Наукові видання (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132
Browse
4 results
Search Results
Item Ефективність раннього застосування лімфотропної антибактеріальної терапії у хворих на гострий панкреаит(ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України», 2024) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Ситнік, Олександр Леонідович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; Хахалєв, Максим Андрійович; Khakhaliev, Maksym Andriiovych; Симоненко, Ірина Андріївна; Symonenko, Iryna AndriivnaГострий панкреатит (ГП) відноситься до ургентних хірургічних захворювань. В етіології і патогенезі гострого панкреатиту приймає ряд факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, що сприяє контамінації мікро- і макронекрозів гостроінтестинальною мікрофлорою та формуванню інфікованого гострого панкреатиту (ІГП) і системної поліорганної недостатності (СПОН). Летальність знаходиться в межах 7–15 – 40–70 %. Одним із шляхів оптимізації лікування є антибіотикотерапія і удосконалення шляхів введення препаратів. Мета роботи. Порівняти ефективність антибіотикотерапії при різних способах введення препаратів, вивчивши при цьому рівні інтоксикації на тлі динаміки змін протеолітичної системи. Матеріали і методи. Вивчено вплив стандартної і лімфотропної антибіотикотерапії на клінічний перебіг та динаміку інтоксикаційних синдромів на тлі зміни показників протеолітичної системи. Результати та їх обговорення. При ранній госпіталізації (до 24 год) рівень нейтрофільної еластази (НЕ) зменшився на 5 добу під впливом лімфотропної терапії на 154,2 нмоль/хв, а при пізній госпіталізації (після 24 год) при цій же терапії – на 126,2 нмоль/хв, у той час як при стандартній антибактеріальній терапії у першій підгрупі зменшення відбулося на 85,8 нмоль/хв, а у другій підгрупі – на 89,8 нмоль/хв. Відповідно до змін НЕ мали місце синхронні зменшення показників інтоксикації. Висновки. Від тривалості процесу залежать інтенсивність запальних змін у підшлунковій залозі. Під впливом лімфотропної терапії покращання динаміки показників НЕ перевершує таку при стандартній антибактеріальній терапії.Item Клінічне обґрунтування лімфотропної антибактеріальної терапії хворих на гострий панкреатит(Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика; Інформаційно-науковий центр "Лікарська справа", 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; Кравець, Олександр Валерійович; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Ситнік, Олександр Леонідович; Sytnik, Oleksandr LeonidovychГострий панкреатит займає третю позицію за частотою госпіталізації поміж усіх ургентних хірургічних захворювань. Оскільки в розвитку цього захворювання має місце подвійна патогенетична складова, а саме: ліпопротеолітична й інфекційна, лікування процесу натикається на значні труднощі, в основі яких – відсутність антибактеріального ефекту. Останнє пояснюється зростаючою резистенцією бактеріальних збудників до антибактеріаль них препаратів. Мета роботи. Обґрунтувати клінічними даними доцільність лімфотропного способу введення антибіотиків при гострому панкреатиті, базуючись на пропозиції авторів. Матеріали і методи. Прослідкували перебіг гострого панкреатиту на тлі лімфотропної та стандартної антибактеріальної терапії, вивчаючи ефективність за стандартними показни ками. Результати і обговорення. За всіма показниками ефективність лімфотропної антибак теріальної терапії превалювала. Зокрема, тривалість антибактеріальної терапії була корот шою у 1,94 раза, а тривалість стаціонарного лікування – у 1,5 раза. Висновки. Лімфотропна антибактеріальна терапія є адресним накопичувальним способом введення антибіотиків, альтернативним до стандартної антибактеріальної терапії.Item Место лимфотропной антибактериальной терапии при лечении туберкулезного плеврита(Офис ВОЗ в Азербайджане, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Мельник, В.П.; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Хижня, Ярослава Володимирівна; Хижня, Ярослава Владимировна; Khyzhnia, Yaroslava Volodymyrivna; Ситнік, Олександр Леонідович; Сытник, Александр Леонидович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Ямани, Н.Д.; Симоненко, І.А.Представлены результаты исследования, проведенного с целью обосновать метод лимфотропной антибактериальной терапии плеврита, разработанного авторами. Под наблюдением находилось 67 больных туберкулезом плевры, которых лечили по авторской методике. Больных группы сравнения (69 человек) лечили по стандартной методике. Исследование показало, что через два месяца лечения больных основной группы все бактерионосители были абацилированы, а больные группы сравнения – через четыре месяца. Остаточные изменения в плевральной полости (пристеночные напластования) были у 9 (13,4 %) исследуемых основной группы. Интенсивность антибактериальной терапии, которая достигалась введением препаратов лимфотропным путём, способствовала уменьшению в основной группе остаточных изменений, влияющих на функцию внешнего дыхания. В группе сравнения остаточные изменения встретились в 6-77,6 %, а хронизация процесса, которая потребовала оперативного вмешательства у 14,4% больных, что свидетельствует о преимуществе лимфотропного способа введения антибактериальных препаратов при туберкулезном плеврите.Item Хірургічні та терапевтичні дефініції захворювань плеври (роздуми і рекомендації щодо дефініцій)(Ференець Віталій Борисович (Україна), 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Голубничий, Станіслав Олександрович; Голубничий, Станислав Александрович; Holubnychyi, Stanislav Oleksandrovych; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Ситнік, Олександр Леонідович; Сытник, Александр Леонидович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Бряник В.В.; Юрченко О.П.Діагностика захворювань плеври не завжди буває своєчасною. Відомо про випадки помилкової діагностики протягом 2–3 тижнів і більше. Актуальність. Оперативні втручання на плеврі у більшості випадків затримуються, а виконуються, нерідко проводяться за необґрун- тованими діагнозами, що вносить сум'яття у статистику і непорозуміння поміж фахівцями. На нашу думку, в основі цього лежать не чіткі дефініції. Мета дослідження. Покращення результатів діагностики і лікування захворювань плеври. Матеріали і методи. Своє бачення діагностичних процесів і оперативних втручань при захворюваннях плеври автори виводять, базуючись на аналізі 2011 диференціально-діагностичних хворих і 597 оперативних втручань – плевректомії. Результати та їх обговорення. Використання запропонованого алгоритму обстеження і технічних особливостей оперативного втручання дозволили скоротити до мінімуму недоліки діагностики і лікування. Висновки. Автори надіються, що втілення запропо- нованих дефініцій принесе користь нашому народу в умовах епідемії COVID-19 та воєнного стану.