Неологізми дискурсу кібербезпеки: перекладацький аспект

Abstract

У статті здійснено ґрунтовний аналіз неологізмів, що активно формуються у дискурсі кібербезпеки – надзвичайно динамічної галузі, яка стрімко розвивається під впливом цифровізації, штучного інтелекту, глобальних інформаційних викликів та зростання ролі інформаційних технологій у всіх сферах життя. Було виконано дослідження специфіки новітньої лексики, що виникає у зв’язку з потребами опису нових загроз, інструментів захисту, протоколів взаємодії та форм комунікації. З урахуванням, що неологізми часто не мають усталених перекладацьких відповідників, що створює суттєві труднощі для перекладачів, особливо в умовах відсутності загальноприйнятої термінологічної стандартизації. У роботі проаналізовано основні стратегії перекладу неологізмів: транскрипцію, транслітерацію, калькування, адаптацію, описовий переклад і комбіновані підходи. Окрема увага приділена аналізу конкретних прикладів перекладу технічних текстів, зокрема документації міжнародного стандарту ISO/IEC 27001, публіцистичних матеріалів, аналітичних звітів, нормативних актів та статей. Виявлено поширені проблеми, серед яких – багатозначність термінів, надмірне буквальне калькування, вживання запозичень без належної адаптації, розбіжності між професійною і масовою інтерпретацією термінів. Обґрунтовано потребу в міждисциплінарному підході до перекладу, який би враховував технічний, юридичний, культурний та лінгвістичний контексти.

The article provides a thorough analysis of the neologisms that are actively being formed in the discourse of cybersecurity, an extremely dynamic field that is rapidly developing under the influence of digitalization, artificial intelligence, global information challenges, and the growing role of information technology in all spheres of life. The study of the specifics of the newest vocabulary, which arises in connection with the need to describe new threats, security tools, interaction protocols and forms of communication, was carried out. It is considered that neologisms often do not have established translation equivalents, which creates significant difficulties for translators, especially in the absence of generally accepted terminological standardization. The paper analyzes the main strategies for translating neologisms: transcription, transliteration, calquing, adaptation, descriptive translation, and combined approaches. Particular attention is paid to the analysis of specific examples of translation of technical texts, including ISO/IEC 27001 documentation, journalistic materials, analytical reports, regulations, and articles. Common problems have been identified, including ambiguity of terms, excessive literal translation, use of borrowings without proper adaptation, and differences between professional and popular interpretation of terms. The need for an interdisciplinary approach to translation that would consider technical, legal, cultural and linguistic contexts is substantiated.