Інформаційно-комунікаційні особливості висвітлення подій Революції Гідності (2013–2014 рр.)

Abstract

У будь-якому цивілізованому суспільстві медіа та інші засоби масової комунікації формують інформаційну політику, яка своєю чергою визначає реальний стан громадсько-політичного, економічного, культурного життя у країні й на окремій території та виступає запобіжником або ж натхненником у розвитку тих чи інших подій. Актуальність та мета. Журналісти завжди відіграють визначну роль у суспільстві, а найбільше у час громадянських протистоянь, забезпечуючи інформаційний потік та формування громадської думки, впливаючи на соціальні та політичні процеси. Метою наукової розвідки є вивчення та аналіз діяльності й особливостей медіа та контенту в період Революції Гідності. Методологія дослідження: використано загальнонаукові методи дослідження: дедукції та індукції, метод аналізу та синтезу, порівняння; емпіричні: контент-аналіз та дискурс-аналіз; методи медіа аналузу: фрейм-аналіз, моніторинг медіа. Результати. Використання засобів інформаційно-комунікаційного супроводу та функціонування медіа посідає надзвичайно важливе значення у повсякденному житті, а надто у період революційних змін. Аналіз медіапростору та інформаційно-комунікаційних особливостей періоду Революції Гідності зазнав значних трансформацій. Функціонування соціально-комунікаційного трикутника «інформація – аудиторія – реакція» супроводжувалося емоційно-психологічним супроводом, який мобілізував громадськість. Інформаційно-комунікаційні потоки були як національні так і міжнародні, де міжнародні медіа відігравали значну роль у висвітленні подій для світової спільности.Висновки. Інформаційний простір у час громадянських протистоянь та заворушень, акцій непокори та народного супротиву, зокрема, в час Революції Гідності, відіграв визначальну роль у формуванні громадської думки, згуртованості населення та підтримці національної ідентичності. Інформаційно-комунікаційні особливості висвітлення подій супроводжуються функціонуванням соціально-комунікаційного трикутника «інформація – аудиторія – реакція», що демонструє консолідацію суспільства.

In any civilized society, the media and other means of mass communication form information policy, which determines the state of socio-political, economic, and cultural life in the country and in a separate territory and acts as a safeguard or an inspiration in the development of certain events. Relevance of the study. The process of studying the public communication activities of the media with observance of freedom of speech during times of political aggravation is relevant. Journalists always play a prominent role in society, and most of all during civil conflicts, ensuring the flow of information and the formation of public opinion, influencing social and political processes. The purpose of scientific research is to study and analyze the activities and features of the media and content during the Revolution of Dignity. Methodology general scientific research methods were used: deduction and induction, analysis and synthesis method, comparison; empirical: content analysis and discourse analysis; methods of media analysis: frame analysis, media monitoring.Results. The use of information and communication support and the functioning of the media is of utmost importance in everyday life, especially during the period of revolutionary changes. Analysis of the media space and information and communication features of the period of the Revolution of Dignity has undergone significant transformations. The functioning of the social and communication triangle “information - audience - reaction” was accompanied by emotional and psychological support, which mobilized the public. Information and communication flows were both national and international, where international media played a significant role in covering events for the world community.Conclusions. The information space during civil confrontations and riots, acts of disobedience and popular resistance, in particular, during the Revolution of Dignity, played a decisive role in the formation of public opinion, the cohesion of the population and in supporting national identity. Information and communication features of event coverage are accompanied by the functioning of the social and communication triangle “information – audience – reaction”, demonstrating society’s consolidation.