Наукові видання (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132
Browse
3 results
Search Results
Item Ферментативне обґрунтування лімфотропної антибактеріальної терапії хворих на гострий панкреатит(ГО «Асоціація хірургів України», ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Кононенко, Микола Григорович; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Ситнік, Олександр Леонідович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; Кравець, Олександр Валерійович; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Медведєва, І.М.Мета. Вивчити вплив антибактеріальної терапії на рівень протеолітичних ферментів на прикладі нейтрофільної еластази і клінічний перебіг гострого панкреатиту. Матеріали і методи. Досліджено дві групи хворих: в основній групі (n = 83) антибіотики вводили лімфотропним способом, у контрольній групі (n = 85) – за стандартною методикою. Вміст нейтрофільної еластази визначали в день госпіталізації і після 5 діб лікування. Результати. При госпіталізації рівень ферменту у хворих обох груп не відрізнявся. Після п’ятиденної антибактеріальної терапії кількість нейтрофільної еластази зменшувалася більше при лімфотропній терапії, ніж при стандартній. Зменшення рівня «відхиленої» нейтрофільної еластази сприяло зменшенню інфікування панкреонекрозу, що привело до зменшення кількості оперативних втручань у хворих основної групи (лімфотропна антибактеріальна терапія) у 2,1 разу і їх одужання. Висновки. Позитивний вплив лімфотропної антибактеріальної терапії на «відхилення» протеолітичних ферментів у кров і відповідно на перебіг гострого панкреатиту дає підстави рекомендувати її застосування при даному захворюванні як альтернативу стандартній методиці.Item Клінічне обґрунтування лімфотропної антибактеріальної терапії хворих на гострий панкреатит(Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика; Інформаційно-науковий центр "Лікарська справа", 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; Кравець, Олександр Валерійович; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Ситнік, Олександр Леонідович; Sytnik, Oleksandr LeonidovychГострий панкреатит займає третю позицію за частотою госпіталізації поміж усіх ургентних хірургічних захворювань. Оскільки в розвитку цього захворювання має місце подвійна патогенетична складова, а саме: ліпопротеолітична й інфекційна, лікування процесу натикається на значні труднощі, в основі яких – відсутність антибактеріального ефекту. Останнє пояснюється зростаючою резистенцією бактеріальних збудників до антибактеріаль них препаратів. Мета роботи. Обґрунтувати клінічними даними доцільність лімфотропного способу введення антибіотиків при гострому панкреатиті, базуючись на пропозиції авторів. Матеріали і методи. Прослідкували перебіг гострого панкреатиту на тлі лімфотропної та стандартної антибактеріальної терапії, вивчаючи ефективність за стандартними показни ками. Результати і обговорення. За всіма показниками ефективність лімфотропної антибак теріальної терапії превалювала. Зокрема, тривалість антибактеріальної терапії була корот шою у 1,94 раза, а тривалість стаціонарного лікування – у 1,5 раза. Висновки. Лімфотропна антибактеріальна терапія є адресним накопичувальним способом введення антибіотиків, альтернативним до стандартної антибактеріальної терапії.Item Прогнозування перебігу панкреатогенного перитоніту(ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т.Зайцева НАМН України», 2023) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Ситнік, Олександр Леонідович; Сытник, Александр Леонидович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; Медведєва, І.М.; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl YakovychПеритонеальний ексудат при гострому панкреатиті виявляється у 60-80 % хворих на гострий деструктивний пан креатит. Ексудат у таких хворих має високу токсичність, що сприяє розвитку поліорганній недостатності. Мета досліджень – визначити прогностичні крітерії усклад неного перебігу та виникнення показань до проведення опера тивних втручань у хворих із панкреатогенним перитонітом на тлі гострого панкреатиту. Матеріали та методи. Дослідження представлене ретроспек тивним аналізом результатів лікування 69 хворих на гострий панкреатит, ускладнений панкреатогенним перитонітом. Хво рим проводили клінічні, лабораторні та інструментальні об стеження. Результати дослідження та їх обговорення. Визначені клініко лабораторні предиктори щодо розвитку гострого деструктивно го панкреатиту, ускладненого панкреатогенним перитонітом. Предикторам надано бальну оцінку. Висновки. Враховуючи бальну оцінку клініко–лабораторних предикторів, було визначено три прогностичні групи щодо ускладненого перебігу гострого панкреатиту та виникнення показань до проведення оперативних втручань: за кількості балів до 10 – прогноз сприятливий, при 11–14 балах – прогноз сумнівний, при ≥ 15 балів – несприятливий.