State Support for Agriculture in the Context of Ukraine's Economic Security: Identification of Key Measures in the EU, Canada, the USA, and New Zealand's Conceptual Models

Abstract

Державна підтримка сільського господарства як стратегічно важливого для України сектору національної економіки є відповіддю уряду на несприятливі умови, кризи та тимчасові шоки з метою забезпечення безперервності агровиробництва, що унаслідок повномасштабного вторгнення зазнає економічної нестабільності та значних руйнівних втрат. Виходячи з різноманітності існуючих видів державної підтримки та наявності контроверсійних тверджень стосовно ефективності її окремих механізмів, метою статті є визначення апробованих у країнах з високорозвиненим сільськогосподарським сектором заходів, що сприятимуть зміцненню економічної безпеки у разі реалізації їх в стратегії державної аграрної політики України. Для цього використовуються лінійні моделі множинної регресії, що дозволяють ідентифікувати домінуючі за обсягами фінансування види державної підтримки в ЄС, Канаді, Новій Зеландії, США та Україні у 2010–2022 рр., що мають статистично значущий вплив на вартість сільськогосподарської продукції. Встановлено, що лише деякі види державної підтримки мають емпірично підтверджений вплив на залежну змінну, а саме: фінансування платежів на основі використаних ресурсів (Нова Зеландія), виплати на основі як поточних (Канада), так і непоточних (США) посівних площ, кількості тварин і доходів, що вимагають або не вимагають виробництва, підтримка системи аграрних знань та інновацій (ЄС, Канада), фінансування перевірок та контролю харчових продуктів (Нова Зеландія, Україна), підтримка у вигляді споживчих субсидій (США, Канада). Доповнення існуючих в Україні заходів з перевірок та контролю, що були реалізовані Новою Зеландією, призведе до мінімізації ризику втрат внаслідок хвороб, шкідників або біологічних загроз, підвищуючи міжнародну конкурентоспроможність аграрної продукції, що є важливим у контексті зміцнення зовнішньоекономічної безпеки країни. Окремі заходи канадської моделі щодо безпосередньої підтримки виробників є виправданими, оскільки їх адаптація могла б полегшити вимушену релокацію племінного фонду під час повномасштабного вторгнення, що позитивно впливає на виробничу і продовольчу безпеку, або розширити асортимент базових продуктів харчування, зменшуючи імпортну залежність від них. Надання податкових пільг на виробництво біоетанолу та біопалива (США) у разі адаптації Україною підвищить рівень її енергетичної безпеки, знижуючи залежність від імпортних енергоносіїв за рахунок розвитку відновлювальної енергетики. Однак при вдосконаленні механізмів підтримки слід враховувати обмеженість фінансових ресурсів, необхідних для їх реалізації. Відтак, Україні слід уникати субсидій, що прив’язані до непоточних виробничих показників та не вимагають виробництва, що реалізуються в США, оскільки вони створюють додаткове навантаження на державний бюджет, послаблюючи рівень як бюджетної, так і боргової безпеки. Окрім цього, за результатами аналізу фінансування заходів з просування української сільськогосподарської продукції (зокрема, рекламних кампаній та участі у міжнародних ярмарках) не призвели до зростання її вартості за рахунок додаткового попиту, нових ринків збуту або підвищеної обізнаності споживачів на світовому ринку, що є ймовірним свідченням неефективності реалізованих заходів у 2010–2022 роках. Використовуючи результати, що ґрунтуються на успішних міжнародних практиках, адаптованих до реальних викликів, Україна може вдосконалити власну державну аграрну політику, фокусуючись залежно від пріоритетів на зміцненні виробничої, продовольчої, соціальної, енергетичної безпеки та екологічної стійкост

State support for agriculture, as a strategically important sector of Ukraine's national economy, is the government's response to adverse conditions, crises, and temporary shocks to ensure the continuity of farming production, which experiences economic instability and significant destructive losses caused by a full-scale invasion. Based on the diversity of existing state support types and the presence of controversial statements regarding the effectiveness of its mechanisms, the paper aims to identify measures approved in countries with a highly developed agricultural sector that will contribute to strengthening economic security if implemented in the strategy of Ukraine's agricultural policy. For this objective, linear multiple regression models are used, which allow the identify the dominant types of state support in funding volumes in the EU, Canada, New Zealand, the USA, and Ukraine in 2010–2022, which have a statistically significant impact on the value of agricultural products. It was found that only some types of state support have an empirically confirmed effect on the dependent variable, namely financing payments based on the resources used (New Zealand), payments based on both current (Canada) and non-current (USA) area planted, animal numbers and incomes that require or do not require production, support of agricultural knowledge and innovation (EU, Canada), inspections and control (New Zealand, Ukraine), consumer subsidies (USA, Canada). Supplementing existing inspection and control measures in Ukraine, implemented by New Zealand, will minimize the risk of losses due to diseases, pests, or biological threats and increase the international competitiveness of agricultural products, which is crucial for strengthening the country's foreign economic security. Separate measures of the Canadian model for direct producer support are justified since their adaptation could facilitate the forced relocation of the breeding stock during a full-scale invasion, which positively influences industrial and food security, or expand the diversity of basic food products, reducing import dependence on them. The provision of tax breaks for bioethanol and biofuel production, which demonstrates statistical significance in the USA, if adopted by Ukraine, increases its energy security level, reducing dependence on imported energy sources through renewable energy development. However, when improving support tools, the limited financial resources that are necessary for their implementation should be borne in mind. Therefore, Ukraine should avoid subsidies tied to non-current production indicators and not require production (USA), as they create an additional burden on the state budget, weakening the level of both budgetary and debt security. In addition, the financing of measures to promote Ukrainian agricultural products (in particular, advertising campaigns and participation in international fairs) did not lead to a growth in its value due to extra demand, new sales markets, or increased consumer awareness of the world market, which is likely evidence of the ineffectiveness of implemented actions in 2010–2022. Using results based on successful international practices adapted to real challenges, Ukraine can improve its state agricultural policy, focusing on strengthening industrial, food, social, energy security, and environmental sustainability, depending on priorities.