Психологічні особливості самооцінки у студентів з різними рівнями імпульсивності

Abstract

Усвідомлення власної цінності, значущість, якої надає собі індивід загалом та окремим сторонам своєї особистості, діяльності, поведінки називають самооцінкою. Виділяють три рівні самооцінки: високий, середній та низький. Для високого рівня характерна не реалістична ідеалізація свого «Я», слабка емпатія, ставлення недосяжних завдань. Люди чий рівень самооцінки середній адекватно сприймають критику, безпосередньо можуть надавати перевагу якимсь змінам. Низький рівень відрізняється від інших тим, що людина є не рішуча, має ірраціональні упередження, часто переживає тривожні думки та залежить від думки інших. У своїй науковій роботі О. Олійник посилається на дослідження науковиці Л. Онуфрієнко, яка наголошує, що розвиток самооцінки студентів може залежати від успішності їх адаптації під час засвоєння соціальної ролі студента на першому курсі ЗВО та набуття професійної ролі на старших курсах (Олійник, 2018). Імпульсивність є менш значущою, адже, може розглядатися як особистісна риса в деяких людей. До основних особливостей імпульсивності відноситься: швидке виконання завдань без обґрунтованого плану, підвищена схильність до ризику, а також прийняття рішень без адекватного оцінювання та передбачуваності. Людям у яких імпульсивність розлядається як особистісна риса характерно імпульсивно реагувати на будь яку ситуацію, що може мати негативні наслідки для їхньої життєдіяльності, оскільки за своєю природою вони є імпульсивними (Beauchaine & Neuhau, 2008). Проте, імпульсивність може мати й позитивні наслідки, які сприяють розвитку творчого потенціалу, генеруванню ідей та новаторству. Саме тому дослідження дає можливість шляхом використання психологічних методик отримати певну обізнаність щодо самооцінки та імпульсивності студентів.