Наукові видання (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132
Browse
18 results
Search Results
Item Клінічні особливості суглобового синдрому при реактивних артритах у дітей(Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, 2022) Юсупова, Аліна Бахадурівна; Юсупова, Алина Бахадуровна; Yusupova, Alina Bakhadurivna; Терешок, П.О; Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna IvanivnaВідповідно до сучасних уявлень, до реактивних артритів (РА) відносяться асептичні артрити, що розвинулися в тісному хронологічному зв›язку з будь-якою перенесеною інфекцією. Поліморфізм клінічної картини та різноманітність захворювань, що супроводжуються суглобовим синдромом. Нерідко РА набуває хронічного перебігу і призводить до ранньої інвалідизації.Item Болезни крови и кроветворных органов у детей Украины: постчернобыльская ретроспектива изменений заболеваемости, распространенности и инвалидности(Профессиональные издания, 2021) Волосовец, А.П.; Бекетова, Г.В.; Кривопустов, С.П.; Банадыга, Н.В.; Колоскова, Е.К.; Волосянко, А.Б.; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Волосовец, А.А.; Карулина, Ю.В.Введение. Предметом исследования является анализ роста заболеваемости, распространенности и инвалидности вследствие болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма у детей Украины в постчернобыльском периоде. Цель. Ретроспективный 24-летний анализ заболеваемости и распространенности болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма у детей Украины для определения возможности влияния на их развитие радиационного фактора. Материалы и методы. Были использованы методы системного подхода, эпидемиологического, корреляционного, кластерного анализа данных медицинской статистики Министерства здравоохранения Украины. Результаты. Проведенное ретроспективное исследование с 1994 г. по 1997 г. позволило выявить, что у детей Украины 0–17 лет включительно наблюдается увеличение на 48,1% показателя распространенности болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма, а также на 15,2% – заболеваемости с преобладанием выявления данной патологии у детей, пострадавших от последствий аварии на Чернобыльской АЭС, и детей из областей с территориями радиологического контроля. Самые высокие уровни заболеваемости детей с патологией крови наблюдались в Ивано-Франковской, Черкасской и Ровенской областях, характеризующихся наличием территорий радиологического контроля после чернобыльской катастрофы. С 1994 по 1997 г. показатель инвалидности вследствие данной патологии увеличился на 29,5%. Установлена прямая и статистически значимая связь между распространенностью болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма у детей в возрасте 0–14 лет включительно в 2011 г. и популяционно-взвешенной эффективной дозой суммарного облучения всего тела жителей разных регионов Украины за период 1997–2011 гг. (p<0,05). Заключение. Вышеизложенное может свидетельствовать о влиянии последствий аварии на Чернобыльской АЭС в комплексе с другими факторами на возникновение и течение болезней крови, кроветворных органов и отдельных нарушений с вовлечением иммунного механизма у детей.Item State of immunity in preschoolers with acute respiratory viral infections associated with adenoid vegetations(Shevchenko Scientific Society, Lviv, Ukraine, 2021) Дмітрова, Євгенія Василівна; Дмитрова, Евгения Васильевна; Dmitrova, Yevheniia Vasylivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Голубнича, Вікторія Миколаївна; Голубничая, Виктория Николаевна; Holubnycha, Viktoriia Mykolaivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Reznichenko, Y.H.; Висоцький, Ігор Юрійович; Высоцкий, Игорь Юрьевич; Vysotskyi, Ihor Yuriiovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Плахута, Валентина Анатоліївна; Плахута, Валентина Анатольевна; Plakhuta, Valentyna Anatoliivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Syadrista, Y.O.Вступ. Гострі респіраторні інфекції є найпоширенішими інфекційними захворюваннями у всьому світі серед дітей різних вікових груп. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 59 дітей віком від 3 до 7 років. До першої групи увійшли 22 пацієнти з гострою респіраторною вірусною інфекцією, до другої – 23 пацієнти з гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією, а в контрольну групу – 14 практично здорових дітей. Імунологічне дослідження проводили в гострий період захворювання. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою стандартного статистичного програмного забезпечення EZR 1.41. Результати. Після проведеного дослідження у більшості пацієнтів з ГРВІ було виявлено фактичне збільшення CD3+, CD4+, CD8+, CD22+- клітин та IgA, IgM у сироватці крові. Водночас у пацієнтів із гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією в гострий період, було виявлено збільшення загальної кількості лімфоцитів за рахунок CD4+, CD8+, CD22+ клітин та IgG. Порівняльний аналіз результатів дослідження обох груп пацієнтів показав, що у дітей другої групи було суттєво вищий рівень CD3+-клітин, тоді як CD22+- лімфоцити, IgA, IgM та IgG були достовірно нижчими від подібних показників вперша група. Висновки. Гострий період захворювання у дітей з гострими респіраторними вірусними інфекціями, пов’язаними з аденоїдною вегетацією, мав дисбаланс як клітинного, так і гуморального компонента імунної системи.Item Клінічні особливості та характер перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку у поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього(Група компаній «МедЕксперт», 2021) Гавриленко, Анастасія Олександрівна; Гавриленко, Анастасия Александровна; Havrylenko, Anastasiia Oleksandrivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Мощич, О.П.; Резніченко, Ю.Г.; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Сядриста, Ю.О.Гострий бронхіт є надзвичайно поширеним захворюванням у дітей. Під час запалення, у тому числі респіраторного тракту, до процесу залучаються гіпофіз та щитоподібна залоза, від відповіді яких залежить захисна та адаптаційна стійкість організму. Тому від адекватності функціонування цих органів залежить характер перебігу гострих інфекційних хвороб, зокрема гострого бронхіту. Так. у дітей з цим захворюванням нерідко розвивається синдром еутиреоїдної патології, що проявляється найчастіше у формі «синдрому низького ТЗ». Мета — вивчити клінічні особливості перебігу гострого бронхіту в дітей дошкільного віку в поєднанні із синдромом еутиреоїдної патології та без нього. Матеріали та методи. Обстежено 135 дітей дошкільного віку (від 3 до 6 років), хворих на гострий бронхіт (основна група), і 28 здорових дітей (контрольна група). Усіх пацієнтів основної групи поділено на дві: І групу становили хворі на гострий бронхіт (92 дитини), а II групу — хворі на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології (43 дитини). Застосовано клініко-анамнестичні (збір скарг, анамнезу захворювання та життя, фізикальне обстеження) методи дослідження. Результати. З'ясовано, що в пацієнтів із гострим бронхітом з ознаками синдрому еутиреоїдної патології виявлено більшу кількість випадків пролонгованої неонатальної жовтяниці, перинатального ураження центральної нервової системи та народження з масою тіла менше 2800 г. Установлено, що для захворюваності дітей дошкільного віку на гострий бронхіт характерний зимово-весняний підйом. Провідними клінічними синдромами у хворих на гострий бронхіт були інтоксикаційний, катаральний та гіпертермічний. Загальна слабкість була основним симптомом інтоксикаційного синдрому у хворих на гострий бронхіт без ознак синдрому еутиреоїдної патології, тоді як занепокоєння частіше відзначалися в дітей II групи. Основним симптомом катарального синдрому був денний сухий кашель. Гіпертермічний синдром достовірно частіше проявлявся фебрильною температурою. Гектична температура тіла виявлялася в більшості хворих на гострий бронхіт, поєднаний із синдромом еутиреоїдної патології, ніж без нього. Діти з ознаками синдрому еутиреоїдної патології хворіли довше. Висновки. Пацієнти з гострим бронхітом, поєднаним із синдромом еутиреоїдної патології, загалом мають більш обтяжений анамнез життя та захворювання, тяжчий перебіг гострого бронхіту, ніж пацієнти без відхилень у гормональному статусі. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.Item Застосування функціональних електрокардіографічних проб для виявлення та оцінки порушень серцевого ритму у дітей та підлітків(Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров’я України, 2021) Юсупова, А.Б.; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii MykolaiovychПорушення ритму серця часто є першою, а іноді і єдиною об'єктивною ознакою патології серцевого м'яза. При виявленні аритмій у «здорових» осіб їх клінічна оцінка часом викликає значні труднощі. Це може призвести до того, що до фізичних навантажень допускаються особи з захворюваннями серцево-судинної системи, які мають прихований перебіг. Разом з тим аритмії можуть бути латентними і не реєструватися при звичайному запису електрокардіографії у спокої. Внаслідок цього актуальним є пошук методів активного його виявлення.Item Поширеність хронічних гастроентерологічних захворювань серед дітей та підлітків шкільного віку(Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров’я України, 2021) Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Самодай, В.