Наукові видання (НН МІ)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 24
  • Item
    Особливості оперативного лікування сімейного туберкульозу
    (ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України», 2023) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шевченко, Юлія Юріївна; Shevchenko, Yuliia Yuriivna; Гресько, Ігор Яремович; Hresko, Ihor Yaremovych; Кириченко, Наталія Миколаївна; Kyrychenko, Nataliia Mykolaivna
    Резюме. Особливістю епідемічної ситуації з туберкульозу є те, що абацилювання хворих на мультирезистентний туберкульоз у Західній Європі досягають 60–65 %, а в Україні – не більше 40–45 %, після чого ці хворі залишаються на амбулаторному паліативному лікуванні, поповнюючи «рухливий» фонд джерел туберкульозу. Мета. Порівняти ефективність хірургічного лікування джерел туберкульозу і контактерів. Матеріали і методи. Вивчені особливості та ефективність лікування хворих на сімейний туберкульоз та місце хірургічних методів при цьому. Застосовані загальні, мікробіологічні та променеві методи дослідження. Операції резекційні, колапсохірургічні, симультанні. Результати дослідження. Покази до хірургічного лікування у джерел туберкульозу встановлено у 24,3 % хворих, але прооперовано 10,1 %. Поміж контактерів покази до оперативного втручання встановлено у 22,0 %, а прооперовано 7,5 %. У більшості цих хворих мав місце мультирезистентний туберкульоз. З огляду на це оперативні втручання виконувалися на тлі пневмоперитонеуму і 2–3 місяці після операції. Значний відсоток операцій носив симультанний характер. Другим оперативним втручанням при цьому були операції по зменшенню об’єму гемітораксу, що попереджало перерозтягнення легені і можливу реактивацію сухот. Висновки. Кращі результати у оперованих контактерів – наслідок належної організації лікувально-діагностичного процесу.
  • Item
    Хірургічні та терапевтичні дефініції захворювань плеври (роздуми і рекомендації щодо дефініцій)
    (Ференець Віталій Борисович (Україна), 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Голубничий, Станіслав Олександрович; Голубничий, Станислав Александрович; Holubnychyi, Stanislav Oleksandrovych; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Ситнік, Олександр Леонідович; Сытник, Александр Леонидович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Бряник В.В.; Юрченко О.П.
    Діагностика захворювань плеври не завжди буває своєчасною. Відомо про випадки помилкової діагностики протягом 2–3 тижнів і більше. Актуальність. Оперативні втручання на плеврі у більшості випадків затримуються, а виконуються, нерідко проводяться за необґрун- тованими діагнозами, що вносить сум'яття у статистику і непорозуміння поміж фахівцями. На нашу думку, в основі цього лежать не чіткі дефініції. Мета дослідження. Покращення результатів діагностики і лікування захворювань плеври. Матеріали і методи. Своє бачення діагностичних процесів і оперативних втручань при захворюваннях плеври автори виводять, базуючись на аналізі 2011 диференціально-діагностичних хворих і 597 оперативних втручань – плевректомії. Результати та їх обговорення. Використання запропонованого алгоритму обстеження і технічних особливостей оперативного втручання дозволили скоротити до мінімуму недоліки діагностики і лікування. Висновки. Автори надіються, що втілення запропо- нованих дефініцій принесе користь нашому народу в умовах епідемії COVID-19 та воєнного стану.
  • Item
    Рівень нейтрофільної еластази як показання до хірургічного лікування туберкульозу легень
    (ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych
    Патогенез туберкульозу є складним, участь у ньому протеолітичної системи не викликає сумнівів, принаймні у фазу розпаду. Уточнення цієї ланки патогенезу, на нашу думку, зможе розширити діагнос- тичні можливості та можливості лікування туберкульозу легень, зокрема й хірургічного. Проте стан протеолітичної системи та її окремих складових частин при туберкульозі практично не вивчався, що підкреслює актуальність проблеми. Мета роботи — вивчити рівень нейтрофільної еластази (НЕ) як провідного ферменту протеолітич- ної системи у хворих на туберкульоз легень не лише для розширення діагностичних можливостей за підозри на туберкульоз, а й для уточнення особливостей його перебігу та можливого обсягу і показань до хірургічного втручання. Матеріали та методи. Під нашим клінічним спостереженням перебували 66 хворих на туберку- льоз легень, яких було поділено на дві групи залежно від стійкості мікобактерій туберкульозу до проти- туберкульозних препаратів. Першу групу склали 39 (59,1 %) осіб, у яких мікобактерії були чутливими до протитуберкульозних препаратів. До другої групи увійшли 27 (40,9 %) досліджених із мультирезис- тентним туберкульозом легень. Результати та обговорення. Встановлено, що у хворих на чутливі форми специфічного процесу рівень еластази перебував у межах 35,2—215,1 нмоль/хв мл і в середньому становив 110,1 нмоль/хв мл. У хворих на мультирезистентний туберкульоз (друга група) рівень еластази перебував у межах 34,6— 163,1 нмоль/хв мл, що в середньому становило 78,4 нмоль/хв - мл (р < 0,05). Найвищий рівень НЕ (93,0 нмоль/хв мл) мав місце у хворих на інфільтративний туберкульоз легень. За наявності дисемінова- ного туберкульозу легень рівень НЕ становив 74,5 нмоль/хв - мл, що значно менше (на 18,5 нмоль/хв мл, або в 1,25 разу), ніж при інфільтративному. При туберкуломі значення еластази становило 68,1 нмоль/хв мл. При фіброзно-кавернозному туберкульозі легень рівень НЕ був найнижчим (30,9 нмоль/хв - мл). Висновки. Рівень нейтрофільної еластази у хворих на чутливий туберкульоз легень порівняно із хво- рими на мультирезистентний туберкульоз легень був достовірно вищим (в 1,4 разу). Зменшений рівень нейтрофільної еластази характеризує зменшену активність протеолітичної системи крові і може бути ознакою хронізації туберкульозного процесу, що обґрунтовує застосування хірургічного лікування.
