Наукові видання (ІФСК)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
9 results
Search Results
Item Маніпулятивний потенціал військової лексики у сучасному медіадискурсі (перекладацький аспект)(Baltija Publishing, 2025) Бровкіна, Оксана Володимирівна; Brovkina, Oksana Volodymyrivna; Ракітіна, О.В.Стаття досліджує використання військової лексики у сучасному медіадискурсі, зокрема її роль у формуванні суспільної думки та емоційного сприйняття інформації. Особливу увагу приділено маніпулятивному потенціалу мови, зокрема використанню евфемізмів, поляризованої лексики, метафор та фреймінгу для зміни контексту новин. Дослідження базується на аналізі текстів українських медіа, зокрема матеріалів телеграм-каналу «Суспільне Суми». Виявлено, що військова термінологія не лише виконує інформаційну функцію, а й має значний емоційний та ідеологічний вплив. Окремо розглянуто труднощі перекладу військової лексики у міжнародних медіа, які виникають через культурні та політичні відмінності. Результати дослідження підтверджують, що мова є важливим інструментом впливу, здатним як консолідувати суспільство, так і викликати його поляризацію.Item Переклад медіатекстів: поліпарадигмальний підхід до мовленнєвої маніпуляції(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Бровкіна, Оксана Володимирівна; Brovkina, Oksana Volodymyrivna; Кондратенко, К.В.У статті досліджуються особливості перекладу медіатекстів із застосуванням поліпарадигмального підходу до мовленнєвого маніпулювання. Медіадискурс розглядається як складне і багатовимірне явище, що поєднує у собі як власне текст, так і ширший комунікативний контекст. Цей контекст формується різними ментальними, соціальними та культурними чинниками, які впливають як на створення, так і на сприйняття тексту. У поданому дослідженні розглядаються механізми мовленнєвого маніпулювання, зосереджуючи увагу на їхній реалізації на різних рівнях мови: лексичному, синтаксичному та прагматичному. Ключові прийоми маніпуляції, такі як зміна перехідності, використання активного і пасивного стану, зміна порядку слів, адаптація ідіоматичних виразів і метафор, визначаються як ключові стратегії для досягнення бажаного маніпулятивного ефекту в перекладі.Item Квест-технології в професійній орієнтації школярів: аналіз практичного кейсу(Національний авіаційний університет, 2024) Прокопенко, Антоніна Вадимівна; Prokopenko, Antonina Vadymivna; Зінченко, Анна Володимирівна; Zinchenko, Anna VolodymyrivnaСтаття присвячена інноваціям у сфері організації сучасної професійної орієнтації школярів. Автори зазначають, що нові розробки у сфері залучення інтерактивних технологій в освіті більшою мірою екстраполюються з інших сфер соціального життя. Метою статті є вивчення квест-технології та аналіз практики її імплементації у професійну орієнтацію школярів. Автори статті оглядають мету професійної орієнтації з апеляцією до потреб сучасного українського ринка праці. У статті уточнюється різниця понять “квест”, “освітній квест” і “профорієнтаційний квест”. Дослідниці визначають мету профорієнтаційного квесту, яка включає в себе цілі загального й спеціалізованого спектрів. У статті використано такі методи дослідження як теоретичні (аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури за темою дослідження, інтерпретація, узагальнення досвіду педагогічної діяльності) та емпіричні (обсерваційні, інтерактивні та експериментальна апробація розробленого квесту). Результати проведеного дослідження показують, що особливо продуктивною технологією, яка відповідає сучасним вимогам профорієнтаційної діяльності зі школярами є інтерактивна гра – профорієнтаційний квест. У дослідженні профорієнтаційний квест тлумачиться як форма профорієнтаційної роботи, що сприяє формуванню складних психологічних новоутворень особистості та емоційно-вольової сфери, а її зміст, тобто виконання проблемно-пошукових завдань за допомогою ігрової технології, слугує основою формування в особистості необхідних знань про професійний ринок загалом та конкретну професійну сферу зокрема. Розроблений і реалізований на базі Сумського державного університету (СумДУ) профорієнтаційний квест “Абітурієнт і легенда Істинного Факультету Світових Ключів” описується у цій статті, а саме його структура, учасники, етапи проведення, позитивні аспекти та значення. У висновку узагальнюються результати проведеного дослідження, постулюється теза про те, що у профорієнтаційному квесті реалізується триєдність функцій навчання: навчально-пізнавальна, розвиваюча, виховна та втілюється четверта – профорієнтаційна.Item Освітній фронт в Україні: між якістю та безпекою(Research Europe, 2024) Мальована, Нiна Володимирiвна; Malovana, Nina Volodymyrivna; Руденко, Наталія Володимирівна; Rudenko, Nataliia VolodymyrivnaСучасна освітня система в Україні опинилася в умовах безпрецедентних викликів, пов’язаних із військовою агресією та пандемією. Безпека та якість освіти стали ключовими пріоритетами для освітніх закладів та державних інституцій. Забезпечення ефективного навчального процесу, одночасно створюючи безпечні умови для учнів та вчителів, стало основним завданням для керівників освітніх закладів та урядових структур.Item Проблематика політичного дискурсу США(European Scientific Platform, 2022) Бровкіна, Оксана Володимирівна; Бровкина, Оксана Владимировна; Brovkina, Oksana Volodymyrivna; Грищенко, А.