Metabolically associated fatty liver disease in patients with very high cardiovascular risk: prevalence, clinical significance, gender differences

Abstract

Нещодавно запропоновано новий термін метаболічно асоційована жирова хвороба печінки (МАЖХП). Через зростання поширеності, значну захворюваність та смертність від печінкових та серцево-судинних ускладнень зв’язок МАЖХП із серцево-судинними захворюваннями набуває значної актуальності та потребує подальшого вивчення. Мета нашого дослідження: визначити частку МАЖХП серед пацієнтів із дуже високим серцево-судинним ризиком, з’ясувати клінічні особливості та гендерні відмінності в цій когорті. Матеріали та методи: усім пацієнтам проведено комплексне обстеження для оцінки серцево-судинного ризику та МАЖХП. Стеатоз печінки встановлювали методом ультразвукового дослідження. Учасники, які відповідали критеріям МАЖХП, були включені до групи 1 (n=77; 32 жінки, 45 чоловіків), інші пацієнти були віднесені до групи 2 (n=39; 19 жінок, 20 чоловіків). Результати. Серед пацієнтів із дуже високим серцево-судинним ризиком частка МАЖХП становила 66,7%. Помірне підвищення аланінамінотрансферази переважало у групі з МАЖХП (16 жінок (50.0▫%) проти 2 жінок (10.5%) у групі 2, P=0.006; 21 чоловік (46.7%) проти 2 чоловіків (10.0▫%), P=0.005); проте, в жодному випадку підвищення не відповідало критеріям стеатогепатиту. Незважаючи на наявність метаболічних розладів у переважної більшості учасників, частки ожиріння, метаболічної дисліпідемії, предіабету та цукрового діабету 2 типу були достовірно вищими у пацієнтів із МАЖХП. Крім того, пацієнти з МАЖХП зазвичай відповідали 4 або 5 критеріям метаболічного синдрому, мали вищі медіани продукту накопичення ліпідів (ПАЛ) та індексу HOMA-IR, але нижчу медіану індексу Matsuda. Виявлено значущі прямі кореляційні зв’язки між МАЖХП та продуктом акумуляції ліпідів (ПАЛ), логарифмічним індексом відношення тригліцеридів до холестерину ліпопротеїнів високої щільності log (ТГ/ХС ЛПВЩ) та індексом HOMA-IR; негативні кореляційні зв’язки виявлено між МАЖХП та індексами чутливості до інсуліну. Жінки з МАЖХП мали значно вищі медіани глікованого гемоглобіну, глікемії через 2 години після навантаження глюкозою та рівні інсуліну в сироватці крові натще; виявлено значущий прямий кореляційний зв'язок між МАЖХП та ХС не ЛПВЩ. Серед жінок з МАЖХП анамнез менопаузи у віці до 45 років виявлено у 15 осіб (46,9%) проти 1 жінки (5,3%) у групі 2 (P= 0,0019); середній вік, коли було діагностовано атеросклеротичне серцево-судинне захворювання, становив 58,5 [53,0; 64,0] років проти 68,0 [63,0; 69,0] років у групі 2 (P=0,002); кальциноз аортального та/або мітрального клапанів серця виявлено у 31 жінки (96,6%) проти 9 осіб (47,4%) у 2 групі (Р=0,0001); медіана індексу маси міокарда лівого шлуночка (іМЛШ) склала 77,5 [62,1; 86,9] г/м 2,7 проти 64,0 [50,6; 74,0] г/м 2,7 у жінок без МАЖХП, 67,0 [55,1; 74,0] г/м 2,7 у чоловіків із МАЖХП та 63,9 [50,0; 73,5] г/м 2,7 у чоловіків без МАЖХП (P <0,0001 за тестом Краскела-Уолліса; P=0,002 за медіанним тестом). Поширеність куріння та вживання алкоголю значно переважала серед чоловіків як у групі 1 (P<0,0001 та P=0,0001 відповідно), так і у групі 2 (P=0,0004 та P=0,0023 відповідно). Чоловіки з МАЖХП мали значно вищі медіани глікемії натще, рівні інсуліну в сироватці крові натще та через 2 години після навантаження глюкозою, ніж чоловіки без МАЖХП; у чоловіків виявлено значущий прямий кореляційний зв'язок між МАЖХП та ТГ. Серед чоловіків із МАЖХП було 11 випадків гіпертригліцеридемії >2,3 ммоль/л (24,4%), чого не спостерігалося у чоловіків без МАЖХП (Р = 0,013). Частка чоловіків із гіперінсулінемією натще та через 2 години після навантаження глюкозою була значно вищою в групі 1 у порівнянні з групою 2: 28 осіб (62,2%) проти 3 осіб (15,0%), P = 0,0005; 26 осіб (57,8%) проти 2 осіб (10,0%), P = 0,0003, відповідно. Висновки: серед пацієнтів із АСССЗ поширеність МАЖХП значно вища, ніж у загальній популяції. Супутня МАЖХП асоціювалася з більш вираженими метаболічними порушеннями (ожиріння, метаболічна дисліпідем, гіперглікемія, низька чутливість до інсуліну), які зазвичай поєднувалися. Індекс ПАЛ є простим і доступним інструментом для визначення потреби скринінгу МАЖХП. У жінок з МАЖХП часто виявляли ранню менопаузу в анамнезі, кальциноз клапанів серця та значно вищі показники іМЛШ; спостерігалася пряма кореляція між МАЖХП та ХС не ЛПВЩ. У чоловіків з МАЖХП частіше виявляли помірну гіпертригліцеридемію та гіперінсулінемію натще та/або після навантаження.

