Вплив капіталізації банків на макроекономічну стабільність

Abstract

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної наукової проблеми удосконалення теоретико-методичних засад оцінки впливу капіталізації банків на макроекономічну стабільність. Для цього проаналізовано наукові дослідження та сучасні тенденції рівня капіталізації банків, макроекономічної стабільності та методичні підходи щодо оцінки їх взаємозв’язку. Проведений динамічний аналіз поняття «капіталізація банків», реалізований за допомогою бази даних Scopus та інструментарію VOSvievier 1.6.20.0, дав змогу виявити, що протягом 2010-2022 років наукові роботи у розрізі капіталізації банків були присвячені питанням фінансової стійкості, надійності, платоспроможності та прибутковості банків, достатності капіталу, ризик-менеджменту та управлінню проблемними кредитами. Перерозподіл наукових публікацій бази даних Scopus за використанням поняття «капіталізація банку» за різними галузями протягом 2010-2022 років засвідчив, що 23,2% публікацій викладені у межах галезей «Економіка та фінанси», а 18,6% – «Бізнес-процеси та менеджмент». Проаналізувавши наукові публікації українських дослідників на тему капіталізації банків визначено, що найбільший інтерес науковців спостерігався протягом 2014-2017 років (від 2770 од. у 2014 до 2430 од. у 2017 році), що пояснюється реформуванням банківської системи України. На основі систематизації та аналізу існуючих досліджень присвячених капіталізації банків запропоновано трактувати дане поняття як індикатор стійкості та надійності, який характеризує фінансовий потенціал банку (капітал та зобов’язання) для проведення активних операцій (кредитних, операцій з цінними паперами, розрахунково-касове обслуговування) за умов покриття кредитного, операційного, ринкового та системного ризиків. За допомогою даного підходу робиться акцент на важливості впливу не тільки власних ресурсів у вигляді капіталу та запозичених у вигляді зобов’язань на рівень капіталізації банку, а й активних операцій, які опосередковано беруть участь у формуванні достатнього рівня капіталізації банку. На основі динамічного аналізу поняття «макроекономічна стабільність» визначено, що воно розглядалося через призму економічного та соціального розвитку країни, волатильностей рівня заробітної плати та рівня цін, обсягів виробництва та рівнів безробіття, політичних аспектів. 40,3% публікацій на тему макроекономічної стабільності були викладені у межах галузі «Економіка», а 18,1% – «Бізнес-процеси та менеджмент». Поняття «макроекономічна стабільність» українськими науковцями активно досліджувалося з 2013 по 2017 роки (від 1820 од. у 2013 році до 2140 од. у 2017 році). Запропоновано розглядати поняття «макроекономічна стабільність» як стан рівноваги між різними секторами економіки держави, що характеризується стійким соціально-економічним, зовнішньоекономічним та фінансовим зростанням всередині країни протягом певного періоду часу. Це дозволило розглянути дане поняття з позиції процесу попередження, ліквідації та управління наслідками впливу потенційних ризиків погіршення соціально- економічного стану держави в умовах економічних турбулентностей. Побудована на основі інструментів VOSViewer 1.6.20.0 візуалізаційна карта контекстуально-часового виміру досліджень підвердила наявність причинно-наслідкових зв’язків між рівнем капіталізації банків та макроекономічною стабільністю у розрізі 7 кластерів, що охоплюють наукові роботи через призму оцінки банківських ризиків та фінансових криз, діяльності банків, кредитування та економічного зростання, інвестицій та економіки, ефективності банківської діяльності. Аргументовано фундаментальні основи взаємодії капіталізації банків та макроекономічної стабільності через розробку теоретичної концептуальної моделі, що підтверджує присутність причинно-наслідкового зв’язку між рівнем капіталізації банків та макроекономічною стабільністю обумовленого набором прямих та опосередкованих каталізаторів (соціально-економічних, зовнішньоекономічних, фінансових та дестимулюючих). Це дозволило сформувати такі системи каналів впливу: 1) регуляторні вимоги, економічні і ринкові умови та практика управління ризиками як передумови трансформації рівня капіталізації банків; 2) грошово-кредитна та податково-бюджетна політика країни, глобальне економічне середовище та рівень довіри бізнесу як передумови забезпечення макроекономічної стабільності. Визначено методичний інструментарій оцінки інтегральних індексів рівня капіталізації банків та макроекономічної стабільності з і без урахування показників-дестимуляторів (корупції та тіньової економіки) шляхом використання методу оптимальної рівномірності для 34 європейських країн протягом 2010-2022 років. В основі розрахунку інтегрального індексу рівня капіталізації банків лежать вісім показників: рентабельність активів і власного капіталу, рівень непрацюючих кредитів, відношення капіталу до активів , кількість відділень банків, відношення регулятивного капіталу до активів зважених на ризик, відношення витрат до доходів банків та глибина проникнення фінансових послуг банку. На основі запропонованої адаптованої шкали виявлено, що більшість країн мають низький середній рівень капіталізації банків (0-0,19), серед яких Албанія (0,13), Австрія (0,13), Бельгія (0,14), Болгарія (0,15), Данія (0,16), Мальта (0,13), Нідерланди (0,16), Польща (0,12), Словаччина (0,13), Угорщина (0,17), Франція (0,15) та Чехія (0,17). Найбільше значення індексу спостерігається в Швеції (0,44). В основі розрахунку інтегрального індексу макроекономічної стабільності (без урахування корумпізації та тінізації економіки) лежать сім показників: валовий внутрішній продукт, рівень інфляції і безробіття, індекс Джині, ріст валового національного доходу, рівень експорту та зовнішній борг. На основі запропонованої адаптованої шкали виявлено, що найнижчі середні рівні індексу характерні для Албанії (0,32), Іспанії (0,35), Словаччини (0,34), Словенії (0,35) та Кіпру (0,35), а найбільше значення індексу спостерігається у Швейцарії (0,6) та Люксембурзі (0,66). Під час розрахунку інтегрального індексу макроекономічної стабільності з елементами корумпізації та тінізації (первинні державні видатки, індекс сприйняття корупції, показник політичної стабільності, показник регуляторної якості та рівень тіньової економіки) виявлено, що найнижчі середні рівні індексу (0-0,4) спостерігаються в Україні (0,2), Албанії (0,35), Молдові (0,38) та Сербії (0,37), а максимальні значення інтегрального індексу мали Люксембург (0,9), Ірландія (0,8) та Швейцарія (0,85). Розроблено науково-методичний підхід щодо моделювання трансформаційних процесів показників капіталізації банків та соціально- економічного розвитку на основі кластерного аналізу (метод Ворда та k- середніх) для 34 європейських країн у розрізі 2010, 2015 та 2020 років. За допомогою методу головних компонент було відібрано по три показники з кожної групи для проведення кластеризації (рівень непрацюючих кредитів, рентабельність активів і капіталу; рівень інфляції і безробіття та індекс Джині). У 2010 та 2015 роках було виділено чотири кластери та в 2020 році – три кластери. Серед причин трансформаційних процесів складу кластерів визначено такі, як зниження рівня непрацюючих кредитів, рівня інфляції, безробіття і індексу Джині та підвищення рентабельності активів. У 2010 році до другого кластеру найбільш стійкого як за показниками капіталізації банків, так і за показниками соціально-економічного розвитку ввійшли Словенія, Фінляндія та Швеція. У 2015 та 2020 роках третій кластер став найбільш стійким та включав такі країни: Мальту, Швецію, Люксембург, Ісландію, Данію, Бельгію, Австрію, Ісландію та Швейцарію. Україна знаходилася в першому кластері протягом 2010-2020 років, для країн-членів якого були характерні високі рівні непрацюючих кредитів і нижче середнього значення рентабельності активів та високі рівні інфляції, безробіття і індексу Джині. Розроблено матрицю, що включала стійкі до трансформаційних процесів капіталізації банків та соціально-економічного розвитку європейські країни. Формалізовано взаємодію капіталізації банків та макроекономічної стабільності 34 європейських країн протягом 2010-2022 за допомогою канонічного аналізу. Виявлено збільшення частки варіації показників капіталізації банків, що пояснюється зміною індикаторів макроекономічної стабільності, з 5,2% до 13,6% при включенні показників-дестимуляторів макроекономічної стабільності (індикатори корумпізації та тінізації), та тісноти зв’язку між канонічними величинами (канонічне R) з 0,359 до 0,520. Хи2 та р <0,05 підтвердили адекватність побудованих канонічних моделей. На основі отриманих канонічних коренів виявлено, що найбільший вплив на забезпечення макроекономічної стабільності здійснює імпорт (-3,631), а на капіталізацію банків – рентабельність активів (0,689). При врахуванні показників- дестимуляторів визначено, що найбільший вплив на забезпечення макроекономічної стабільності здійснює показник ролі закону (3,222) та індекс сприйняття корупції (2,471), а на капіталізацію банків – рентабельність власного капіталу (0,930). На основі побудованих панельних регресійних моделей з випадковими та фіксованими ефектами, виявленими за допомогою тесту Хаусмана та оцінки множника Лагранжа Брейша-Пагана, визначено функціональні зв'язки впливу макроекономічної стабільності з елементами корумпізації та тінізації на рівень капіталізації банків досліджуваних європейських країн протягом 2010-2022 років. На основі критеріїв Wald, F та p-value підтверджено статистичну значущість панельних регресійних моделей із фіксованими ефектами. Отримані результати засвідчили, що зі збільшенням рівня експорту на 1% рівень непрацюючих кредитів зменшиться на 0,21%, а рентабельність власного капіталу банків підвищиться на 0,28%; зі збільшенням показника політичної стабільності на 1 од. рівень непрацюючих кредитів знизиться на 7,05%, а рівень рентабельності активів банків збільшиться на 1,22%; зі збільшенням рівня тіньової економіки на 1% рівень непрацюючих кредитів збільшиться на 0,40%, а рентабельність власного капіталу банків знижується на 0,17% та зі збільшенням індексу сприйняття корупції на 1 бал рентабельність власного капіталу банків підвищується на 0,27%. Розроблено міжнародну функціональну модель бенчмаркінгу управління рівнем капіталізації банків в умовах забезпечення макроекономічної стабільності на основі визначення якісних та кількісних характеристик країн- лідерів, відібраних на основі побудованого відповідного рейтингу. Виділено три групи бенчмарок: інституційно-інноваційно (в основі практики Швейцарії та Люксембургу), грошово-кредитні (в основі практики Швеції та Ісландії) та превентивно-управлінські заходи (в основі практики Норвегії та Фінляндії). Сформовано практичні рекомендації до удосконалення системи управління капіталізацією банків для забезпечення макроекономічної стабільності країни, що можуть бути використані у процесі ризик-менеджменту банку, формування та регулювання достатності капіталізації керівництвом банків, при розробці державних соціально-економічних та фінансових політик.

