Наукові видання (ІФСК)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
5 results
Search Results
Item Пам'ятники як віддзеркалення національної історії: сучасні виклики та наративи(Триторія, 2024) Таценко, Наталія Віталіївна; Tatsenko, Nataliia Vitaliivna; Повалій, Тетяна Леонідівна; Povalii, Tetiana Leonidivna; Миленкова, Римма Володимирівна; Mylenkova, Rymma Volodymyrivna; Бойко, Ольга Петрівна; Boiko, Olha Petrivna; Зякун, Алла Іванівна; Ziakun, Alla Ivanivna; Отрощенко, Лариса Степанівна; Otroshchenko, Larysa Stepanivna; Молгамова, Лілія Олексіївна; Molhamova, Liliia OleksiivnaОб’єкт дослідження – українські пам’ятники, включно з тими, що постраждали чи можуть постраждати внаслідок військових дій чи окупації на підконтрольній уряду України території. Мета роботи – розроблення методології збору атрибутивної інформації, опису, аналізу, систематизації та міждисциплінарної інтерпретації даних щодо фізичного стану та соціально-політичних індикаторів пам’ятників та меморіалів, включно з тими, які постраждали внаслідок військових дій чи окупації шляхом їх діджитальної архівації з подальшою репрезентацією на двомовному веб-сайті для забезпечення сталого розвитку суспільства та підвищення конкурентоспроможності України у світі.Item Каталогізація та диджитальна архівація як засоби збереження історико-культурної спадщини України в епоху цифровізації(Дрогобицький державний педагогiчний унiверситет iменi Iвана Франка, 2023) Зякун, Алла Іванівна; Ziakun, Alla Ivanivna; Отрощенко, Лариса Степанівна; Otroshchenko, Larysa Stepanivna; Молгамова, Лілія Олексіївна; Molhamova, Liliia OleksiivnaУ статті охарактеризовано каталогізацію та діджитальну архівацію як важливий інструмент фіксації та збереження історико-культурної спадщини в епоху сучасної цифровізації. Розглянуто каталогізацію та її еле менти, основна увага приділяється етапам каталогізації, таким як ідентифікація, опис, класифікація та індек сація, які грають ключову роль у забезпеченні структурованості та доступності інформації про історико-куль турні пам’ятки. Проаналізовано міжнародні та національні стандарти каталогізації, які визначають загальні правила та норми для опису та організації інформації про історико-культурні об’єкти. Ці стандарти допома гають забезпечити єдність та узгодженість даних між різними культурними установами та організаціями. Визначено важливість ідентифікаційної картки об’єкта як засобу реєстрації інформації про історико-культур ні пам’ятники. Картка включає опис-характеристику об’єкта, і може бути використана для наукового пред метного розгляду у питаннях відновлення контексту та значення історико-культурної спадщини у формуванні сучасних наративів національної пам’яті. Автори пропонують розглядати діджитальну архівацію пам’ятників як особливий вид соціальної пам’яті, презентуючи її переваги. У заключній частині наводиться алгоритм дослі дження пам’ятника, який включає кроки та методи дослідження історико-культурних об’єктів. Цей алгоритм допомагає систематизувати та аналізувати зібрану інформацію, що сприяє більш глибокому розумінню та оцін ці цінності історико-культурної спадщини України. Усі ці аспекти статті спрямовані на висвітлення важли вості каталогізації та діджитальної архівації як ключових елементів у збереженні та популяризації істори ко-культурної спадщини України в умовах цифрової епохи. Проведене наукове дослідження виконано в рамках виконання наукового проекту НФДУ 2022.01/0073 «Діджитальна архівація пам’ятників як об’єктів публічної меморіалізації задля збереження культурної спадщини України»Item Concepts Through a Linguosynergetic Lens (On the Example of the Concept of Death)(Університету імені Альфреда Нобеля, 2023) Таценко, Наталія Віталіївна; Tatsenko, Nataliia Vitaliivna; Молгамова, Лілія Олексіївна; Molhamova, Liliia OleksiivnaУ статті розглядається функціонування концептів з лінгвосинергетичної точки зору. Метою дослідження є вивчення функціонування концепції смерті з лінгвосинергетичної точки зору та роз робка моделі для розуміння синергетичної взаємодії лінгвістичних та контекстуальних факторів у концептуалізації смерті. Дослідження побудовано на принципах когнітивної лінгвістики та лінгвосинергетики. Для розробки основної гіпотези дослідження використовуються загальнонаукові методи, такі як аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, пояснення та опис. Отримавши статус наукової парадигми в лінгвістиці, гуманітарний та епістемологічний виміри синергетики дають можливість застосовувати синергетичні моделі у вивченні процесів, пов’язаних з когнітивною діяльністю людини. Пропонується універсальна лінгвосинергетична модель концепту, яка відображає його виміри як у статичній, так і в динамічній формі та демонструє його функціонування. Дослідження пояснює, як працює модель відповідно до законів і правил лінгвосинергетики. У статті пред ставлено комплексне дослідження концепту СМЕРТІ з використанням принципів лінгвосинергетики та теорії фракталів. Обґрунтовується доцільнисть такого підходу, позаяк він забезпечує глибше розуміння складноструктурованих багатомасштабних стереоскопічних об’єктів будь-якого генезису. Концепт DEATH використовується в англомовному дискурсі, щоб продемонструвати адекватність моделі та по казати, як цю модель можна застосувати до інших концептів. Категоріально-понятійні інструменти си нергетики в лінгвістиці використовуються для опису того, як концепт саморегулюється та функціонує як відкрита нелінійна система. Доводиться, що концепт має фрактальні характеристики, включаючи самоподібність, динаміку, нерегулярність, рекурсивність і дробовість, з атрактором у центрі. Стаття демонструє потенціал теорії фракталів у дослідженні складних систем. Запропонована в дослідженні теорія фракталів відкриває нові можливості для аналізу складноструктурних багатомасштабних стереоскопічних об’єктів будь-якого генезису. Стаття сприяє вивченню лінгвосинергетичного підходу та теорії фракталів і пропонує новий погляд на функціонування та динаміку концепту «DEATH».Item Дискурс як матеріал дослідження лінгвокогнітивних концептів(Сумський державний університет, 2023) Молгамова, Лілія Олексіївна; Молгамова, Лилия Алексеевна; Molhamova, Liliia OleksiivnaПоняття дискурсу як матеріал дослідження має вирішальне значення для розуміння та аналізу лінгвістичних концептів. Дискурс є складною та багатогранною категорією в сучасній лінгвістиці. Один із ключових підходів до розуміння дискурсу заснований на працях Мішеля Фуко і Жана-Франсуа Ліотара [1]. В їхніх дослідженнях дискурс розглядається як спосіб створення знань та влади в суспільстві. Ліотар зробив важливий крок до розуміння дискурсу, запропонувавши замінити наративи дискурсом, пояснюючи це «втратою довіри до наративного знання мірою прискорення прогресу наукового знання» [1, с. 68]. Фуко запропонував поняття «дискурсивних практик», що розглядають, як влада та ідеологія формуються через мовленнєві акти. На думку дослідника, під час мовленнєвих актів, розмовники використовують будь-які доступні «засоби», які можуть змінювати хід бесіди – це можуть бути запитання, вимоги, наполягання. У цьому процесі наративи змагаються між собою, створюючи динамічний діалог. Важливо відзначити, що хоча цей двобій має свої правила, вони не обмежують різноманітність висловлювань, а навпаки, сприяють їх варіативності [1, с. 75]. Ми вважаємо, що науковці звернули увагу наукової спільности на динамічність і соціальність дискурсу, започаткувавши тим самим новий підхід до дослідження цього явища. Таким чином, дискурс – це складний і багатогранний концепт, який відображає процеси мовленнєвої взаємодії та спілкування в суспільстві, а також соціокультурні, психологічні, ідеологічні, інституціональні та інші аспекти, що впливають на структуру та зміст мовлення.Item The concept of DEATH in modern English-speaking discourse: a linguosynergetic perspective(Slovak Association for the Study of English, 2021) Таценко, Наталія Віталіївна; Таценко, Наталия Витальевна; Tatsenko, Nataliia Vitaliivna; Молгамова, Лілія Олексіївна; Молгамова, Лилия Алексеевна; Molhamova, Liliia OleksiivnaУ статті розглядається концепт СМЕРТЬ як фрактальна концептуальна структура, реалізована в англомовному дискурсі. Ми зосередилися на його логічному і структурному вимірах, лексикалізованих сучасною англійською мовою. Більше того, ми побудували лексико-семантичне поле імені концепту СМЕРТЬ, яке виявилося нелінійним, відкритим і здатним до самоподібності в різних контекстах. Нами також побудовано лінгвальну мережеву модель концепту СМЕРТЬ, яка має фрактальне розташування за принципом вбудовування одного компонента в інший.