Наукові видання (ІФСК)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
42 results
Search Results
Item Гендер VIA. ЗМІ(Сумський державний університет, 2024) Садівнича, Л.О.Мас-медіа інтенсивно реагує на прояви масової культури та масової свідомості. Засоби масової інформації поширюють та нав'язують численні стереотипи «хорошого і поганого», «прекрасного і потворного». Це моделі поведінки, образи, манери, що під впливом змін політичної, економічної та культурної парадигм можуть набувати нових рис. Завдяки цьому в образах різностатевих людей, які є представленими у сучасних засобах масової інформації, можемо побачити як безліч історичних пластів, так і новітній грим. Здається, відійшли у минуле патріархальні стереотипи минулих епох, відображені в літературі у вигляді позитивного ідеалу залежної і пасивної жінки, чиє життя протікає в сімейному колі. Сьогодні в економіці й політиці, науці та дипломатії визначаються гендерні «підходи», «системи», «особливості». Досі не є закінченим процес згладжування того соціального, духовного, культурного дисонансу, який породжував виникнення та розвиток гендерної дискримінації. Демократія передбачає встановлення партнерства та рівноправ'я: жінкам відкривається шлях до вищих посад у владі, тоді як чоловіки стають відкритими до цих змін. Бажання самореалізації є характерним для обох статей. Уявлення про "гендерний режим", де чоловік вважається сильним, а жінка – слабкою, чоловік – розумним, а жінка – красивою, відступає в минуле. [3, с.136]. Не завжди чоловікові притаманні категорії "раціональне та культурне", тоді як жінці залишають лише "почуттєве та природне". Розходження в статусах, ролях, характері, поведінці та інших сторонах життєдіяльності індивідів різних статей існували завжди, і вони будуть існувати далі. Проте, використання протистояння між правами та обов'язками, природними задатками та реальними можливостями не завжди є раціональними та доцільними на соціальному рівні.Item A pragmatic study of political cartoons on world leaders(Sumy State University, 2024) Savchuk, A.I.; Мовчан, Дiана Василiвна; Movchan, Diana VasylivnaPolitical cartoons are a unique blend of art and commentary that leverage humour, satire, and symbolism to critique world leaders and political events. They play a crucial role in media, offering insights into public sentiment and contributing to political discourse. This paper examines the pragmatic functions of political cartoons and their impact on the portrayal of world leaders.Item Журналістика: поріг між гуманітаристикою та соціальною інженерією(Сумський державний університет, 2024) Глотов, О.Л.З того моменту, як журналістика у цілісному комплексі понять стала різновидом професійної діяльності, її прийнято розподіляти на такі сегменти: 1. Система творів, підготовлених у певних жанрах і формах для розміщення у засобах масової інформації; 2. Комунікаційний інститут суспільства, який організаційно складається з мережі профільних установ; 3. Сукупність творчих професій, необхідних для збирання, відбору, опрацювання, творення, розповсюдження соціальної інформації масовій аудиторії; 4. Спеціальні носії соціально-масової інформації (преса, телебачення, радіо, Інтернет). Провідним компонентом тут, звичайно, є третій – «сукупність професій», бо перший («система творів») – це результат роботи журналіста, другий («інститут суспільства») – це ідея професії, а четвертий («носії інформації») – це технічне забезпечення. І ключовим, як на мене, словом тут є «творчих», тобто – усі ті дії, які мають остаточною метою створення певної інформації (текст, відео, аудіо тощо), не обмежуються застосуванням певних технічних засобів для передачі цієї інформації на розгляд соціуму, а передбачають саме власну точку зору, власне трактування, власний спосіб викладення інформації.Item Тематичне наповнення англомовного видання France 24: особливості представлення іміджу України(Сумський державний університет, 2024) Мартиненко, Валерія Віталіївна; Martynenko, Valeriia VitaliivnaАктуальність даного дослідження полягає в тому, що мас-медіа є важливими джерелами інформації для міжнародної аудиторії. У звʼязку з поточними геополітичними подіями, зокрема з війною росії проти України, важливо вивчати як англомовні медіа представляють країну світовій громадськості. Дослідження англомовного медіа France 24 допоможе краще зрозуміти способи, якими формується імідж України, її сприйняття як субʼєкта на міжнародній арені, а також виявити тенденції та особливості в створенні матеріалів про Україну. Мета: вивчення проблемно-тематичного наповнення англомовних матеріалів про Україну у виданні France 24.Item Evolution of American political media discourse(Sumy State University, 2024) Шишкін, Максим Ігорович; Shyshkin, Maksym IhorovychThe relevance of the work deals with the causal relationship study of modern American political media discourse evolution based on American journalism history formation. The purpose of the work is the analytical aspect of researching the historical background of the American journalism formation and the federal authorities influence, which have an impact on the modern media discourse formation in general.Item Нескінченна модельна конфронтація, або об’єктивність у журналістиці у минулому і в наш час(Сумський державний університет, 2023) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna Rudolfivna; Родченко, К.