Наукові видання (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132
Browse
10 results
Search Results
Item Вплив протипухлинних хіміопрепаратів на регенерацію кісткової тканини (літературний огляд)(Одеський національний медичний університет, 2019) Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana VasylivnaПроведено аналіз сучасних літературних джерел щодо впливу хіміопрепаратів на фізіологічну і репаративну регенерацію кісткової тканини.Item Зміни механічних властивостей травмованих трубчастих кісток при дії протипухлинних хіміопрепаратів(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України, 2021) Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana VasylivnaУ роботі вивчено вплив протипухлинних хіміопрепаратів на механічні властивості травмованої довгої кістки скелета.Item The effect of antitumor chemotherapy on the healing of the femoral defect according to the resalts of computed tomography(2020) Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana VasylivnaReparative bone regeneration on the background of antitumor chemotherapy is characterized by a slow process of bone callus formation and increased fracture healing time.Item Influence of antitumor chemotherapeutics on bone metabolism in the area of long bone diaphysis defect(Сумський державний університет, 2021) Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana VasylivnaThe use of antitumor chemotherapeutics causes an increase in the expression of cathepsin K regenerate cells and a decrease in osteopontin expression, which indicates a slow formation of bone regenerate tissue, its low mineralization and increased resorption processes in the defect area.Item Особливості репаративної регенерації щурів та зміни рівня макроелементів травмованих довгих трубчастих кісток в умовах впливу протипухлинних хіміопрепаратів(Міжнародний центр наукових досліджень, Вінниця, "Європейська наукова платформа", 2021) Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana VasylivnaПротипухлинні хіміопрепарати сповільнюють формування кісткового регенерату в ділянці дефекту та спричиняють порушення фосфорнокальцієвого обміну травмованої кістки. Це проявляється затримкою процесів диференціації новоутвореної кісткової тканини в регенераті, зниженням інтенсивності мінералізації органічного матриксу в ділянці дефекту, у материнській кістці і на її межі з регенератом. Найбільш негативний вплив серед протипухлинних хіміопрепаратів на процеси репаративної регенерації та мінералізацію мають доксорубіцин та метотрексат.Item Influence of antitumor chemotherapeutics on mechanical properties of injured tubular skeletal bone(Азіз Алієв, Азербайджанський державний інститут удосконалення лікарів, 2022) Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana Vasylivna; Дмитрук, Сергій Миколайович; Дмитрук, Сергей Николаевич; Dmytruk, Serhii Mykolaiovych; Ярмоленкo, Ольга Сергіївна; Ярмоленко, Ольга Сергеевна; Yarmolenkо, Olha Serhiivna; Пернаков, Микола Станіславович; Пернаков, Николай Станиславович; Pernakov, Mykola Stanislavovych; Теслик, Тетяна Петрівна; Теслик, Татьяна Петровна; Teslyk, Tetiana Petrivna; Понирко, Аліна Олексіївна; Понырко, Алина Алексеевна; Ponyrko, Alina Oleksiivna; Гордієнко, Олена Володимирівна; Гордиенко, Елена Владимировна; Hordiienko, Olena VolodymyrivnaЦель работы – изучить влияние противоопухолевых химиопрепаратов на механические свойства травмированной длинной кости скелета. Исследования выполнили на 96 лабораторных крысах, которым наносился дырчастый дефект 123диаметром 2мм до костномозгового канала в области средней трети диафиза бедренной кости. Животные были разделены на контрольную (n=24) и три экспериментальные (I, II, III, n=72) группы, которым после нанесения травмы и через каждый последующий 21-й день эксперимента вводили внутрибрюшинно соответствующие противоопухолевые химиопрепараты: I – доксорубицин (60 мг/м), II – 5 фторурацил (600 мг/м), III – метотрексат (40 мг/м). На 15-е, 30-е, 45-е, 60-е сутки после травмы определяли предел прочности костей на сжатие и микротвёрдость регенерата. Исследование показало, что противоопухолевые химиопрепараты уменьшают прочность кости на сжатие. На 60-е сутки после травмы доксорубицин снижает данный показатель на 40,08%, 5- фторурацил – на 40,93%, метотрексат – на 35,19% по сравнению с контролем. Противоопухолевые химиопрепараты замедляют рост костей в ширину: доксорубицин – на 18,54%, 5-фторурацил – на 10,24%, метотрексат – на 17,40% по сравнению с контролем на 60-е сутки после травмы. Химиотерапия приводит к уменьшению микротвёрдости кости в области регенерата. При введении доксорубицина на 60-й день эксперимента показатель микротвёрдости ниже на 37,32%, чем в контрольной группе, 5-фторурацила – на 41,47%, метотрексата – на 35,83%. Таким образом, применение противоопухолевых химиопрепаратов вызывает снижение предела прочности костей и микротвёрдости в области костного регенерата, а также замедляет рост костей. Наиболее выраженное отрицательное влияние на прочность травмированных трубчатых костей оказывает 5-фторурацил, на рост кости в толщину – доксорубицин.Item Комп’ютерно-томографічна оцінка динаміки загоєння дефекту діафізу стегнової кістки в умовах дії протипухлинних хіміопрепаратів(Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2020) Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana Vasylivna; Кореньков, Олексій Володимирович; Кореньков, Алексей Владимирович; Korenkov, Oleksii VolodymyrovychВажливою проблемою при лікуванні онкологічних хворих є висока частота виникнення у них переломів кісток. Оскільки переважна більшість таких пацієнтів згідно протоколів лікування потребує тривалого призначення протипухлинної хіміотерапії, то процеси репаративної