С.У роботі йдеться про політичний дискурс США, який уособлює у своєму загальному образі такі якості, як віра, сила, свобода, демократія, рівність. У кожній країні є свої прагматичні елементи.Item Адаптація контенту франчайзингових журналів для жінок до потреб українського медіаринку (на прикладі «Cosmopolitan Україна»)(2021) Садівнича, Марина Володимирівна; Садовничая, Марина Владимировна; Sadivnycha, Maryna VolodymyrivnaУ статті розглядаються особливості адаптації журналу «Cosmopolitan Україна» до інформаційних потреб українського споживача. За допомогою контент-аналізу встановлено співвідношення матеріалів, присвячених західним та українським реаліям, а також частка контенту журналу «Cosmopolitan Україна», створена українськими журналістами. Визначено, що тематичне спрямування журналу здебільшого присвячено західним трендам, хоча існує певна тенденція до збільшення матеріалів, що висвітлюють українські реалії.Item Етюд Валентина Сєрова «Михайлівка»: художньо-образотворче пізнання природи(Лебединський міський художній музей ім. Б. К. Руднєва, 2018) Побожій, Сергій Іванович; Побожий, Сергей Иванович; Pobozhii, Serhii IvanovychУ статті йдеться про твір «Михайлівка» російського художника Валентина Сєрова, який зберігається у Лебединському міському художньому музеї ім. Б. К. Руднєва. Написанню твору передувало знайомство художника з графом Василем Капністом. Типологічно роботу можна віднести до пейзажів-етюдів митця. Змістовною домінантою етюду є церква Різдва Богородиці. Важливим виразним засобом живопису етюду є колір.Item Жіночі образи у скульптурі Юлії Бразоль(Лебединський міський художній музей ім. Б. К. Руднєва, 2021) Побожій, Сергій Іванович; Побожий, Сергей Иванович; Pobozhii, Serhii IvanovychРозглядається скульптурний доробок художниці Юлії Бразоль. Відмічається,що саме у цьому виді мистецтва Ю. Бразоль досягла найбільших успіхів. Аналізується образна система скульптурних творів. Висновки щодо здобутків у цій галузі мистецтва зроблено на основі творів скульптури, які зберігаються у Лебединському міському художньому музеї ім. Б. К. Руднєва та Сумському обласному художньому музеї ім. Н. Онацького. Вказується наявність в музейних зібраннях скульптури Ю. Бразоль жіночої тематики.Item У пошуках сакральних мовних кодів загальнолюдських цінностей (на матеріалах запозичень російської, української та русинської лексики)("Русь", 2020) Бедлинский, О.І.; Набок, Марина Миколаївна; Набок, Марина Николаевна; Nabok, Maryna MykolaivnaУ статті наголошується, що запозичена лексика, формуючи свідомість, може як збагачувати мову, так і збіднювати, «засмічувати» її, звужуючи свідоме відображення світу. Обґрунтовуються критерії поділу лексичних запозичень на такі, які збіднюють та збагачують мову. Відповідно до виокремлених критеріїв проаналізовано функціонування окремих українських, російських і русинських лексем у російській та українській мовах. Зазначається, що смисли слів збуджуються не окремими словами, а кластерами слів, тобто сім’ями слів, стійкими словосполученнями тощо, а окремі лексеми можуть опосередковано впливати на збудження смислів іншими словами без зміни їх значень. У різних мовах та діалектах збереглися окремі лексеми, запозичення, втрата яких у близькоспоріднених мовах впливає на динаміку формування загальних уявлень. Простежується існування мовних кодів, які у різних мовах збереглися і функціонують по-різному та можуть тривалий час існувати без усвідомлення їх смислів народом. Виокремлено особливості збудження образів (значень лексем) і образно-емоційних зв’язків (смислів слів) у близькоспоріднених мовах. З’ясовано, що однакові загальнолюдські цінності формуються на основі несвідомих мовних кодів і можуть передаватися нащадкам різними засобами у різних мовах: в одній мові – через етимологічні зв’язки сімей слів, в іншій – через стійкі словосполучення. Обґрунтовується можливість і необхідність запозичень окремих лексем як складових сакральних мовних кодів загальнолюдських цінностей, які могли б збагатити літературні мови не лише кількісно, але і якісно.