The dissertation is devoted to solving the urgent scientific problem of improving the theoretical and methodological foundations for assessing the impact of bank capitalisation on macroeconomic stability. To this end, the article analyses scientific research and current trends in the level of bank capitalisation, macroeconomic stability, and methodological approaches to assessing their interconnection. A dynamic analysis of the concept of «bank capitalization», implemented using the Scopus database and the VOSvievier 1.6.20.0 toolkit, revealed that in 2010- 2022, scientific papers in the context of bank capitalisation focused on financial stability, reliability, solvency and profitability of banks, capital adequacy, risk management and management of non-performing loans. The redistribution of scientific publications in the Scopus database using the concept of «bank capitalization» by various industries in 2010-2022 showed that 23.2% of publications were in the Economics and Finance field, and 18.6% were in Business Processes and Management. Having analysed the scientific publications of Ukrainian researchers on the topic of bank capitalization, it was determined that the greatest interest of scientists was observed during 2014-2017 (from 2770 in 2014 to 2430 in 2017), which is explained by the reform of the Ukrainian banking system. Based on the dynamic analysis of the concept of «macroeconomic stability», it was determined that it was considered through the prism of economic and social development of the country, volatility of wages and prices, production volumes and unemployment rates, and political aspects. 40.3% of publications on macroeconomic stability were presented within the field of Economics, and 18.1% - Business Processes and Management. The concept of «macroeconomic stability» was actively studied by Ukrainian scientists from 2013 to 2017 (from 1820 papers in 2013 to 2140 papers in 2017). The concept of «macroeconomic stability» is proposed to be considered as a state of equilibrium between different sectors of the state's economy, characterized by sustainable socio-economic, foreign economic, and financial growth within the country over a certain period of time. This allowed us to consider this concept from the perspective of the process of preventing, eliminating and managing the consequences of the impact of potential risks of deterioration of the socio-economic state of the state in the context of economic turbulence. The visualization map, based on VOSViewer 1.6.20.0 tools, confirmed the presence of causal relationships between bank capitalization levels and macroeconomic stability across 7 clusters, covering various aspects such as banking risks assessment, financial crises, bank activities, lending, economic growth, investments, and banking efficiency. The study argues for the fundamental interaction between bank capitalization and macroeconomic stability through the development of a theoretical conceptual model. It confirms the causal links between bank capitalization levels and macroeconomic stability, driven by socio-economic, external economic, financial, and disincentive factors. It proposes influence channel systems based on regulatory requirements, economic and market conditions, and risk management practices as prerequisites for transforming bank capitalization levels and monetary-credit and fiscal policy, the global economic environment, and business trust levels are suggested as prerequisites for ensuring macroeconomic stability. A methodological toolkit has been established for evaluating the integral indices of bank capitalization levels and macroeconomic stability, with and without considering disincentive indicators (corruption and the shadow economy), using the method of optimal uniformity for 34 European countries from 2010 to 2022. The integral index calculation for bank capitalization is based on eight indicators: asset and equity profitability, non-performing loan levels, capital-to-assets ratio, number of bank branches, regulatory capital-to-risk-weighted assets ratio, cost-to-income ratio of banks, and depth of financial services penetration by banks. Based on the proposed adapted scale, it is found that most countries have a low average level of bank capitalization (0-0.19), including Albania (0.13), Austria (0.13), Belgium (0.14), Bulgaria (0.15), Denmark (0.16), Malta (0.13), Netherlands (0.16), Poland (0.12), Slovakia (0.13), Hungary (0.17), France (0.15), and Czech Republic (0.17). The highest index value is observed in Sweden (0.44). The calculation of the integral index of macroeconomic stability (without considering corruption and shadow economy) is based on seven indicators: gross domestic product, inflation and unemployment rates, Gini index, gross national income growth, export level, and external debt. According to the