Екстеріоризація емпатії в англомовних дискурсивних актах

Abstract

У статті репрезентовані різні підходи до тлумачення емпатії в лінгвістиці. Емпатія досліджується крізь призму лінгвістичної прагматики. Зокрема, проаналізовано трансформацію мовленнєвоактової парадигми на сучасному етапі розвитку мовознавства з уточненням поняття “дискурсивний акт”. Також надано визначення “емпатійного дискурсивного акту”, здійснено його типологізацію. Емпатійні дискурсивні акти розподілено на констативи, директиви, комісиви, експресиви та перформативи. Наведені комунікативні комплекси виступають механізмами взаємовпливу й взаєморозуміння в процесі емпатійного спілкування.

В статье представлены различные подходы к толкованию эмпатии в лингвистике. Эмпатия исследуется сквозь призму лингвистической прагматики. В частности, проанализирована трансформация речевоактовой парадигмы на современном этапе развития языкознания с уточнением понятия “дискурсивный акт”. Также дано определение “эмпатического дискурсивного акта”, осуществлена его типологизация. Эмпатические дискурсивные акты разделены на констативы, директивы, комиссивы, экспрессивы и перформативы. Данные коммуникативные комплексы выступают механизмами взаимовлияния и взаимопонимания в процессе эмпатического общения.

The article provides insights into different approaches to the interpretation of empathy in linguistics. It looks fundamentally at empathy through the prism of linguistic pragmatics. In particular, we analyzed the transformation of speech acts paradigm at the present stage of linguistics development with clarifying the concept of “discursive act”. We also provided the definition of “empathic discursive act”, and implemented its typology. Empathic discursive acts are divided into representatives, directives, commissives, expressives, and declarations. These communicative complexes are the mechanisms of mutual influence and mutual understanding in the process of empathic communication.