Історичні передумови створення архівних осередків української еміграції

Abstract

Повалення царизму в лютому 1917 р. дало поштовх до розгортання національно-демократичних процесів в Україні, а відтак появі українських національних державних формувань – першої та другої УНР, Української Держави, ЗУНР. Українським урядам доводилося докладати значних зусиль для розбудови і збереження української державності. Революційна стихія весни – літа 1917 р. часто супроводжувалася анархією, безладом. Тому українські національні діячі, опановуючи нову для себе державну роль, поставили на порядок денний питання збереження історико-культурної спадщини українського народу, в т.ч. – архівних документів, що залишилися від старого режиму й мали важливе історичне, політичне та культурне значення. Тому в вересні 1917 р. у складі департаменту мистецтв Генерального секретарства освіти було створено Бібліотечно-архівний відділ на чолі з О. Грушевським, в якому окремою структурою була архівна секція. Її представники окрім збереження історико-культурної спадщини й сприянні залученню до наукового обігу архівної інформації вдалися до розробки моделі організації