Introduction. Recently, metabolically associated fatty liver disease (MAFLD) had been proposed as a new term. Due to increasing prevalence, significant morbidity and hepatic and cardiovascular mortality, the association of MAFLD with cardiovascular diseases is gaining considerable relevance and needs further study. The aim of our study was to determine the proportion of MAFLD among patients with a very high cardiovascular risk, and to elucidate clinical features and gender differences in this cohort. Materials and methods. All patients underwent a comprehensive examination to assess both cardiovascular risk and MAFLD. Hepatic steatosis was diagnosed after liver ultrasonography. Participants who met MAFLD criteria were included into the group 1 (n=77; 32 women, 45 men), other patients were assigned to the group 2 (n=39; 19 women, 20 men). Results. Among patients with very high cardiovascular risk, proportion of MAFLD was 66.7%. Although mild alanine aminotransferase elevation was much more common among patients with MAFLD (16 women (50.0%) vs. 2 women (10.5%) in group 2, P= 0.006; 21 men (46.7%) vs. 2 men in group 2 (10.0%), P=0.005), none of the participants met the criteria for steatohepatitis. Despite, the presence of metabolic disorders in the vast majority of participants, proportion of obesity, metabolic dyslipidaemia, prediabetes and type 2 diabetes were significantly higher in patients with MAFLD. Besides, patients with MAFLD usually met 4 or 5 metabolic syndrome criteria, had higher median values of lipid accumulation product (LAP) and HOMA-IR index, but lower median values of Matsuda index. Significant direct correlations were found between MAFLD and LAP, logarithmic index (TG/HDL-C), and HOMA-IR; negative correlations were observed between MAFLD and insulin sensitivity indices. Women with MAFLD had significantly higher median values of glycated hemoglobin, post-load glucose, and fasting insulin levels; there was a direct correlation between MAFLD and non-HDL-C. Among women with MAFLD, a history of menopause before 45 years of age had 15 persons (46.9%) vs. one person (5.3%) in group 2 (P < 0.002); the median age when ASCVD was diagnosed was 58.5 [53.0; 64.0] years vs. 68.0 [63.0; 69.0] years in group 2 (P =0.002); cardiac valve calcinosis was detected in 31 women (96.6%) vs. 9 women (47.4%) in group 2 (P=0.0001); the left ventricular myocardial mass (LVM) index was 77.5 [62.1;86.9] g/m 2.7 vs. 64.0 [50.6;74.0] g/m 2.7 in women without MAFLD, 67.0 [55.1; 74.0] g/m 2.7 in men with MAFLD, and 63.9 [50.0; 73.5] g/m2.7 in men without MAFLD (Kruskal–Wallis ANOVA P<0.0001; median test P=0.002). The prevalence of smoking and alcohol intake was significantly more common among men (gender differences P<0.0001 and P=0.0001 in group 1; P = 0.0004 and P=0.0023 in group 2 for smoking and alcohol intake, respectively). Men with MAFLD had significantly higher median values of fasting plasma glucose and fasting and post-load insulin levels than men without MAFLD; there was a significant direct correlation between MAFLD and serum TG level. In addition, 11 men with MAFLD (24.4%) had hypertriglyceridemia >2.3 mmol/l that was not observed among men without MAFLD (P=0.013). The proportion of men with fasting and post-load hyperinsulinemia was much higher in group 1 than in group 2 (28 persons (62.2%) vs. 3 persons (15.0%), P=0.0005 and 26 persons (57.8%) vs. 2 persons (10.0%), P=0.0003, respectively). Conclusions: among patients with a very high cardiovascular risk, the prevalence of MAFLD was significantly higher than in the general population. Concomitant MAFLD was associated with more severe metabolic disorders (i.e., obesity, metabolic dyslipidaemia, hyperglycaemia, insulin resistance), which usually combined. The LAP index is a simple available tool that may be used in routine clinical practice to determine the need for MAFLD screening. Women with MAFLD frequently had early menopause, cardiac valve calcification, and much higher median value of LVM index; direct correlation was observed between MAFLD and non-HDL-C. Men with MAFLD more often had fasting and/or post-load hyperinsulinemia and moderate hypertriglyceridemia.