Наукові видання (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132
Browse
14 results
Search Results
Item Захворюваність на туберкульоз кісток і суглобів у Сумській області(ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2021) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Сердюк, К.Л.Кістки та суглоби поміж інших позалегеневих органів уражуються туберкульозом найчастіше, клі- нічна картина нерідко має «прихований» характер, тому діагностика захворювання затягується на три- валий час з усіма негативними наслідками. Мета роботи — дослідити тенденцію захворюваності на туберкульоз кістково-суглобової локаліза- ції мешканців Сумської області протягом останніх років та привернути увагу лікарів загального профілю до нагальної проблеми сьогодення. Матеріали та методи. Нами проаналізовано захворюваність на туберкульоз кісток та суглобів мешканців Сумської області протягом 2007—2019 рр. За цей період в області зареєстровано 200 хворих на кістково-суглобовий туберкульоз. Результати та обговорення. За останніх 13 років кількість хворих на туберкульоз кістково- суглобової локалізації становила у середньому 2,5 % поміж усіх уперше виявлених процесів. Туберку- льоз хреб та (спондиліт) мав місце у 119 (59,5 %) хворих, специфічне запалення кульшового суглоба — у 49 (24,5 %) осіб, колінного — в 11 (5,5 %), гомілковостопного — у 6 (3,0 %). У 15 (7,5 %) хворих встанов- лено туберкульоз інших кісток і суглобів. Уперше визнано інвалідами 60 (50,4 %) хворих на туберкульоз- ний спондиліт. Із них І групу було встановлено у 19 (31,7 %) осіб, ІІ — у 25 (41,7 %), ІІІ — у 16 (26,6 %). Висновки. В останні роки в Сумській області спостерігається збільшення питомої ваги хворих на кістково-суглобовий туберкульоз поміж усіх уперше виявлених хворих. Найчастіше поміж туберкульо- зу кісток та суглобів уражується хребет (59,5 %). При цьому значне ураження (3—4 хребці) зафіксовано у 23 (19,3 %) осіб, 5 і більше хребців — у 19 (16,0 %) хворих. Хворі на туберкульозний спондиліт у 50,4 % випадків стійко втратили працездатність. Більшість хворих І і ІІ груп інвалідності та значна кількість хворих ІІІ групи потребують оперативного втручання, без виконання якого залишаються незворотні зміни у хребцях, які призводять до посилення медико-біологічної і соціальної інвалідизації.Item Особливості перебігу ВІЛ-інфекції/СНІДу у хворих на вперше виявлений туберкульоз легень на стаціонарному етапі лікування(Асоціація міжнародного освітнього та наукового співробітництва, 2020) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Скопюк, Л.В.; Крамар, О.В.У Сумській області спостерігається тенденція до збільшення кількості хворих на ко-інфекцію ВІЛ/СНІД-туберкульоз. Особливо чітко це проявилося за останні 2 роки. Поміж таких хворих 68,6 % осіб належали до чоловічої статі. Переважна більшість хворих (80,0 %) були особами працездатного віку, але не працювали. Частіше (72,9 %) хворі на ВІЛ/СНІД мали легеневу форму туберкульозу без іншої локалізації. У разі поєднання туберкульозу легень з позалегеневою локалізацією, поміж таких хворих переважав туберкульоз внутрішньо-грудних лімфатичних вузлів. Наявність бактеріовиділення не підтверджено жодним з лабораторних методів у 9 (12,9 %) хворих, що підтверджує необхідність обов’язкового молекулярно-генетичного дослідження у цих осіб.Item Захворюваність на туберкульоз медичних працівників(ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2017) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Бондаренко, Л.А.; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Олещенко, В.О.Мета роботи – дослідити у динаміці захворюваність на туберкульоз медичних працівників Сумської області за 2011–2015 роки. Матеріали та методи. Нами проаналізовано захворюваність на туберкульоз медичних працівників загально-лікувальної мережі (ЗЛМ) та протитуберкульозних закладів (ПТЗ) області у 2011–2015 роках. Результати та обговорення. Протягом 2011–2015 років у Сумській області захворіло на туберкульоз 43 медичних працівника. З них 7 (16,3%) працівники протитуберкульозних закладів, 36 (83,7%) – працівники загально-лікувальної мережі. Захворюваність медичних працівників ЗЛМ зменшилася у 2,7 раза, а захворюваність медичних працівників ПТЗ збільшилася у 10,1 раза. Поміж працівників ЗЛМ та ПТЗ найчастіше на туберкульоз хворіли середні медичні працівники (44,4% та 42,9% відповідно) і молодші медичні працівники (27,8% та 28,6% відповідно). Частіше траплялися інфільтративні форми туберкульозу легень – 41,7% серед працівників ЗЛМ і 57,1% поміж працівників ПТЗ. Другим за частотою був вогнищевий туберкульоз – 30,6% та 28,6% відповідно. Висновки. На тлі зменшення захворюваності на туберкульоз медичних працівників загально-лікувальної мережі спостерігається її зростання поміж медичних працівників протитуберкульозних закладів. При цьому частіше хворіли середні та молодші медичні працівники.Item Туберкульозний плеврит і контактний «сімейний» туберкульоз(ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2018) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Бондаренко, Л.