Наукові видання (ІФСК)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
36 results
Search Results
Item Гендер VIA. ЗМІ(Сумський державний університет, 2024) Садівнича, Л.О.Мас-медіа інтенсивно реагує на прояви масової культури та масової свідомості. Засоби масової інформації поширюють та нав'язують численні стереотипи «хорошого і поганого», «прекрасного і потворного». Це моделі поведінки, образи, манери, що під впливом змін політичної, економічної та культурної парадигм можуть набувати нових рис. Завдяки цьому в образах різностатевих людей, які є представленими у сучасних засобах масової інформації, можемо побачити як безліч історичних пластів, так і новітній грим. Здається, відійшли у минуле патріархальні стереотипи минулих епох, відображені в літературі у вигляді позитивного ідеалу залежної і пасивної жінки, чиє життя протікає в сімейному колі. Сьогодні в економіці й політиці, науці та дипломатії визначаються гендерні «підходи», «системи», «особливості». Досі не є закінченим процес згладжування того соціального, духовного, культурного дисонансу, який породжував виникнення та розвиток гендерної дискримінації. Демократія передбачає встановлення партнерства та рівноправ'я: жінкам відкривається шлях до вищих посад у владі, тоді як чоловіки стають відкритими до цих змін. Бажання самореалізації є характерним для обох статей. Уявлення про "гендерний режим", де чоловік вважається сильним, а жінка – слабкою, чоловік – розумним, а жінка – красивою, відступає в минуле. [3, с.136]. Не завжди чоловікові притаманні категорії "раціональне та культурне", тоді як жінці залишають лише "почуттєве та природне". Розходження в статусах, ролях, характері, поведінці та інших сторонах життєдіяльності індивідів різних статей існували завжди, і вони будуть існувати далі. Проте, використання протистояння між правами та обов'язками, природними задатками та реальними можливостями не завжди є раціональними та доцільними на соціальному рівні.Item Журналістика: поріг між гуманітаристикою та соціальною інженерією(Сумський державний університет, 2024) Глотов, О.Л.З того моменту, як журналістика у цілісному комплексі понять стала різновидом професійної діяльності, її прийнято розподіляти на такі сегменти: 1. Система творів, підготовлених у певних жанрах і формах для розміщення у засобах масової інформації; 2. Комунікаційний інститут суспільства, який організаційно складається з мережі профільних установ; 3. Сукупність творчих професій, необхідних для збирання, відбору, опрацювання, творення, розповсюдження соціальної інформації масовій аудиторії; 4. Спеціальні носії соціально-масової інформації (преса, телебачення, радіо, Інтернет). Провідним компонентом тут, звичайно, є третій – «сукупність професій», бо перший («система творів») – це результат роботи журналіста, другий («інститут суспільства») – це ідея професії, а четвертий («носії інформації») – це технічне забезпечення. І ключовим, як на мене, словом тут є «творчих», тобто – усі ті дії, які мають остаточною метою створення певної інформації (текст, відео, аудіо тощо), не обмежуються застосуванням певних технічних засобів для передачі цієї інформації на розгляд соціуму, а передбачають саме власну точку зору, власне трактування, власний спосіб викладення інформації.Item Медіаграмотність майбутнього журналіста: з досвіду навчально-виробничої практики(Сумський державний університет, 2024) Грона, Н.; Корнієнко, В.У статті висвітлено поняття «медіаграмотність», з’ясовано особливості її формування в майбутнього журналіста під час навчально-виробничої практики. У статті розглядається важливість медіаграмотності як ключового елементу підготовки майбутніх журналістів в умовах сучасного інформаційного середовища. Досліджено вплив навчально- виробничої практики на формування медіаграмотності студентів-журналістів, зокрема, аналізуються методи і підходи, які використовуються під час навчання.Item Тематичне наповнення англомовного видання France 24: особливості представлення іміджу України(Сумський державний університет, 2024) Мартиненко, Валерія Віталіївна; Martynenko, Valeriia VitaliivnaАктуальність даного дослідження полягає в тому, що мас-медіа є важливими джерелами інформації для міжнародної аудиторії. У звʼязку з поточними геополітичними подіями, зокрема з війною росії проти України, важливо вивчати як англомовні медіа представляють країну світовій громадськості. Дослідження англомовного медіа France 24 допоможе краще зрозуміти способи, якими формується імідж України, її сприйняття як субʼєкта на міжнародній арені, а також виявити тенденції та особливості в створенні матеріалів про Україну. Мета: вивчення проблемно-тематичного наповнення англомовних матеріалів про Україну у виданні France 24.Item Роль ЗМІ у процесі ведення антиросійської інформаційно-психологічної кампанії(Сумський державний університет, 2023) Родченко, К.Досліджено явище інформаційної війни, складової інформаційно-психологічних операцій в Україні та роль ЗМІ у цих процесах. На основі матеріалів УНІАН на конкретну воєнну тематику було виявлено антиросійську інформаційно-психологічну кампанію щодо російської мобілізації, яка може слугувати прикладом українським ІПСО у відповідь на ворожі. Порушується проблема інформаційної захищеності та національної безпеки нашої держави.Item «Біологічна зброя» у пропагандистській антиукраїнській війні: мас-медійний чинник(Сумський державний університет, 2023) Котляр, T.; Садівничий, Володимир Олексійович; Садовничий, Владимир Алексеевич; Sadivnychyi, Volodymyr OleksiiovychУ контексті сучасної глобалізації й інформаційних технологій, пропаганда набула нових форм та інструментів, які можуть бути використані для досягнення політичних, військових або геополітичних цілей. Використання теми «біологічної зброї» у пропагандистській антиукраїнській війні є одним із яскравих прикладів такої небезпечної практики. Тому в роботі увага зосереджена на прикладах впровадження фейків і дезінформації російськими медіа, які поширюються проти України з метою спотворення образу держави та дестабілізації її суспільства.Item Соціально-чутлива тематика в інформаційному просторі України: специфіка висвітлення(Сумський державний університет, 2023) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Ковалева, Татьяна Викторовна; Kovalova, Tetiana Viktorivna; Ювко, З.