Дорожня карта відновлення резильєнтності громад після криз

Abstract

У статті розглянуто основні виклики, які постали перед місцевими громадами України внаслідок пандемії COVID-19 та повномасштабної війни, а також досліджено механізми, що можуть бути застосовані для подолання наслідків цих криз та створення умов для стійкого розвитку громад у майбутньому. В статті обґрунтовується необхідність розробки дорожньої карти відновлення резильєнтності громад, що включає короткострокові, середньострокові та довгострокові дії у розрізі чотирьох ключових напрямків – економічної, соціальної, інфраструктурної та технологічної резильєнтності. В статті акцентується увага на важливості комплексного підходу до відновлення резильєнтності громад із залученням до цих процесів усіх стейкхолдерів – від держаних і місцевих органів влади до громадських організацій, громадян та місцевого бізнесу. Важливим принципом відновлення резильєнтності громад має стати орієнтація на сталий розвиток у довгостроковій перспективі, зокрема врахування екологічних аспектів та використання інноваційних технологій.The COVID-19 pandemic had a profound impact on the socio-economic conditions of communities, exacerbating inequalities in access to healthcare, education, and employment opportunities. Shortly after, local communities in Ukraine faced additional challenges from a military invasion, which led to the destruction of infrastructure, mass displacement of people, rising unemployment, and deepening poverty. In response to these crises, this article underscores the need for a comprehensive road map to restore community resilience, encompassing short-term, medium-term, and long-term actions across four key areas: economic, social, infrastructural, and technological resilience. Key strategies for economic resilience include financial support for businesses, the creation of temporary jobs, investment in local economies, development of the agro-industrial complex, and the adoption of innovative business solutions. The article highlights the significance of bolstering social resilience by expanding social programs, reforming education and healthcare systems, and implementing programs for the social (re)integration of veterans and internally displaced persons, while also promoting the creation of an inclusive society. Infrastructural resilience must be secured through the modernization of critical infrastructure, the restoration of transportation networks and communal facilities, and the reconstruction of buildings using eco-friendly materials and technologies. Additionally, there is a strong focus on developing renewable energy sources. To enhance technological resilience, the article advocates for the implementation of digital literacy programs for the population, strengthened cybersecurity measures, the modernization of digital infrastructure, and, in the longer term, full integration of digital technologies into community management, including e-governance and smart city solutions. Finally, the article emphasizes the importance of a holistic approach to rebuilding community resilience, involving all stakeholders – state and local authorities, public organizations, citizens, and local businesses. A core principle of this recovery should be a commitment to sustainable development, with particular attention to environmental considerations and the integration of innovative technologies.