регенерації кісток відбуваються на її фоні. Поява переломів може бути зумовлена розвитком остеопорозу при раку та виникненням метастатичного враження кісток. Переломи кісток погіршують якість життя пацієнтів, викликають відтермінування або, навіть, припинення подальшого лікування онкохворих. Все це знижує відсоток виживання таких пацієнтів. Тому метою нашого дослідження було встановлення впливу протипухлинних хіміопрепаратів на процеси репаративної регенерації кісток. Для дослідження були залучені 52 білих лабораторних щура, яким наносився дірчастий дефект у середній третині діафізу стегнової кістки. Тварини були поділені на контрольну та експериментальні групи. Тваринам експериментальної групи на другу добу після нанесення травми і кожну 21-у добу експерименту вводили протипухлинні хіміопрепарати, що найчастіше застосовуються у протоколах хіміотерапії при лікуванні раку: першій підгрупі- доксорубіцин, другій-5-фторурацил, третій— метотрексат. На 15, 30, 45 та 60 добу усім тваринам контрольної і експериментальної груп була проведена комп`ютерна томографія, за результатами якої визначені показники оптичної щільності регенерату та прилягаючого до нього кортикального шару материнської кістки в одиницях Хаунсфільда. Висновки. Застосування комп`ютерної томографії дозволило кількісно оцінити стан рапаративного процесу у тварин контрольної та експериментальної груп, якій була призначена протипухлинна хіміотерапія. У тварин контрольної групи терміни та процеси репаративної регенерації кісток не були порушені. Стадійність формування кісткової мозолі збережена, задовільні рентгеноморфологічні показники (розміри, товщина кісткової мозолі). У період з 45 до 60 доби за даними комп`ютерної томографії візуально відмічалася повна консолідація переломів стегнових кісток. Різниця показників оптичної щільності регенерату і материнської кістки на 60-ту добу експерименту вказує на незавершений процес перебудови кісткової тканини. Репаративний остеогенез не супроводжувався розвитком ускладнень. У тварин експериментальних груп відмічалося сповільнення процесів репаративної регенерації кісток та збільшення їх термінів. Показники формування кісткової мозолі на фоні протипухлинної хіміотерапії були знижені, що підтверджують низькі показники оптичної щільності регенерату і материнської кістки у порівнянні з контрольною групою та повільне їх наростання при загоєнні дефекту. Найбільш ці зміни проявлялися на фоні введення метотрексату.Item Сучасні аспекти репаративної регенераціі кісткової тканини та аналіз показників кісткового метаболізму(Чорноморський національний університет імені Петра Могили, 2020) Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana VasylivnaВідповідно проведеного аналізу сучасних літературних джерел щодо вивчення аспектів репаративної регенерації кісткової тканини були систематизовані дані про його стадійність, досліджені клітинно-молекулярних механізми репаративної регенерації кісткової тканини, проаналізовані показники кісткового метаболізму. Встановлено, що регенерація кісткової тканини безпосередньо залежить від функціональної активності остеогенних клітин. На початковій стадії репаративного остеогенезу остеокласти забезпечують резорбцію в зоні дефекту некротизованих фрагментів кістки та приймають участь у ремоделюванні кісткових фрагментів. Остеобласти утворюють первинні кісткові балки, які побудовані з колагенових фібрил. Вони синтезують кістковий матрикс, забезпечують його мінералізацію, продукують неколагенові білки. Остеоцити забезпечують передачу механічного і хімічного сигналів остеобластам та через покровні клітини остеокластам, що запускає процеси ремоделювання у кістках. Важлива роль у процесах локальної регуляції остеогенезу належить таким сигнальним шляхам як системі RANK/RANKL/OPG, кістковим морфогенетичним білкам, Wnt-сигналізації. Остеобласто-і остеокластогенез характеризують біохімічні маркери кісткового ремоделювання. Для оцінки формування кісткової тканини найбільш інформативним є визначення рівня остеокальцину, С- та N-термінального пропептидів проколагену I типу, а оцінки резорбції-концентрації С-термінального телопептида колагену I типу, тартрат-резистентної кислої фосфатази плазми крові і рівня дезоксіпиридиноліна у сечі. Застосовуючи маркери кісткового ремоделювання можна дослідити швидкість обмінних процесів у кістковій тканині, виявити пацієнтів із ризиком зниження кісткової маси, провести ранню оцінку ефективності призначеного лікування, прогнозувати ризик виникнення ускладнень та діагностувати на ранніх термінах появу кісткових метастазів.Item Результати застосування метотрексату для консервативного лікування прогресуючої ектопічної вагітності(Видавництво СумДУ, 2008) Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana VasylivnaItem Доцільність консервативного лікування прогресуючої трубної вагітності(Вид-во СумДУ, 2007) Бойко, Володимир Іванович; Бойко, Владимир Иванович; Boiko, Volodymyr Ivanovych; Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana VasylivnaПроблема ектопічної вагітності (ЕВ) набула актуальності для медичної дисципліни через збільшення її частоти у молодих жінок останнім часом. Дослідження проведено у 92 жінок з ЕВ на протязі 2005-2006 років. Діагноз ектопічної (трубної) вагітності веріфіковано за допомогою клінічних, ехографічних маркерів дослідження. Основну групу, в якій було проведено консервативне розсмоктування прогресуючої трубної вагітності, склали 6 жінок, серед яких 5 пролікувалося у 2005 році та одна у 2006 році. Серед основної групи обстежених у 4 випадках спостерігалася повторна позаматкова трубна вагітність, попередні завершилися видаленням маткових труб. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4856