Літературна критика в площині соціальних комунікацій: поняття, завдання, функції

Abstract

У статті проаналізовано основні підходи до визначення поняття літературної критики. Досліджено актуальні завдання, форми та функції літературної критики в медіапросторі. У ході дослідження авторка доходить висновку, що наразі регулятивна та освітня функції суттєво поступаються маркетинговій, комунікаційній, інформаційній та фільтраційній. Проведений аналіз дозволив з’ясувати, які трансформаційні процеси переживає сучасна літературна критика, як змінюється автор та форма літературно-критичного матеріалу. Виділено характерні ознаки, які набуває літературна критика як підсистема соціальних комунікацій.

The article analyzes the main approaches to defining the concept of literary criticism. Actual tasks, forms, and functions of literary criticism in the media space are studied. The author concludes that regulatory and educational functions of literary criticism become less important than functions of marketing, communication, information, and filtering. The analysis allowed us to find out which transformational processes modern literary criticism undergoes. And how the author and the form of literary-critical materials change. The characteristic features that literary criticism acquires as a subsystem of social communications are highlights.