Українська ранньомодерна сміхова культура: трактування смішного в інтелектуальному просторі

Abstract

У спробах осмислення світогляду українського народу, зокрема суспільства ранньомодерної доби, чільне місце посідають питання світоглядних реакцій на соціальні, релігійні, політичні, буденні, міжособистісні проблеми тощо. Тобто, говорячи про світогляд, ми неодмінно опиняємося у сфері серйозного. Водночас, аналіз ранньомодерного гумору, що сформував цілий прошарок сміхової культури, дозволяє розгляд світогляду українців як комплексного явища. Оскільки сутнісною рисою людини як «animal ridens» є її здатність сміятися, ми не можемо оминути сміхову культуру як один із аспектів життя ранньомодерного українця. Аналіз цього аспекту неможливий без усвідомлення того, як пояснювали феномен смішного українські ранньомодерні інтелектуали. Тому метою статті є окреслення поглядів на смішне в українському інтелектуальному та філософському просторі ранньомодерної доби.