Третя хвиля міжвоєнної української еміграції до Югославії

Abstract

У роботі йдеться про формування української політичної еміграції в Королівстві сербів, хорватів і словенців у міжвоєнний період, а саме третю, найбільш масову хвилю еміграції у листопаді 1920 – 1922 рр. Крізь призму матеріалів і документів українських, російських, хорватських та чеських архівів, емігрантської та югославської преси показані перипетії виходу українців на еміграцію, прибуття та розміщення їх у КСХС, ставлення югославської влади до емігрантів та діяльність державних, міжнародних та громадських інституцій з надання допомоги біженцям.

В статье на основе ранее не известных документов центральных государственных архивов Украины, Российской Федерации, Чехии и Хорватии рассматривается вопрос формирования украинской эмиграции в Королевстве сербов, хорватов и словенцев в межвоенный период. Основное внимание уделяется третьей волне эмиграции в ноябре 1920 – 1922 гг. Рассказывается о перипетиях выхода украинцев из Крыма и прибытия в КСХС, об отношении югославских властей к эмигрантам и оказании им помощи со стороны международных, государственных и общественных институций, в частности полулегального Генерального консульства Украинской Народной Республики в Загребе. Акцентируется внимание на особенностях формирования украинской эмиграции в КСХС по сравнению с другими балканскими странами. Ее основу составили уроженцы и жители Украины, мобилизованные в Русскую армию генерала Врангеля, а также гражданские лица. Их удельный вес превышал 50 % всей общероссийской эмиграции в КСХС. Значительно меньшей была доля политической эмиграции. Это политически мотивированная, идеологически определившаяся, организационно структурированная часть эмиграции, которая исповедовала идею создания суверенного украинского государства в различных его формах.

The article describes the formation process of the Ukrainian emigration in the State of Serbs, Croats and Slovenes during the interwar period. All the facts are based on the previously unknown documents stored in the central state archives of Ukraine, Russia, Czech Republic and Croatia. The article provides a thorough introduction to the third wave of the emigration taken place in November 1920-1922. The author focuses on the severities arising from the secession of the Ukrainians from Crimea and their relocation to the State of Serbs, Croats and Slovenes; presents the facts proving the attitude of the Yugoslavia authorities towards the emigrants; describes the steps taken on behalf of the Consulate General of the Ukrainian People’s Republic in Zagreb, which was at the times de facto recognized by Yugoslavia. The author also brings attention firmly to the particular aspects of the formation of the Ukrainian emigration in the State of Serbs, Croats and Slovenes and compares that to other Balkan states. According to the research Ukrainian emigration mainly consisted of natives and citizens of Ukraine that were requisitioned to military and civil personnel of the Russian army of Wrangel. Emigrants from Ukraine constituted more than 50% of the entire Russian emigration to the State of Serbs, Croats and Slovenes. The amount political emigrants was far smaller in comparison to military emigration. Nevertheless political emigration was the most structured, organized and motivated part of the Ukrainian emigration and embraced the idea of the rise of sovereign state of Ukraine.