adapted scale, the lowest average index levels are characteristic of Albania (0.32), Spain (0.35), Slovakia (0.34), Slovenia (0.35), and Cyprus (0.35), while the highest index values are observed in Switzerland (0.6) and Luxembourg (0.66). During the calculation of the integral index of macroeconomic stability with elements of corruption and shadow economy (primary government expenditures, corruption perception index, political stability index, regulatory quality index, and shadow economy level), the lowest average index levels (0-0.4) are observed in Ukraine (0.2), Albania (0.35), Moldova (0.38), and Serbia (0.37), while the maximum index values are found in Luxembourg (0.9), Ireland (0.8), and Switzerland (0.85). A scientific-methodological approach has been developed for modeling the transformation processes of bank capitalization indicators and socio-economic development using cluster analysis (Ward's method and k-means) for 34 European countries in 2010, 2015, and 2020. By using the principal component method, three indicators from each group were selected for clustering (non-performing loan levels, asset and equity profitability; inflation and unemployment rates; and Gini index). In 2010 and 2015, four clusters were identified, while in 2020, three clusters were identified. Among the reasons for the transformation processes of cluster compositions are reductions in non-performing loans, inflation, unemployment, and Gini index levels, and increases in asset profitability. In 2010, Slovenia, Finland, and Sweden were the most stable members of the second cluster in terms of both bank capitalization and socio-economic development indicators. In 2015 and 2020, the third cluster became the most stable, including countries such as Malta, Sweden, Luxembourg, Iceland, Denmark, Belgium, Austria, Iceland, and Switzerland. Ukraine remained in the first cluster throughout 2010-2020, characterized by high levels of non-performing loans and below-average asset profitability, inflation, unemployment, and Gini index levels. A matrix has been developed including European countries resilient to transformation processes in bank capitalization and socio-economic development. The interaction between bank capitalization and macroeconomic stability of 34 European countries during 2010-2022 has been formalized using canonical analysis. An increase in the proportion of variation of bank capitalization indicators, explained by changes in macroeconomic stability indicators, was observed from 5.2% to 13.6% when disincentive indicators of macroeconomic stability (corruption and shadow economy indicators) were included, and the correlation between canonical variables (canonical R) increased from 0.359 to 0.520. Chi-square and p <0.05 confirmed the adequacy of the constructed canonical models. Based on the obtained canonical roots, it was found that the most significant impact on ensuring macroeconomic stability is exerted by imports (-3.631), while on bank capitalization, it is asset profitability (0.689). When considering disincentive indicators, it was determined that the greatest impact on ensuring macroeconomic stability is exerted by the rule of law indicator (3.222) and the corruption perception index (2.471), while on bank capitalization, it is equity profitability (0.930). Based on constructed panel regression models with random and fixed effects, identified using the Hausman test and Breusch-Pagan Lagrange multiplier estimation, the functional relationships of the influence of macroeconomic stability with elements of corruption and shadow economy on the level of bank capitalization of the investigated European countries during 2010-2022 were determined. Wald, F, and pvalue criteria, confirmed statistical significance of panel regression models with fixed effects. The obtained results showed that with a 1% increase in export levels, the level of non-performing loans decreases by 0.21%, and the profitability of bank equity increases by 0.28%; with a 1-unit increase in the political stability index, the level of non-performing loans decreases by 7.05%, and the asset profitability of banks increases by 1.22%; with a 1% increase in the shadow economy level, the level of non-performing loans increases by 0.40%, and the profitability of bank equity decreases by 0.17%; and with a 1-point increase in the corruption perception index, the profitability of bank equity increases by 0.27%. An international functional benchmarking model for managing bank capitalization levels in ensuring macroeconomic stability was developed based on determining qualitative and quantitative characteristics of leading countries selected by the constructed corresponding rating. Three benchmark groups were identified: institutional-innovative (based on Switzerland and Luxembourg practices), monetarycredit (based on Sweden and Iceland practices), and preventive-management measures (based on Norway and Finland practices). Practical recommendations for improving the bank capitalization management system to ensure the macroeconomic stability of the country were formulated, which can be used in the bank's risk management process, formulation and regulation of capital adequacy by bank management, and in the development of state socio-economic and financial policies.