Методика розвитку спеціальної витривалості у танцюристів 12–13 років, які займаються сучасними танцями

Abstract

Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури (60 найменувань). Робота містить 12 таблиць та 8 рисунків. Загальний обсяг роботи складає 60 сторінок. У сучасних спортивних танцях високий рівень конкуренції, щільний графік змагань з одного боку, та обмежені можливості підвищення обсягу та інтенсивності тренувальних навантажень, з іншого, стимулюють пошук шляхів оптимізації тренувального процесу у даному виді спорту. Проблема структуризації, а саме, перегляд напрямів підготовки в танцях, потребують удосконалення. У танцях, для досягнення високих результатів необхідно мати високий рівень фізичної підготовленості. Відсутність високого рівня функціональної працездатності може призводити до негативних наслідків: рання втома, підвищена напруженість, зниження координації та хореографічної підготовленості. Належний рівень фізичної підготовленості забезпечить цілісність, послідовність та ефективність тренувального процесу. Не зважаючи на те, що розроблені методики та існуючі підходи є науково-обґрунтованими і мають практичне значення, питання удосконалення процесу підготовки у сучасних танцях залишаються актуальними і на етапі сьогодення. Усе викладене вище вказує на необхідність подальшого вдосконалення традиційної системи, існуючих засобів і методів підготовки, що у сукупності забезпечить прогресування спортивних результатів у такому виді як сучасні танці. Мета дослідження – розвиток спеціальної витривалості танцюристів 12–13 років які займаються сучасними танцями в хоббі-класах Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури; педагогічне спостереження; соціологічні методи дослідження; педагогічне тестування; методи математичної статистики. Розроблено та науково обґрунтовано методику занять, що спрямована на покращення фізичної підготовленості на основі використання диференційованих засобів розвитку спеціальної витривалості у танцюристів 12–13 років, які займаються у хоббі-класах. Набули подальшого розвитку дані щодо планування занять з використанням диференційованих засобів фізичної підготовки у тренувальному процесі в сучасних танцях. Практична значимість результатів дослідження полягає в отриманні даних щодо структури і змісту тренувальних занять з дітьми 12–13 років які займаються сучасними танцями в хоббі-класах. Отримані дані можуть бути використані фахівцями та тренерами у тренувальному процесі сучасних видів спортивних танців.