Наукові видання (НН МІ)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Item
    Комп’ютерно-томографічна оцінка динаміки загоєння дефекту діафізу стегнової кістки в умовах дії протипухлинних хіміопрепаратів
    (Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2020) Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana Vasylivna; Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii Volodymyrovych
    Важливою проблемою при лікуванні онкологічних хворих є висока частота виникнення у них переломів кісток. Оскільки переважна більшість таких пацієнтів згідно протоколів лікування потребує тривалого призначення протипухлинної хіміотерапії, то процеси репаративної регенерації кісток відбуваються на її фоні. Поява переломів може бути зумовлена розвитком остеопорозу при раку та виникненням метастатичного враження кісток. Переломи кісток погіршують якість життя пацієнтів, викликають відтермінування або, навіть, припинення подальшого лікування онкохворих. Все це знижує відсоток виживання таких пацієнтів. Тому метою нашого дослідження було встановлення впливу протипухлинних хіміопрепаратів на процеси репаративної регенерації кісток. Для дослідження були залучені 52 білих лабораторних щура, яким наносився дірчастий дефект у середній третині діафізу стегнової кістки. Тварини були поділені на контрольну та експериментальні групи. Тваринам експериментальної групи на другу добу після нанесення травми і кожну 21-у добу експерименту вводили протипухлинні хіміопрепарати, що найчастіше застосовуються у протоколах хіміотерапії при лікуванні раку: першій підгрупі- доксорубіцин, другій-5-фторурацил, третій— метотрексат. На 15, 30, 45 та 60 добу усім тваринам контрольної і експериментальної груп була проведена комп`ютерна томографія, за результатами якої визначені показники оптичної щільності регенерату та прилягаючого до нього кортикального шару материнської кістки в одиницях Хаунсфільда. Висновки. Застосування комп`ютерної томографії дозволило кількісно оцінити стан рапаративного процесу у тварин контрольної та експериментальної груп, якій була призначена протипухлинна хіміотерапія. У тварин контрольної групи терміни та процеси репаративної регенерації кісток не були порушені. Стадійність формування кісткової мозолі збережена, задовільні рентгеноморфологічні показники (розміри, товщина кісткової мозолі). У період з 45 до 60 доби за даними комп`ютерної томографії візуально відмічалася повна консолідація переломів стегнових кісток. Різниця показників оптичної щільності регенерату і материнської кістки на 60-ту добу експерименту вказує на незавершений процес перебудови кісткової тканини. Репаративний остеогенез не супроводжувався розвитком ускладнень. У тварин експериментальних груп відмічалося сповільнення процесів репаративної регенерації кісток та збільшення їх термінів. Показники формування кісткової мозолі на фоні протипухлинної хіміотерапії були знижені, що підтверджують низькі показники оптичної щільності регенерату і материнської кістки у порівнянні з контрольною групою та повільне їх наростання при загоєнні дефекту. Найбільш ці зміни проявлялися на фоні введення метотрексату.
  • Item
    Morphological features of tubular bones reparative regeneration under the influence of antitumor chemotherapeutics
    (Aluna Publishing, 2022) Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana Vasylivna; Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii Volodymyrovych; Дмитрук, Сергій Миколайович; Дмитрук, Сергей Николаевич; Dmytruk, Serhii Mykolaiovych; Ярмоленкo, Ольга Сергіївна; Ярмоленко, Ольга Сергеевна; Yarmolenkо, Olha Serhiivna; Понирко, Аліна Олексіївна; Понырко, Алина Алексеевна; Ponyrko, Alina Oleksiivna; Пернаков, Микола Станіславович; Пернаков, Николай Станиславович; Pernakov, Mykola Stanislavovych; Гула, Вікторія Іванівна; Гулая, Виктория Ивановна; Hula, Viktoriia Ivanivna
    The aim: Determination of morphological features of reparative regeneration of diaphysis defect of long tubular bones under the influence of antitumor chemotherapeutics in a model experiment. Materials and methods: 96 white nonlinear rats after application of the perforated defect of the femur were administered the appropriate antitumor drug (doxorubicin, 5-fluorouracil, methotrexate) three times with an interval of 21 days. Morphological features of bone tissue formation and remodeling in the regenerate area were studied using histological and morphometric methods. Results: The inhibitory effect of antitumor chemotherapeutics on the formation of regenerate, expressed by slowing down the process of bone tissue differentiation was found. This is confirmed by a decrease in the area of reticulofibrous and lamellar bone tissue, chaotic arrangement and narrowing of bone trabeculae with uneven color, slow formation of bonding lines between the maternal bone and the regenerate. Conclusions: The revealed morphological features of reparative regeneration of the diaphysis defect of long tubular bones under the influence of antitumor chemotherapeutics doxorubicin, 5-fluorouracil and methotrexate in a model experiment indicate a slowing of reparative regeneration processes at all stages of recovery after injury.