А.; Олещенко, В.О.З метою виявлення мікобактерій туберкульозу та в подальшому встановлення резистентності їх до анти- бактеріальних препаратів обстеження усіх хворих на туберкульозний плеврит (та навіть за підозри на нього) повинно передбачати бронхоскопію, бронхо-альвеолярний лаваж та генно-молекулярні дослідження, зокрема плевральної рідини.Item Деякі особливості хірургічного лікування осумкованих емпієм плеври(Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновского, 2019) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Міщенко, Юрій Олександрович; Мищенко, Юрий Александрович; Mishchenko, Yurii Oleksandrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Олещенко, В.О.Запропонований метод оперативного лікування емпієм плеври за їхньої схильності до осумкування і ризиках щодо проведення плевректомії може бути застосований у комбінації з антибактеріальною лімфо- тропною терапією.Item Порівняльна характеристика протеолітичної системи (на прикладі еластази) у хворих на туберкульоз легень і туберкульоз плеври(ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Гнатенко, Іван Андрійович; Гнатенко, Иван Андреевич; Hnatenko, Ivan Andriiovych; Олещенко, В.О.; Голубничий, Станіслав Олександрович; Голубничий, Станислав Александрович; Holubnychyi, Stanislav OleksandrovychНезважаючи на розширені можливості антибактеріальної терапії із застосуванням дуже вартісних препаратів, ефективність цих заходів на даний час не принесла бажаних результатів. Реєструється відносно низька ефективність закриття порожнини розпаду (60-65%) при чутливому вперше виявленому туберкульозі, вже не приймаючи до уваги надто низьку ефективність (45-48%) при МРТБ. Уточнення ролі ланок патогенезу, на нашу думку, може розширити як діагностичні можливості, так і можливості патогенетичного лікування різних форм туберкульозу, що, відповідно, дозволить збільшити його ефективність. Мета роботи – вивчити стан протеолітичної системи на прикладі еластази сироватки крові при різних формах туберкульозу. Матеріали і методи – під нашим спостереженням було 111 хворих, які були розподілені на 3 групи. Результати та обговорення. У хворих на туберкульозний плеврит рівень еластази становив 253,2±16,7 нмоль/хв*мл, що було більше ніж при поєднані плевриту із легеневим процесом у 1,4 разу (р<0,01) та більше, ніж при легеневому процесі у 2,5 разу. Рівень лейкоцитів і нейрофілів був найбільшим при легеневому туберкульозі і найменшим при поєднанні легеневого туберкульозу і плевриту. Висновки. При легеневих і позалегеневих формах туберкульозу (туберкульоз легень і туберкульоз плеври) активується протеолітична система, зокрема, рівень еластази. Вміст останньої у сироватці крові різниться при легеневих і позалегеневих формах туберкульозу, що, на думку авторів, можна пояснити превалюючим «використанням» фермента при легеневих процесах. Залежність рівня еластази від вмісту лейкоцитів і нейтрофілів не встановлена. Рівень коливання вмісту еластази при легеневих формах туберкульозу можна пов’язати з тривалістю існування власне туберкульозу легень і різними його формами.Item Захворюваність на туберкульоз медичних працівників Сумської області за останнє десятиріччя(ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna PavlivnaМета роботи – дослідити тенденцію захворюваності на туберкульоз медичних працівників Сумської області у період реформування медичних закладів протитуберкульозного типу протягом 2010–2019 років. Матеріали і методи. Всього у Сумській області на туберкульоз захворіло 87 медичних працівників. Поміж захворілих 15 (17,2 %) осіб – працівники протитуберкульозних закладів, а 72 (82,8 %) – працівники загально-лікувальної мережі. Результати та обговорення. Загалом за ці роки в області зареєстровано 6149 хворих на вперше діагностований туберкульоз. З них 1,4 % (87 хворих) –медичні працівники. Тобто двоє зі 100 захворілих на туберкульоз – медичні працівники. Поміж усіх захворілих на туберкульоз лише 0,2 % (15 осіб) є працівниками ПТЗ, а 1,2 % (72 особи) – працівниками ЗЛМ. Захворюваність працівників ПТЗ загалом становила 15,5 на 10 тис. відповідних працівників, а захворюваність працівників ЗЛМ – 3,6. Хворіють переважно жінки, що пов’язано з гендерним складом медичних працівників. Частіше хворіє середній медичний персонал (53,3 % у ПТЗ та 47,2 % у ЗЛМ) та молодший (20,0 % та 27,8 % відповідно). З віком ризик захворювання на туберкульоз зменшується, оскільки найбільш часто хворіють у віці до 40 років. Висновки. Питома вага працівників ЗЛМ у 4,8 разу перевищує кількість