  • Item
    Reparative processes features in trophic ulcers caused by diabetes mellitus with the use of platelet-rich plasma
    (ALUNA, 2020) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Ніколаєнко, Андрій Сергійович; Николаенко, Андрей Сергеевич; Nikolaienko, Andrii Serhiiovych; Попадинець, Василь Миронович; Попадинець, Василий Миронович; Popadynets, Vasyl Myronovych; Кравець, Олександр Валерійович; Кравец, Александр Валерьевич; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Голубничий, Станіслав Олександрович; Голубничий, Станислав Александрович; Holubnychyi, Stanislav Oleksandrovych; Сікора, Владислав Володимирович; Сикора, Владислав Владимирович; Sikora, Vladyslav Volodymyrovych; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych
    The improvement of the treatment results of the lower limbs ulcers, caused by the diabetes mellitus by using our technique of the platelet-rich plasma application; the study of the features of the morphological and immunohistochemical changes, and the effect of the growth factors of the platelet-rich plasma on the regeneration and healing of the ulcers. 38 patients with the trophic ulcers of the lower limbs, caused by diabetes mellitus were involved in the study. To assess the morphological features of the reparative processes before and after the treatment with PRP, the histological and immunohystochemical studies of the biopsy specimen of ulcers were carried out.
  • Item
    Синдром плеврального випоту – маніфестація туберкульозного спондиліту
    (ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2015) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Піддубна, Галина Павлівна; Бондаренко, Л.А.; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Поддубная, Галина Павловна; Piddubna, Halyna Pavlivna
    Вступ. Актуальність проблеми полягає у складнощах лікування хворих на хіміорезистентні форми туберкульозу, а на туберкульозний спондиліт зокрема, який до 70% хворих залишає непрацездатними. Мета дослідження: ознайомити фахівців фтизіопульмонологічного і суміжних профілів з особливостями клінічного перебігу туберкульозного плевриту, визваного первинно резистентними формами мікобактерій туберкульозу,який нерідко ускладнюється туберкульозним спондилітом, діагностика останнього може затягнутися до декількох місяців з наступною невдачею лікування. Матеріали та методи. Під спостереженням авторіву 2013 році було 97 хворих на туберкульозний плеврит і 9 осіб (9,27%) – на туберкульозний спондиліт. Результати та обговорення. Серед хворих на туберкульозний спондиліт 6 осіб за 4-6 місяців до захворювання хребта перенесли плеврит. Лікування проводилося лише у двох хворих, але в обох випадках незадовільно. У одного з них після плевриту розвинувся туберкульозний спондиліт. Через 3 місяці лікування з’явилося мокротиння, в останньому знайдено мультирезистентні форми МБТ і діагностовано інфільтративний туберкульоз правої легені. Висновки. Плеврит у даного хворого був викликаний первинно резистентними МБТ, а лікувався він протягом 3 місяців протитуберкульозними препаратами першого ряду, що стало причиною подальшої пролонгації процесу: плеврит – спондиліт – туберкульоз легень.
  • Item
    Особливості симультанних втручань з приводу деяких типів хронічного туберкульозного плевриту, поєднаного з туберкульозом легень
    (ТОВ «Ліга Інформ», 2016) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Кравець, Олександр Валерійович; Кравец, Александр Валерьевич; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Глазунова, Наталія Іванівна; Глазунова, Наталья Ивановна; Hlazunova, Natalia Yvanovna
    При поєднанні хронічного туберкульозного плевриту у ригідній стадії з легеневим туберкульозом показане оперативне втручання за типом плевропневмонектомії, що є складним для виконання та збереження функціонального стану хворого. Пле! вропневмонектомія у деяких хворих ускладнюється емпіємою та патологічними процесами у бронхах. Вивчені можливості застосування оперативних втручань, альтернативних плевропневмонектомії. З 48 хворих, яким за даними клініко—рентгенологічних досліджень показане вико! нання плевропневмонектомії, у 7 — виконані симультанні оперативні втручання з позитивними результатами.
  • Item
    Вплив територіального чинника на своєчасність верифікації синдрому плеврального випоту
    (ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2016) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Олещенко, В.О.