  • Item
    Імуногістохімічний аналіз експресії катепсину к та остеопонтіну клітинними елементами кісткової тканини регенерату в умовах впливу протипухлинних хіміопрепаратів
    (Полтавський державний медичний університет, 2021) Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana Vasylivna; Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii Volodymyrovych; Понирко, Аліна Олексіївна; Понырко, Алина Алексеевна; Ponyrko, Alina Oleksiivna; Теслик, Тетяна Петрівна; Теслик, Татьяна Петровна; Teslyk, Tetiana Petrivna; Гула, Вікторія Іванівна; Гулая, Виктория Ивановна; Hula, Viktoriia Ivanivna
    У пацієнтів з онкологічними захворюваннями відмічається високий відсоток виникнення переломів кісток, обумовлений розвитком порушень кісткового метаболізму у вигляді метастатичного ураження кісток, остеопорозу та виникнення патологічних переломів. У зв’язку з необхідністю призначення тривалих курсів про типухлинних хіміопрепаратів для лікування раку загоєння переломів у таких пацієнтів часто відбувається на фоні застосування цитотоксичної терапії. Тому метою нашого дослідження було вивчення активності маркерів резорбції та кісткоутворення в ділянці кісткового регенерату в умовах впливу протипухлинних хіміопрепара тів. Дослідження було проведене на лабораторних щурах, яким наносився дірчастий дефект діаметром 2мм в ділянці середньої третини діафізу стегнової кістки. Тварини були поділені на контрольну, а також три екс периментальні групи, яким після нанесення травми вводили внутрішньоочеревинно протипухлинні хіміопре парати: I – доксорубіцин (60мг/м²), II – 5-фторурацил (600мг/м²), III—метотрексат (40мг/м²). Через кожну 21-у добу тваринам експериментальних груп повторювали введення відповідного хіміопрепарату на протязі усього експерименту. На 15-ту, 30-ту, 45-ту, 60-ту добу після травми тварин виводили з експерименту. Застосовуючи імуногістохімічне дослідження визначали експресію катепсину К та остеопонтіну клітинними елементами реге нерату. Було встановлено, що протипухлинні хіміопрепарати посилюють експресію катепсину К в ділянці кіст кового регенерату: доксорубіцин – на 25,72% (p˂0,005), 5-фторурацилу – на 17,64% (p˂0,005), метотрексат – на 22,76% (p˂0,005) у порівнянні з контрольною групою на 60-ту добу експерименту. Поряд із цим, протипухлинні хіміопрепарати викликали зниження активності остеопонтіну в кістковому регенераті: доксорубіцин – на 20,62% (p˂0,005), 5-фторурацилу – на 18,87% (p˂0,005) та метотрексат – на 21,89% (p˂0,005) у порівнянні з контролем на 60-ту добу після травми. Найбільш виражений негативний вплив на формування кісткової мозолі відмічався при застосуванні метотрексату та доксорубіцину. Призначення протипухлинних хіміопрепаратів призводить до посилення процесів резорбції в кістковому регенераті внаслідок активації остеокластогенезу та зниження функ ціональної активності остеобластів, що сповільнює мінералізацію в ділянці перелому