Лінгвопрагматичні особливості воєнного дискурсу (на матеріалі текстів ЗМІ)

Abstract

Стаття присвячена аналізу лігвопрагматичних особливостей воєнного дискурсу зосереджуючись на специфіці використання лексико-стилістичних засобів та синтаксичних структур, а також дослідженню прагматичного потенці алу воєнного дискурсу. В роботі аналізується лексика, використовувана в описах воєнної комунікації, а саме мета фори, евфемізми та інші стилістичні прийомами, задля керування масами підсилюючи емоційний вплив, змінюючи настрої, віру чи підтримку певних подій. Військова лексика має свою специфіку, створюючи додаткове наванта ження на отримувача інформації, впливаючи на характер сприйняття інформації. Матеріал, що подається читачам у засобах масової інформації, має на меті не лише поінформувати громади стосовно подій, а й мотивувати їх щодо майбутніх дій, вплинути на їх психологічний стан та формувати певні настанови. У статті проаналізовано особли вості уживання спеціалізованого військового жаргону, абревіатур та технічної мови.

The article is dedicated to the analysis of lingua-pragmatic components of war discourse, focusing on the specifics of using lexical-stylistic devices and syntactic structures, as well as analysing the pragmatic potential of war discourse. The study analyzes the terminology used in descriptions of military communication, particularly metaphors, and other stylistic techniques aimed at influencing the addressee, enhancing emotional impact, and altering attitudes, beliefs, or support of certain events. Military lexicon has its specificity, creating additional cognitive load on the recipient of the information, thus affecting the perception of the material. The content presented to readers in the media aims not only to inform the public about events but also to motivate them toward future actions, influence their psychological state, and shape certain attitudes.