Питання об’єктивності у журналістиці було і залишавється актуальним. Його вивчали Д. Гілмор (підкреслював зв’язок чесності й об’єктивності), Е. Денніс (зауважував на важливості докладання зусиль для досягнення неупередженості), В. Іванов (вказував причини недотримання принципу об’єктивності), В. Різун (вважав, що забезпечити об’єктивність можна, відокремивши оцінку від факту) та багато інших. Л. Пономаренко вважає, що «об’єктивність у журналістиці реальна, але це поняття не тотожне ідеалістичному його розумінню» [3]. Тривалий час журналістика фактично була неспроможною висвітлювати об’єктивну реальність та/або нейтральну позицію. Однак з розвитком теорій ЗМІ та становленням інформаційного суспільства ситуація почала поступово змінюватися. На це вказують деякі фактори. Мета роботи – з’ясувати певні вагомі причини, які вплинули на можливості журналістики подавати інформацію об’єктивно чи нейтрально. Для досягнення мети були поставлені завдання: окреслити історичні концепції «чотирьох теорій» преси; визначити основні етапи шляху до об’єктивності.Item Оптимальна практико-орієнтована модель навчання як ключовий елемент у системі підготовки медійників(Сумський державний університет, 2023) Чорна, Ксенія Сергіївна; Черная, Ксения Сергеевна; Chorna, Kseniia SerhiivnaДискурс щодо рівня підготовки майбутніх медійників точиться вже тривалий час. Яким же має бути випускник спеціалізованих кафедр, факультетів? Дискусія-суперечка час від часу загострюється як в освітньому середовищі, так і в медійній галузі зокрема. Практики дорікають університетам, що молоді фахівці недостатньо обізнані з сучасними інформаційними технологіями, цифровими інструментами, мають слабке уявлення про крос-медійну концепцію редакційної діяльності, позбавлені навичок збору, оброблення та структурування фактажу на різних платформах для різних медіа, фактчекінгу тощо. Теоретики ж передовсім скаржаться на брак матеріальної бази ЗВО, яка б дозволила максимально наблизити навчальний процес до реалій діяльності засобів масової інформації. Причин насправді чимало й вони різні. Але дійсно, не всі університети можуть похвалитися належним матеріальним оснащенням, наприклад, таким, як у Сумському державному університеті, де, окрім загальноуніверситетських ресурсів на кафедрі журналістики та філології, функціонують три комп’ютерних класи, дві навчальні студії: радійна й телевізійна. Водночас постає питання: йдеться про звичайні навчальні лабораторії, належним чином обладнанні, чи все ж про базову модель редакційно виробничого конвеєру, спробу відтворити повний доладний технологічний цикл виробництва контенту як для традиційних електронних медіа (радіо телемовлення), так і сучасних новітніх (онлайн-видання, контент для соцмереж, відеохостинг YouTube та інші). Які ж чинники забезпечать реальні польові умови, де діють засоби масової інформації та виконують свої обов’язки журналісти? Очевидно, що, окрім належного повноцінного технічного оснащення лабораторій, це ще й питання методики викладання, функцій викладачів, мотивації студентів, залучення практиків та налагодження тісних контактів з роботодавцями, прийняття необхідних нагальних рішень на рівні університету. Мета роботи – проаналізувати кафедральні (університетські) можливості задля побудови оптимальної практико-орієнтованої моделі ефективної підготовки медійників.Item A journey through the female gaze: media and art perspective(The Department of English Language and Literature, University of Timişoara, 2022) Tatsenko, P.; Таценко, Наталія Віталіївна; Таценко, Наталия Витальевна; Tatsenko, Nataliia VitaliivnaМетою цієї роботи є виявлення специфічної природи феномена "жіночий погляд" шляхом обговорення кількох тем зі сфери дослідження феміністичної естетики. Показано, що домінування чоловічої перспективи в ЗМІ робить сучасне суспільство менш толерантним до гендерної рівності, і, водночас, патріархальне суспільство нав'язує гендерно-стереотипні цінності. З одного боку, мас-медіа пропагують цінності завдяки своїй перформативності, але з іншого, вони можуть сприяти дестабілізації усталених соціальних стереотипів завдяки феномену ремедіації. Крім того, ЗМІ можуть взаємодіяти з суспільством, що спричиняє відновлення агентної реальності суспільства.Item Використання фразеологізмів у сучасному англомовному мас-медійному дискурсі(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Кереченко, С.