Міжвоєнна польська дипломатія й українська політична еміграція на Балканах (Болгарія, Румунія, Югославія)

Abstract

На основі раніше невідомих документів українських і болгарського архівів проаналізовано політику польської дипломатії щодо української політичної еміграції, яку підтримував Державний Центр Української Народної Республіки, в Болгарии, Румунії та Югославії. Акцентовано увагу на організаційне і матеріальне забезпечення польськими дипломатичними представництвами громадських організацій української еміграції в країнах-реципієнтах. Зроблено висновок про те, що польська дипломатія того часу діяла відповідно до концепції Міжмор'я та політики Прометеїзму.

На основе ранее неизвестных документов украинских и болгарского архивов анализируется политика польской дипломатии в отношении украинской политической эмиграции, которую в межвоенный период поддерживал Державный Центр Украинской Народной Республики, в Болгарии, Румынии и Югославии. Акцентировано внимание на организационном и материальном обеспечении польскими дипломатическими представительствами общественных организаций украинской эмиграции в странах-реципиентах. Сделан вывод о том, что польская дипломатия того времени действовала в соответствии с концепцией Междуморья и политикой Прометеизма.

Based on previously unknown documents from the Ukrainian and Bulgarian archives, the policy of Polish diplomacy on Ukrainian political emigration, which was supported by the State Center of the Ukrainian People’s Republic, in Bulgaria, Romania and Yugoslavia in the interwar period, is analyzed. Emphasis is placed on organizational and material support of Polish diplomatic missions to public organizations of Ukrainian emigration in the recipient countries. It is concluded that the Polish diplomacy of that time acted in accordance with the concept of the Intermarium and the policy of Prometheanism