Наукові видання (ІФСК)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
3 results
Search Results
Item Пам'ятники як віддзеркалення національної історії: сучасні виклики та наративи(Триторія, 2024) Таценко, Наталія Віталіївна; Tatsenko, Nataliia Vitaliivna; Повалій, Тетяна Леонідівна; Povalii, Tetiana Leonidivna; Миленкова, Римма Володимирівна; Mylenkova, Rymma Volodymyrivna; Бойко, Ольга Петрівна; Boiko, Olha Petrivna; Зякун, Алла Іванівна; Ziakun, Alla Ivanivna; Отрощенко, Лариса Степанівна; Otroshchenko, Larysa Stepanivna; Молгамова, Лілія Олексіївна; Molhamova, Liliia OleksiivnaОб’єкт дослідження – українські пам’ятники, включно з тими, що постраждали чи можуть постраждати внаслідок військових дій чи окупації на підконтрольній уряду України території. Мета роботи – розроблення методології збору атрибутивної інформації, опису, аналізу, систематизації та міждисциплінарної інтерпретації даних щодо фізичного стану та соціально-політичних індикаторів пам’ятників та меморіалів, включно з тими, які постраждали внаслідок військових дій чи окупації шляхом їх діджитальної архівації з подальшою репрезентацією на двомовному веб-сайті для забезпечення сталого розвитку суспільства та підвищення конкурентоспроможності України у світі.Item Каталогізація та диджитальна архівація як засоби збереження історико-культурної спадщини України в епоху цифровізації(Дрогобицький державний педагогiчний унiверситет iменi Iвана Франка, 2023) Зякун, Алла Іванівна; Ziakun, Alla Ivanivna; Отрощенко, Лариса Степанівна; Otroshchenko, Larysa Stepanivna; Молгамова, Лілія Олексіївна; Molhamova, Liliia OleksiivnaУ статті охарактеризовано каталогізацію та діджитальну архівацію як важливий інструмент фіксації та збереження історико-культурної спадщини в епоху сучасної цифровізації. Розглянуто каталогізацію та її еле менти, основна увага приділяється етапам каталогізації, таким як ідентифікація, опис, класифікація та індек сація, які грають ключову роль у забезпеченні структурованості та доступності інформації про історико-куль турні пам’ятки. Проаналізовано міжнародні та національні стандарти каталогізації, які визначають загальні правила та норми для опису та організації інформації про історико-культурні об’єкти. Ці стандарти допома гають забезпечити єдність та узгодженість даних між різними культурними установами та організаціями. Визначено важливість ідентифікаційної картки об’єкта як засобу реєстрації інформації про історико-культур ні пам’ятники. Картка включає опис-характеристику об’єкта, і може бути використана для наукового пред метного розгляду у питаннях відновлення контексту та значення історико-культурної спадщини у формуванні сучасних наративів національної пам’яті. Автори пропонують розглядати діджитальну архівацію пам’ятників як особливий вид соціальної пам’яті, презентуючи її переваги. У заключній частині наводиться алгоритм дослі дження пам’ятника, який включає кроки та методи дослідження історико-культурних об’єктів. Цей алгоритм допомагає систематизувати та аналізувати зібрану інформацію, що сприяє більш глибокому розумінню та оцін ці цінності історико-культурної спадщини України. Усі ці аспекти статті спрямовані на висвітлення важли вості каталогізації та діджитальної архівації як ключових елементів у збереженні та популяризації істори ко-культурної спадщини України в умовах цифрової епохи. Проведене наукове дослідження виконано в рамках виконання наукового проекту НФДУ 2022.01/0073 «Діджитальна архівація пам’ятників як об’єктів публічної меморіалізації задля збереження культурної спадщини України»Item Дискурс як матеріал дослідження лінгвокогнітивних концептів(Сумський державний університет, 2023) Молгамова, Лілія Олексіївна; Молгамова, Лилия Алексеевна; Molhamova, Liliia OleksiivnaПоняття дискурсу як матеріал дослідження має вирішальне значення для розуміння та аналізу лінгвістичних концептів. Дискурс є складною та багатогранною категорією в сучасній лінгвістиці. Один із ключових підходів до розуміння дискурсу заснований на працях Мішеля Фуко і Жана-Франсуа Ліотара [1]. В їхніх дослідженнях дискурс розглядається як спосіб створення знань та влади в суспільстві. Ліотар зробив важливий крок до розуміння дискурсу, запропонувавши замінити наративи дискурсом, пояснюючи це «втратою довіри до наративного знання мірою прискорення прогресу наукового знання» [1, с. 68]. Фуко запропонував поняття «дискурсивних практик», що розглядають, як влада та ідеологія формуються через мовленнєві акти. На думку дослідника, під час мовленнєвих актів, розмовники використовують будь-які доступні «засоби», які можуть змінювати хід бесіди – це можуть бути запитання, вимоги, наполягання. У цьому процесі наративи змагаються між собою, створюючи динамічний діалог. Важливо відзначити, що хоча цей двобій має свої правила, вони не обмежують різноманітність висловлювань, а навпаки, сприяють їх варіативності [1, с. 75]. Ми вважаємо, що науковці звернули увагу наукової спільности на динамічність і соціальність дискурсу, започаткувавши тим самим новий підхід до дослідження цього явища. Таким чином, дискурс – це складний і багатогранний концепт, який відображає процеси мовленнєвої взаємодії та спілкування в суспільстві, а також соціокультурні, психологічні, ідеологічні, інституціональні та інші аспекти, що впливають на структуру та зміст мовлення.