Мета наукової роботи передбачала дослідження проявів мови ворожнечі та порушень етики у текстах українськомовних інтернет-ЗМІ, що висвітлюють теми, пов’язані з переселенцями та внутрішньо перемішеними особами. У науковій розвідці проаналізовано основні особливості репрезентації соціально-чутливої групи мігрантів та внутрішньо переміщених осіб в українських інтернет-медіа, зокрема на Еспресо. TV. На прикладі журналістських матеріалів визначено схильність журналістів до уникнення вживання конкретних термінів та, водночас, використання узагальнених фраз нейтрального характеру.Item Інформаційно-психологічна операція як форма маніпуляції суспільством(Сумський державний університет, 2023) Азімова, Олена Олександрівна; Азимова, Елена Александровна; Azimova, Olena Oleksandrivna; Вашист, Катерина Миколаївна; Вашист, Екатерина Николаевна; Vashyst, Kateryna MykolaivnaСучасна епоха немислима без технологічного прогресу, а роль медіа та комунікації у зв’язку з цим стає ще активнішою. Медіа та комунікація є двома аспектами, які взаємопов'язані як з позитивними, так і з негативними впливами, що є невід’ємною частиною пропаганди і зокрема впливають на розвиток соціо-психологічних стратегій сучасних інформаційних війн та процес маніпуляції сучасним суспільством в цілому. Це дослідження показує, що інформаційно психологічні операції є одним зі способів впливу на людський менталітет, риси та поведінку конкретної цільової аудиторії за допомогою взаємопов'язаних факторів, таких як комунікація, медіа, пропаганда.Item Нескінченна модельна конфронтація, або об’єктивність у журналістиці у минулому і в наш час(Сумський державний університет, 2023) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna Rudolfivna; Родченко, К.Питання об’єктивності у журналістиці було і залишавється актуальним. Його вивчали Д. Гілмор (підкреслював зв’язок чесності й об’єктивності), Е. Денніс (зауважував на важливості докладання зусиль для досягнення неупередженості), В. Іванов (вказував причини недотримання принципу об’єктивності), В. Різун (вважав, що забезпечити об’єктивність можна, відокремивши оцінку від факту) та багато інших. Л. Пономаренко вважає, що «об’єктивність у журналістиці реальна, але це поняття не тотожне ідеалістичному його розумінню» [3]. Тривалий час журналістика фактично була неспроможною висвітлювати об’єктивну реальність та/або нейтральну позицію. Однак з розвитком теорій ЗМІ та становленням інформаційного суспільства ситуація почала поступово змінюватися. На це вказують деякі фактори. Мета роботи – з’ясувати певні вагомі причини, які вплинули на можливості журналістики подавати інформацію об’єктивно чи нейтрально. Для досягнення мети були поставлені завдання: окреслити історичні концепції «чотирьох теорій» преси; визначити основні етапи шляху до об’єктивності.Item Оптимальна практико-орієнтована модель навчання як ключовий елемент у системі підготовки медійників(Сумський державний університет, 2023) Чорна, Ксенія Сергіївна; Черная, Ксения Сергеевна; Chorna, Kseniia SerhiivnaДискурс щодо рівня підготовки майбутніх медійників точиться вже тривалий час. Яким же має бути випускник спеціалізованих кафедр, факультетів? Дискусія-суперечка час від часу загострюється як в освітньому середовищі, так і в медійній галузі зокрема. Практики дорікають університетам, що молоді фахівці недостатньо обізнані з сучасними інформаційними технологіями, цифровими інструментами, мають слабке уявлення про крос-медійну концепцію редакційної діяльності, позбавлені навичок збору, оброблення та структурування фактажу на різних платформах для різних медіа, фактчекінгу тощо. Теоретики ж передовсім скаржаться на брак матеріальної бази ЗВО, яка б дозволила максимально наблизити навчальний процес до реалій діяльності засобів масової інформації. Причин насправді чимало й вони різні. Але дійсно, не всі університети можуть похвалитися належним матеріальним оснащенням, наприклад, таким, як у Сумському державному університеті, де, окрім загальноуніверситетських ресурсів на кафедрі журналістики та філології, функціонують три комп’ютерних класи, дві навчальні студії: радійна й телевізійна. Водночас постає питання: йдеться про звичайні навчальні лабораторії, належним чином обладнанні, чи все ж про базову модель редакційно виробничого конвеєру, спробу відтворити повний доладний технологічний цикл виробництва контенту як для традиційних електронних медіа (радіо телемовлення), так і сучасних новітніх (онлайн-видання, контент для соцмереж, відеохостинг YouTube та інші). Які ж чинники забезпечать реальні польові умови, де діють засоби масової інформації та виконують свої обов’язки журналісти? Очевидно, що, окрім належного повноцінного технічного оснащення лабораторій, це ще й питання методики викладання, функцій викладачів, мотивації студентів, залучення практиків та налагодження тісних контактів з роботодавцями, прийняття необхідних нагальних рішень на рівні університету. Мета роботи – проаналізувати кафедральні (університетські) можливості задля побудови оптимальної практико-орієнтованої моделі ефективної підготовки медійників.