденція" щодо розвитку соціально-економічних систем. Формулюється визначення зазначених термінів. У широкому розумінні трендом необхідно вважати відносно стійке спрямування розвитку певного явища. В економічних системах зазначене спрямування реалізується через динаміку: сукупності співвідношень (між окремими частинами систем), властивостей (притаманних системам), показників доходів і витрат, попиту та пропозиції, ознак споживчих потреб та уподобань користувачів, параметрів технологічної основи та ін. Визначаються класифікаційні ознаки та взаємні відносини різних видів трендів, зокрема, метатренду, мегатренду, соціокультурного тренду, тренду споживання та бізнес-тренду. Критеріальною основою віднесення до певного виду тренду є виміри (умовні сфери), на які впливає тренд. До таких вимірів віднесені: продуктовий, ринковий, соціокультурний, економічний, технологічний, цивілізаційний, природний. Показані процеси еволюції трендів. Зокрема, тренд споживання (який охоплює продуктовий, ринковий та соціокультурний виміри) може розвинутися у соціокультурний тренд (який на додачу охоплює ще й економічний вимір). Останній же тренд може перерости у мегатренд (що включає вплив також на технологічний вимір). Коли мегатренди починають також впливати на цивілізаційний і природний вимір, вони переростають у метатренди. Такий шлях, зокрема, пройшли мегатренди: індустріалізації, електрифікації, автомобілізації, комп’ютеризації, цифровізації та ін. Сьогодні таким шляхом слідують мегатренди: альтернативної енергетики, адитивних технологій, Інтернету речей, штучного інтелекту, кібергізації, хмарних технологій, індустріального агровиробництва та ін. Зазначається, що наразі людство переживає епохальний тренд фазового переходу до нової соціально-економічної формації, який реалізується в ході одночасно трьох промислових революцій: Третьої, Четвертої і П’ятої.

Исследуются содержание и сферы применения понятий "тренд" и "тенденция" по развитию социально-экономических систем. Формируется определение указанных терминов. В широком смысле трендом следует считать относительно устойчивое направление развития определенного явления. В экономических системах указанное направление реализуется через динамику: совокупности соотношений (между отдельными частями систем), свойств (присущих системам), показателей доходов и расходов, спроса и предложения, признаков потребительских потребностей и предпочтений пользователей, параметров технологической основы и др. Определяются классификационные признаки и взаимные отношения различных видов трендов, в том числе, метатренда, мегатренда, социо-культурного тренда, тренда потребления и бизнес-тренда. Критериальной основой отнесения к определенному виду тренда является измерения (условные сферы), на которые влияет тренд. К таким измерений отнесены: продуктовый, рыночный, социокультурный, экономический, технологический, цивилизационный, природный. Показаны процессы эволюции трендов. В частности, тренд потребления (который охватывает продуктовый, рыночный и социокультурный измерения) может развиться в социокультурный тренд (который в придачу охватывает еще и экономическое измерение). Последний же тренд может перерасти в мегатренд (включающий влияние также на технологический измерение). Когда мегатренды начинают также влиять на цивилизационный и природный измерение, они перерастают в метатренды. Такой путь, в частности, прошли мегатренды: индустриализации, электрификации, автомобилизации, компьютеризации, цифровизации и др. Сегодня таким путем следуют мегатренды: альтернативной энергетики, аддитивных технологий, Интернета вещей, искусственного интеллекта, кибергизации, облачных технологий, индустриального агропроизводства и др. Отмечается, что в настоящее время человечество переживает эпохальный тренд фазового перехода к новой социально-экономической формации, который реализуется в ходе одновременно трёх промышленных революций: Третьей, Четвёртой и Пятой.

The paper studies the content and spheres of application of the terms "trend" and "tendency" in the development of socio-economic systems. The definitions of these term is formulated. In a broad sense, the trend should be considered as a relatively sustainable direction for the development of a particular phenomenon. In economic systems, this direction is realized through dynamics: the totality of relationships (between individual parts of systems), properties (inherent in systems), indicators of income and costs, supply and demand, signs of consumer needs and preferences of users, parameters of technological basis, etc. Classification traits and mutual relations of different types of trends are defined, including metatrend, megatrend, socio-cultural trend, consumption trend and business trend. The criterion basis for referring to a particular type of trend is the dimensions (conditional areas) that are affected by the trend. These dimensions include: product, market, socio-cultural, economic, technological, civilizational, natural. The processes of trend evolution are shown. In particular, the consumption trend (which covers the product, market and socio-cultural dimensions) can develop into a socio-cultural trend (which in addition covers the economic dimension). The latest trend can evolve into a megatrend (which includes the impact on technological dimension). When megatrends also begin to influence civilizational and natural dimensions, they evolve into metatrends. Such a path, in particular, has passed the megatrends: industrialization, electrification, automotive, computerization, digitization, etc. Today, this is followed by megatrends: alternative energy, additive technologies, the Internet of Things, artificial intelligence, cyber-physical systems, cloud technologies, industrial agro-production, and others. It is noted that humanity is currently experiencing an epochal trend of a phase transition to a new socio-economic formation, which is being implemented during three industrial revolutions: the Industries 3.0; 4.0; 5.0.