Право на свободу вираження поглядів: міжнародні та національні стандарти

Abstract

Право на свободу вираження поглядів належить до базових категорій у системі прав і свобод людини, відіграє ключову роль у формуванні політичної, правової та інформаційної культури суспільства та є індикатором ступеня демократичності держави. Міжнародні стандарти формують концептуальну основу, яка визнає право на свободу вираження поглядів не лише як індивідуальну свободу, а й як інструмент підтримки плюралізму, толерантності, відкритої дискусії. Проте в реальній правозастосовній практиці держава часто намагається встановити жорсткі межі свободи слова, апелюючи до захисту моральності, безпеки чи громадського порядку. Це викликає потребу в чіткому визначенні, які обмеження є легітимними, а які – надмірними і репресивними. Метою кваліфікаційної роботи визначено всебічне обґрунтуванні змісту, структури та значення права на свободу вираження поглядів як фундаментального елементу системи прав людини, через дослідження міжнародних і національних нормативно-правових стандартів, а також практики їх реалізації. Основна увага зосереджена на узагальненні підходів, що закріплені в актах міжнародного права та відповідних рішеннях Європейського суду з прав людини. Основними результатами роботи стало з’ясування ролі держави у забезпеченні та захисті свободи вираження поглядів, особливо в умовах надзвичайних обставин, таких як війна або загроза інформаційній безпеці. Виокремлено основні проблеми та прогалини, притаманні правовому регулюванню свободи слова в Україні, а також сформульовано практичні пропозиції щодо вдосконалення законодавства з урахуванням європейських правових стандартів та потреб сучасного демократичного суспільства.

The right to freedom of expression belongs to the basic categories in the system of human rights and freedoms, plays a key role in shaping the political, legal and information culture of society and is an indicator of the degree of democracy of the State. International standards form a conceptual framework that recognizes the right to freedom of expression not only as an individual freedom, but also as a tool to support pluralism, tolerance, and open discussion. However, in actual law enforcement practice, the state often tries to set strict limits on freedom of speech, appealing to the protection of morality, security or public order. This necessitates a clear definition of which restrictions are legitimate and which are excessive and repressive. The purpose of the qualification work is to comprehensively substantiate the content, structure and significance of the right to freedom of expression as a fundamental element of the human rights system through the study of international and national legal standards, as well as the practice of their implementation. The main focus is on generalizing the approaches enshrined in international law and relevant judgments of the European Court of Human Rights. The main results of the work were to clarify the role of the state in ensuring and protecting freedom of expression, especially in emergency circumstances, such as war or threats to information security. The main problems and gaps inherent in the legal regulation of freedom of expression in Ukraine are highlighted, and practical proposals for improving the legislation in line with European legal standards and the needs of a modern democratic society are formulated.