М.; Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana VolodymyrivnaМетою статті є вивчення особливостей використання фразеологізмів у сучасному англомовному мас-медійному дискурсі. Дослідження проведено із застосуванням таких методів, як спостереження, аналіз та описовий метод. У статті розглянуто особливості сучасного дискурсу англомовних засобів масової інформації як інструменту впливу на свідомість людей та маніпуляції поведінкою населення й «четвертої влади» ХХІ ст. Визначені мовні особливості публіцистичного стилю сучасного англомовного дискурсу мас-медіа, які стосуються використання фразеологічних одиниць. Уточнене класичне та сучасне розуміння фразеологізму як одиниці національної мови. Виявлений потенціал використання фразеологізмів у публіцистичному стилі сучасного англомовного мас-медійного дискурсу. Публікація надає актуальне уявлення про стан використання фразеологічних одиниць у мові англомовного мас-медійного дискурсу та торкається питання мовотворчості як шляху підвищення образності та ефективності фразеологічних одиниць як засобів мовленнєвого впливу та маніпуляції свідомістю, емоціями та реакціями читачів. У статті також з’ясовані основні прагматичні властивості фразеологізмів у мові ЗМІ, функції та стилістичні властивості. Визначено, що у сучасному англомовному мас-медійному дискурсі використовуються як фразеологізми у їх класичній формі, так і видозмінені фразеологізми та повноцінні авторські фразеологічні новоутворення. Останні відзначаються відтворюваністю, неподільністю семантики, метафоричністю, незалежністю від контексту та відсутністю у лексикографічних джерелах. З’ясовано, що функціями фразеологічних одиниць мас-медійного дискурсу є інформативна, експресивна, емотивна, прагматична, оцінна та стилістична функції. Аналіз прикладів дозволив визначити, що фразеологізми є ефективним засобом лаконізації текстів засобів масової інформації та особливо часто використовуються у заголовках. Запропоновано варіанти передачі фразеологічних одиниць засобами цільової мови. Перспективи подальших досліджень у сфері використання фразеологізмів у мові ЗМІ полягають у вивченні фразеологічних новоутворень та аналізі особливостей перекладу таких одиниць засобами української мови.Item Медіадискурс як різнопланове явище сучасних медіадосліджень(ВД "Гельветика", 2020) Коритнік, Д. Ю.; Баранова, Світлана Володимирівна; Баранова, Светлана Владимировна; Baranova, Svitlana VolodymyrivnaУ статті проаналізований медіадискурс як різнопланове явище сучасних медіадосліджень. Визначається його сутність та мовні особливості, описуються функції, розглядається питання, пов’язане з типологізацією медіадискурсу як похідного поняття від дискурсу. У XXI столітті засоби масової інформації продовжують виступати дієвим елементом ідейно-політичної, соціальної та економічної системи. Вони глибоко проникають у суспільство, маючи на меті інформування населення. Мова ЗМІ прогресує та розвивається з кожним днем та займає знакове місце в дослідженнях сучасної лінгвістики. Медіадослідження свідчать про те, що інформація виконує функції повідомлення та впливу на соціальну думку, а завдяки стрімкому інтересу соціуму до інформації існує медіадискурс. Актуальність вивчення питань, пов’язаних із ним, зумовлена тим, що медіадискурс досліджується в певний період свого існування, а зважаючи, що ЗМІ не стоять на місці та швидко розвиваються, дослідження того чи іншого періоду нестимуть в собі різні висновки та твердження. Як результат, дослідження медіадискурсу постає перед нами як питання проблематичне та широке. Вивчення медіадискурсу неможливе без аналізу супутніх факторів: сфери вживання, особливостей, функцій, даних паралельних наук, інформації як головної структурної одиниці медіадискурсу, основи його існування. Його зміст віддзеркалює події політичного, економічного, культурного життя суспільства. Головними цілями медіадискурсу є не тільки передача інформації, а й опис ситуації, регулювання дійсності адресата, вплив на його свідомість, отримання очікуваного від нього результату та прогнозування стану речей. Досліджуваний дискурс може виконувати інформативну, регулюючу, соціалізуючу, політичну, впливову, розважальну, маніпулятивну, фатичну та рекламну функції. Критеріями до класифікацій медіадискурсу виступають зміст, сфера реалізації, реалізація функції комунікації та тип передачі інформації. Дослідження даного дискурсу в медійному просторі спирається на дані різних галузей лінгвістичної науки: теорії тексту психолінгвістики, соціолінгвістики, лінгвістичної прагматики.