Наукові видання (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132
Browse
Search Results
Item Arterial hypertension associated with hyperuricemia: features of heart damage(Aluna Publishing, 2020) Чернацька, Ольга Миколаївна; Чернацкая, Ольга Николаевна; Chernatska, Olha Mykolaivna; Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Fadieieva, Hanna Anatoliivna; Liashenko, A.V.; Сміянова, Юлія Олегівна; Смиянова, Юлия Олеговна; Smiianova, Yuliia Olehivna; Фадеева, Анна Анатольевна; Фадєєва, Ганна АнатоліївнаГіперурикемія – незалежний маркер ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Збільшення вмісту сечової кислоти відзначається у четвертої частини пацієнтів із артеріальною гіпертензією. Мета – аналіз впливу гіперурикемії на ступінь ураження серця у пацієнтів із артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. Ми обстежили 75 пацієнтів із артеріальною гіпертензією, яких було поділено на дві групи залежно від вмісту сечової кислоти, 30 практично здорових осіб. Пацієнти І групи (n = 40) мали артеріальну гіпертензію та супутню гіперурикемію; ІІ (n = 35) – артеріальну гіпертензію. Індекс маси міокарда лівого шлуночка було визначено для підтвердження його гіпертрофії. Було використано клінічні, антропометричні, біохімічні, інструментальні, статистичні методи. Вміст сечової кислоти в сироватці крові визначено за допомогою реакції з уриказою. Індекс маси міокарда лівого шлуночка обчислено як відношення маси міокарда лівого шлуночка до площі поверхні тіла. Отримані результати проаналізовано статистично за допомогою SPSS 21 та Graphpad. Результати. Індекс маси міокарда лівого шлуночка був вищим (р = 0,0498) у пацієнтів І групи (109,7 ± 3,21) г/м2 порівняно з хворими ІІ групи (97,6 ± 5,35) г/м2 і зростав пропорційно до збільшення вмісту сечової кислоти (r = 0,31; p = 0,04) за наявності артеріальної гіпертензії та супутньої гіперурикемії. Висновки. Концентрична та ексцентрична гіпертрофія міокарда, зростання індекса маси міокарда лівого шлуночка пропорційно до збільшення вмісту сечової кислоти (r = 0,31; p = 0,04) свідчать про вагому роль гіперурикемії у розвитку гіпертрофії міокарда лівого шлуночка хворих на артеріальну гіпертензію.Item The impact of systemic inflammation on anemia in patients with chronic obstructive pulmonary disease(Aluna Publishing, 2020) Ковчун, Анна Володимирівна; Ковчун, Анна Владимировна; Kovchun, Anna Volodymyrivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Кучма, Наталія Григорівна; Кучма, Наталья Григорьевна; Kuchma, Nataliia Hryhorivna; Качковська, Владислава Володимирівна; Качковская, Владислава Владимировна; Kachkovska, Vladyslava Volodymyrivna; Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla NykodymivnaМетою нашої роботи було вивчити зміст показників системного запалення у хворих на ХОЗЛ залежно від наявності або відсутності АХЗ. Матеріали і методи дослідження. Було обстежено 202 пацієнтів із ХОЗЛ, у дослідження було включено 144 хворих на ХОЗЛ без анемії (гемоглобін ˃120 г/л для жінок і ˃ 130 г/л для чоловіків), які склали 1 групу і 33 хворих на ХОЗЛ з АХЗ (гемоглобін <120 г/л для жінок і <130 г/л для чоловіків, розчинні трансферрінових рецептори (рТФР) - 8,7 – 28,1 нмоль/л), які склали 2 групу. До групи контролю включили 62 практично здорові людини. Усім хворим проводили визначення вмісту феритину, С-реактивного протеїну (СРП) і гепсидину. Статистичну обробку результатів проводили з використанням програми SPSS-21. Результати. Хворі на ХОЗЛ з АХЗ мають достовірно (р <0,001) вищий вміст феритину, порівняно з хворими на ХОЗЛ без анемії і пацієнтами контрольної групи. Вміст С-РП і гепсидину у пацієнтів з ХОЗЛ із АХЗ був також вірогідно вищим порівняно з пацієнтами без анемії та контрольної групи. Висновки. Визначення вмісту феритину, C-РП і гепсидину у пацієнтів із ХОЗЛ може дозволити своєчасно призначити адекватне лікування для цієї групи хворих.