    Мета роботи — проаналізувати своєчасність встановлення діагнозу синдрому плеврального випоту (СПВ) у хворих залежно від місця проживання. Матеріали та методи. Обстежено 329 хворих на СПВ, яких було розподілено на дві групи. До основної групи ввійшло 123 (37,4 %) пацієнти, які проживали у сільській місцевості, до групи порівняння — 206 (62,6 %) міських жителів. Результати та обговорення. Своєчасно (5—9-та доба) звернулися до лікаря 28 (19,7 %) хворих Іа та ІІа підгруп, з них сільських мешканців 9 (32,1 %), міських — 19 (67,9 %). Несвоєчасно (після 10-ї доби) звернулося 114 (80,3 %) хворих: 50 (43,9 %) сільських мешканців та 64 (56,1 %) жителі міст. У Іб та ІІб підгрупах своєчасно (5—9-та доба) по медичну допомогу звернулися 35 (18,7 %) осіб: сіль- ських мешканців було 9 (25,7 %), містян — 26 (74,3 %). Несвоєчасно (після 10-ї доби) звернулися 152 (81,3 %) особи, з них 55 (36,2 %) сільських жителів та 97 (63,8 %) городян. Висновки. Запізно звернулися по медичну допомогу 85,4 % сільських мешканців, що зумовлене в біль- шості випадків соціально-економічними негараздами. У 78,2 % міських мешканців запізніле звернення переважно можна пояснити неадекватним ставленням до свого здоров’я на тлі шкідливих звичок. Шляхами подолання несвоєчасного звернення селян по медичну допомогу мають бути державні організа- ційні заходи, а для жителів міст — санітарна освіта і боротьба зі шкідливими звичками.
  • Item
    Синдром плеврального випоту та хвороба Лайма
    (ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2016) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna
    За даними літератури синдром плеврального випоту супроводжує понад 90 патологічних процесів, лікування яких, зрозуміло, має значну відмінність. Правильний етіопатогенетичний підхід при лікуванні можливий лише за достовірної верифікації захворювання. Актуальність проблеми зумовлена складнощами диференціальної діагностики етіології плеврального випоту (процесу). Матеріали і методи. Під спостереженням авторів було два хворих на Лайм-бореліоз, що супроводжувався синдромом плеврального випоту. Результати. Перебіг захворювання та його маніфестація нагадували «пневмонію». У процес були втягнуті серцево-судинна система, суглоби та спинний мозок і права плевральна порожнина. Висновки. Синдром плеврального випоту може бути одним із маніфестуючих синдромів хвороби Лайма. Лише вірно і професійно зібраний епідеміологічний анамнез може дати підстави запідозрити хворобу Лайма і виконати специфічне дослідження для виявлення антитіл до збудника бореліозу шляхом IФA. Через неправильно зібраний анамнез не могли своєчасно діагностувати захворювання в обох хворих.
  • Item
    Шляхи подолання хірургічних помилок при больвому абдомінальному та торакальному синдромах
    (ТОВ "ЛIГА -IНФОРМ", 2017) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Дужий, Вячеслав Ігорович; Дужий, Вячеслав Игоревич; Duzhyi, Vyacheslav Igorovich; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna
    Узагальнений досвід диференціальної діагностики захворювань плеври, що супроводжувалися плевроабдомінальним больовим синдромом, який симулював «гострий живіт». При синдромі плеврального випоту (СПВ) такий перебіг трапився у 17 (3,0 %) хворих, з них оперовані 7 (1,23 %); при синдромі спонтанного пневмотораксу (ССП) – у 3 (1,7 %) хворих, оперований 1 (0,4 %). Запропонований алгоритм діагностики.
  • Item
    Помилки під час променевого дослідження у хворих із синдромом плеврального випоту
    (Національний медичний університет імені О.О. Богомольця; ПП «Інпол ЛТМ»; ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2018) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Олещенко, Віталій Олександрович; Олещенко, Виталий Александрович; Oleshchenko, Vitalii Oleksandrovych
    Мета роботи – довести до широкого медичного загалу основні причини діагностичних помилок при виборі методу первинного променевого обстеження при діагностиці випоту у плевральній порожнині. Матеріали та методи. Узагальнено досвід використання традиційної рентгенографії та ультрасоноскопії при встановленні синдрому плеврального випоту з акцентом на його основні рентгеноморфологічні типи. Результати та обговорення. При первинному обстеженні 329 хворих із синдромом плеврального випоту «пневмонія» була встановлена і лікувалася у 133 (40,4 %) осіб. Усі вони були обстежені рентгенологічно. При УЗД подібних помилок не було. Поміж усіх (329) хворих туберкульозний плеврит верифіковано у 178 (54,1 %), онкологічний процес – у 54 (16,4 %), кардіальний – у 14 (4,3 %), неспецифічний плеврит – у 55 (16,7 %). Висновки. При встановленні синдрому плеврального випоту найбільш частим помилковим діагнозом буває «пневмонія». Для уникнення таких помилок необхідно, як метод первинного променевого обстеження використовувати ультрасоноскопію, за неможливості – рентгенографію у прямій та відповідній боковій проекціях. Після ліквідації СПВ обов’язкове стандартне рентгенологічне обстеження.