Міжнародно-правова відповідальність за військові напади на цивільні об’єкти

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено міжнародно-правові аспекти відповідальності за військові напади на цивільні об’єкти у збройних конфліктах. З урахуванням зростаючої кількості таких порушень, особливо на тлі війни в Україні, актуалізовано питання ефективності існуючих механізмів захисту цивільної інфраструктури. У межах дослідження проаналізовано теоретичні засади міжнародної відповідальності, зокрема її принципи, форми та суб’єкти. Значну увагу приділено аналізу міжнародно-правового режиму охорони цивільних об’єктів згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, включаючи Женевські конвенції та Додаткові протоколи до них. У роботі розглянуто діяльність таких органів, як Міжнародний кримінальний суд та Європейський суд з прав людини, які відіграють ключову роль у притягненні до відповідальності за напади на цивільну інфраструктуру. Запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів відповідальності у контексті новітніх викликів – зокрема гібридної війни, кібератак і атак на об’єкти критичної інфраструктури. Робота містить теоретичні узагальнення, аналіз нормативної бази та актуальної судової практики, а її висновки можуть бути використані в діяльності правозахисних організацій, міжнародних інституцій та законотворчій роботі. Основними результатами кваліфікаційної роботи є комплексне дослідження міжнародно-правової відповідальності за військові напади на цивільні об’єкти, що дало змогу визначити прогалини в існуючому механізмі захисту цивільної інфраструктури під час збройних конфліктів. У роботі проаналізовано нормативно-правову базу, зокрема положення Женевських конвенцій, Додаткових протоколів, Римського статуту МКС та практику ЄСПЛ. Дослідження дозволило виокремити основні проблеми притягнення до відповідальності за воєнні злочини проти цивільних об’єктів, а також запропонувати напрями вдосконалення міжнародно-правових механізмів з урахуванням сучасних викликів, таких як гібридна війна, кібератаки та атаки на об’єкти критичної інфраструктури. Сформульовані теоретичні положення та практичні рекомендації можуть бути використані в правозахисній діяльності, роботі міжнародних організацій і в процесі підготовки фахівців у галузі міжнародного права.

The qualification paper examines the international legal aspects of liability for military attacks on civilian objects in armed conflicts. Given the growing number of such violations, especially against the backdrop of the war in Ukraine, the issue of the effectiveness of existing mechanisms for the protection of civilian infrastructure is relevant. The study analyses the theoretical foundations of international responsibility, including its principles, forms and subjects. Significant attention is paid to the analysis of the international legal regime for the protection of civilian objects under international humanitarian law, including the Geneva Conventions and their Additional Protocols. The work examines the activities of such bodies as the International Criminal Court and the European Court of Human Rights, which play a key role in bringing to justice attacks on civilian infrastructure. The author offers practical recommendations on how to improve accountability mechanisms in the context of the latest challenges, including hybrid warfare, cyber attacks and attacks on critical infrastructure. The work contains theoretical generalisations, analysis of the regulatory framework and current judicial practice, and its conclusions can be used in the activities of human rights organisations, international institutions and lawmaking. The main results of the qualification work are a comprehensive study of international legal responsibility for military attacks on civilian objects, which made it possible to identify gaps in the existing mechanism for the protection of civilian infrastructure during armed conflicts. The paper analyses the legal framework, in particular the provisions of the Geneva Conventions, Additional Protocols, the Rome Statute of the ICC and the case law of the ECtHR. The study has made it possible to identify the main problems of prosecuting war crimes against civilian objects, as well as to propose ways to improve international legal mechanisms in view of modern challenges, such as hybrid warfare, cyber attacks and attacks on critical infrastructure. The formulated theoretical provisions and practical recommendations can be used in human rights activities, the work of international organisations and in the process of training specialists in the field of international law.