Стандартизація аудиту звітності зі сталого розвитку компаній

Abstract

Метою статті є обґрунтування доцільності використання стандартів, що регулюють порядок проведення аудиту звітності зі сталого розвитку, для упорядкування процесу верифікації такої звітності в інтересах стейкхолдерів.Методологія / методика / підхід. Методологічною основою дослідження виступають компаративний і контент-аналіз міжнародно визнаних стандартів аудиту звітності зі сталого розвитку, зокрема Стандарту із надання впевненості AA1000 (AA1000AS, AccountAbility)та Міжнародного стандарту з надання впевненості МСЗНВ 3000 Ради з надання впевненості (International Standard on Assurance Engagements (ISAE 3000) «Завдання з надання впевненості, що не є аудитом, чи оглядом історичної фінансової інформації» Ради з надання впевненості. Застосування цих аналітичних інструментів дозволиловиділити переваги та обмеження кожного з названих стандартів.Результати. Установлено, що забезпечення незалежного аудиторськогопідтвердження звітності зі сталого розвитку характеризується зростаючим трендом серед найбільших світових компаній. Аудит однією з умов забезпечення довіри до звітності зі сталого розвитку для стейкхолдерів, відповідно стандартизація аудиту звітності зісталого розвитку виступає запорукою якості його проведення та надійності отриманих аудитором висновків. Проведеноаналіз обсягів поданняверифікованої звітності зі сталого розвитку такомпаративний аналіз двох основних стандартів у сфері її аудиту за основними критеріями, що охоплюють їх статус, мету, верифікаторів, процеси, вимоги, обсяги та принципи проведення, оформлення результатів та особливості публікації думки аудитора. Оригінальність / наукова новизна. Обґрунтовано важливість і доцільність застосування міжнародно визнаних стандартівAA1000 та ISAE 3000 як бенчмарків для стандартизації звітності зі сталого розвитку на основі визначених переваг та недоліків. Порівняльна характеристика й оцінка частоти практичного застосування вказанихстандартів аудиту звітності зі сталого розвитку дістала дальшого розвитку. Практична цінність / значущість. З урахуванням вигід таобмежень проаналізованих стандартів на регуляторному рівні, зокрема і в Україні, можуть бути розроблені національні підходи щодо стандартизації аудиту звітності зі сталого розвитку. На рівні окремихкомпаній, зокрема великих аграрних холдингів,зазначені стандарти можуть використовуватися паралельно вкомунікативному полі їхньоївзаємодії зі стейкхолдерами залежно від категорійзазначених сторін.

Purpose. The purpose of the article is to justify the use of sustainability reporting assurance standards to streamline the process of verification of such reporting in the interests of stakeholders. Methodology / approach. The methodological basis of the study is a comparative and content analysis of internationally recognized standards for the audit of sustainability reporting, including the AA1000 (AA1000AS, AccountAbility) and the International Standard on Assurance Engagements (International Standard on ISAE 3000) «Non-Audit Assurance or Review of Historical Financial Information»IBAA. Use of these analytical toolshighlighted the benefits and limitations of these standards.Results. Authors definedthat the provision of independent audit confirmation of sustainability reporting is characterized by agrowing trend among the world’s largest companies. Assurance is one of the conditions for ensuring confidence in sustainability reporting for stakeholders, and accordingly, standardization of audit is a guarantee of the quality of its conduct and the reliability of the auditor’s conclusions.The analysis of volumes of verified sustainability reporting submission and comparative analysis of the two primary standards in the field of its audit by the main criteria was conducted. These criteria cover standards status, purpose, verifiers, processes, requirements, volumes, and principles of conduct, results in preparation and features of publication ofthe auditor’s opinion.Originality / scientific novelty. The importance and feasibility of applying the internationally recognized standards AA1000 and ISAE 3000 as benchmarks for standardizing sustainability reporting based on their identified advantagesand disadvantages are substantiated.A comparative description and assessment of the frequency of practical application of these standards for auditing reporting on sustainable development was further developed. Practical value / implications. Taking intoaccount the benefits and limitations of the analyzed standards at the regulatory level, in particular in Ukraine, national approaches to standardizing the audit of sustainability reporting can be developed. At the level of individual companies, in particular large agriculturalholdings, these standards can be used in parallel in the communication field oftheir interaction with stakeholders, depending on the categories of those stakeholders