Основні лінгвопрагматичні аспекти використання грінвошингу на прикладі іноземних компаній

Abstract

Сьогодні спостерігається зростання популярності екологічного руху та усвідомлення відповідальності за своє здоров'я. На полицях магазинів все частіше можна побачити фрази й значки, як-от «100% натуральний», «зелений», «біо», «органік» та «еко», що натякають на безпечність продукту для людини й довкілля. Однак багато таких обіцянок можуть бути неправдивими – попит на «зелену» продукцію викликав явище «грінвошингу». Зелений маркетинг спрямований на підвищення лояльності споживачів, впізнаваності бренду та обсягів продажів шляхом виробництва екологічно чистих товарів або використання екологічно безпечних технологій. Історія зеленого маркетингу знає безліч випадків, коли гучні обіцянки екологічності виявлялися перебільшеними. Це удаване дотримання екологічної політики, або «грінвошинг». На жаль, грінвошинг стає дедалі поширенішим. Компанії винаходять нові способи залучення клієнтів і підвищення їхньої лояльності, що вимагає від споживачів обачності та вміння критично оцінювати рекламні заяви. Останнім часом грінвошинг став популярною темою для обговорень і знайшов відображення в численній літературі. Згадка цього терміна в контексті інновацій та фінансів надає книгам і статтям додаткової цінності для читача. По-перше, тому що етичні аспекти грінвошингу рідко висвітлюються, а по-друге, автори часто роблять цю тему доступною навіть для новачків у сфері зеленої економіки. Замість об’єктивного інформування споживачів про справжню екологічність товарів, неякісні товари й послуги нерідко навмисно маркують як «зелені». Відверто кажучи, це можна назвати екологічним обманом.