працівників ПТЗ, що захворіли на туберкульоз, що особливо актуально у період реформування фтизіатричної служби, коли основні функції з лікування хворих на туберкульоз перекладаються на плечі лікарів загальної практики – сімейної медицини. У працівників ЗЛМ зафіксовано більш поширені та позалегеневі форми туберкульозу, що може свідчити за недостатню настороженість працівників ЗЛМ, формальне ставлення до профілактичних медичних оглядів та недостатністю обізнаність з питань інфекційного контролю при туберкульозі на тлі збільшення часу роботи з хворими на туберкульоз.Item Перебіг ВІЛ-інфекції/СНІДу у хворих на чутливий туберкульоз легень на стаціонарному етапі лікування(ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2020) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Скопюк, Л. В.; Крамар, О. В.У Сумській області спостерігається тенденція до збільшення кількості хворих на ко-інфекцію ВІЛ/СНІД-туберкульоз. ця тенденція особливо чітко проявилася за останні 2 роки. Поміж таких хворих 68,6 % осіб належали до чоловічої статі. Переважна більшість хворих (80,0 %) були особами працездатного віку, але не працювали. Частіше (72,9 %) хворі на ВІЛ/СНІД мали легеневу форму туберкульозу без іншої локалізації. У разі поєднання туберкульозу легень з позалегеневою локалізацією, поміж таких хворих переважав туберкульоз внутрішньо-грудних лімфатичних вузлів.Item Рівень естрадіолу у хворих на легеневий туберкульоз(ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2019) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Гнатенко, Іван Андрійович; Гнатенко, Иван Андреевич; Hnatenko, Ivan Andriiovych; Міщенко, Юрій Олександрович; Мищенко, Юрий Александрович; Mishchenko, Yurii OleksandrovychМета роботи — вивчити гормональний стан хворих на туберкульоз легень на прикладі естрадіолу за різних його форм і спробувати встановити можливий взаємозв’язок між патогенезом туберкульозу та рівнем гормона. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 64 хворих на туберкульоз легень, у 18 були чутливі до антибактеріальних препаратів форми вперше діагностованого туберкульозу (ВДТБ) легень і у 46 — на мультирезистентний туберкульоз (МРТБ), тобто на резистентні форми. Контрольну групу склали 5 жінок та 8 чоловіків, які не мали захворювань легень і не хворіли в минулому. У них визначали рівень естрадіолу для встановлення нормального показника у нашому регіоні. У жінок контрольної групи рівень естрадіолу коливався в межах 0,14—0,7 нмоль/л, отже, в середньому в нашому регіоні становив 0,42 нмоль/л, що ми і приймали за норму. У чоловіків він коливався від 0,03 до 0,19 нмоль/л, що у середньому становило 0,11 нмоль/л. Ця цифра вважалася за нормальний рівень естрадіолу у чоловіків. Результати та обговорення. Встановлено, що у чоловіків, хворих на ВДТБ зі збереженою чутливістю мікобактерій туберкульозу до антибактеріальних препаратів, зростав рівень естрадіолу в крові до 0,27 нмоль/л, що перевершує норму в 2,5 разу. При МРТБ він збільшувався до 0,44 нмоль/л, що перевищує норму в 3,5 разу і свідчить про залучення додаткових резервів організму в боротьбі з туберкульозною інфекцією. У жінок, хворих на ВДТБ зі збереженою чутливістю мікобактерій туберкульозу, зменшився рівень естрадіолу до 0,2 нмоль/л, тобто у 2,1 разу, що може свідчити про гальмування захисних сил організму, а при МРТБ спостерігалося збільшення рівня естрадіолу у 1,4 разу — до 0,6 нмоль/л. Це може свідчити про напруження захисних сил організму з метою подолання туберкульозної інфекції. Висновки. Автори висловлюють гіпотезу, за якою рівень естрадіолу впливає на опірність організму до туберкульозної інфекції — як чутливої до антибактеріальних препаратів, так і резистентної, що підтверджується меншою захворюваністю жінок.Item Альтернатива консервативному лікуванню сучасного туберкульозу(Сумський державний університет, 2017) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Хижня, Ярослава Володимирівна; Хижня, Ярослава Владимировна; Khyzhnia, Yaroslava VolodymyrivnaЗ 1995 року в Україні зафіксована епідемія туберкульозу. Хвороба набуває значно більшого поширення. Серед причин, які стосуються зазначеної ситуації, першу позицію займає патоморфоз власне хвороби. За два останні десятиріччя туберкульоз легень значно змінився. Це стосується насамперед збудника сухот. Первинна стійкість мікобактерій туберкульозу до антибактеріальних препаратів трапляється за різними авторами у 15–35 % випадків, а вторинна розвивається протягом 6 місяців у 45–65 % пацієнтів. Легеневий процес найчастіше має поширений характер і супроводжується розпадом легеневої тканини. У сучасних умовах туберкульоз легень у значному відсотку випадків (65– 85 %) перебігає з параспецифічними, нетиповими чи замінними симптомами і синдромами, що й спричиняє запізніле його діагностування.