О.; Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna IvanivnaЗахворювання шлунка і дванадцятипалої кишки є найпоширенішим серед всіх хвороб органів травлення у дітей і складають 58-65 % у структурі дитячої патології. При цьому їх тривалий рецидивуючий перебіг призводить до значного зниження якості життя дітей і розвитку різних ускладнень. Іноді дані ускладнення є причиною хірургічного лікування та інвалідизації вже в юнацькому віці.Item Використання методу ультрасонографії в оцінці структурних особливостей піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на хронічний тонзиліт(European Scientific Platform, 2021) Манько, Юлія Анатоліївна; Манько, Юлия Анатолиевна; Manko, Yuliia Anatoliivna; Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena HennadiivnaМатеріали та методи дослідження: було обстежено 23 дитини віком від 13 до 18 років, хворих на хронічний тонзиліт, компенсовану форму. Контрольну групу склали 15 практично здорових дітей, які відповідають за віком та статтю. Ультразвукове дослідження піднебінних мигдаликів проводили на апараті Tosiba nemio 5500. Для статистичної обробки результатів була використана стандартна статистична комп’ютерна система «Microsoft Excel» (2007), адаптована для медико-біологічних досліджень. Дослідження було схвалено Інституціональним комітетом з біоетики та відповідає принципам, що зазначені в Гельсінкській декларації. Результати дослідження: за даними ультрасонографії мигдаликів у хворих на компенсовану форму хронічниго тонзиліту мало місце збільшення розмірів піднебінних мигдаликів, з чіткими контурами, однорідної структури та середньої ехогенності, поряд з цим реєструвались фіброзні зміни мигдаликів, потовщення капсули, поглиблення лакун. На відміну від хворих на хронічний тонзиліт, у практично здорових дітей мигдалики реєструвалися у вигляді овальних структур з чіткими краями, розмірами не більше 15 мм, однорідної структури та середньої ехогенності, лакуни були не змінені, не містили патологічного вмісту. Висновки: таким чином, за даними ультрасонографії піднебінних мигдаликів у дітей, хворих на хронічний тонзиліт, встановлені зміни структури мигдаликівів, що можна використовувати для доповнення візуального огляду отоларигологів. Крім того, ретельне вивчення ультразвукових змін піднебінних мигдаликів допоможе встановити критерії компенсованої та некомпенсованої форми хронічного тонзиліту, що дозволить вчасно обрати адекватну тактику лікування хворих та попередити розвиток токсичних тонзилогенних ускладнень.Item Особливості динаміки рівня ІЛ-10 у дітей з ротавірусною інфекцією(Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2021) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Січненко, Петро Іванович; Сичненко, Петр Иванович; Sichnenko, Petro IvanovychМетою нашого дослідження було вивчити особливості динаміки рівня ІЛ-10 у дітей, хворих на ротавірусну інфекцію. Матеріали та методи. Дослідження проводилось на базі КУ Дитяча клінічна лікарня "Святої Зінаїди" СМР. Нами було обстежено 46 дітей віком від 1 до 5 років. Контрольну групу склали 21 практично здорова дитина, до основної групи увійшло 25 дітей, хворих на ротавірусну інфекцію. Визначення рівня ІЛ-10 проводилось на початку захворювання та у періоді реконвалесценції, на основі твердофазного "сендвіч'-варіанта імуноферментного аналізу з використанням моноклональних антитіл за допомогою тест-систем "Вектор Бест". Статистична обробка отриманих результатів проводилась за допомогою стандартної статистичної комп'ютерної системи "Micro soft Excel" (2007), адаптованої для медико-біологічних досліджень. Результати. У пацієнтів основної групи в гострому періоді захворювання рівень ІЛ-10 в сироватці крові становив (17,12 0,32) пг/м л, тоді як у дітей контрольної групи даний показник був (5,87 0,27) пг/м л, (р < 0,001). При обстеженні хворих на ротавірусний гастро ентерит у періоді реконвалесценції у сироватці крові визначалось достовірне зниження ІЛ-10 (15,32 0,27) пг/м л при порівнянні з ана логічним показником пацієнтів у періоді розпалу захворювання, (р < 0,01). Висновки. Отже, гострий період захворювання у пацієнтів з ротавірусною інфекцією характеризувався достовірним зростанням рівня ІЛ-10 у сироватці крові. Дослідження показника у хворих після проведеного лікування показало достовірне зниження даного цитокіну в сироватці крові, проте він не досягав значень здорових дітей. Отримані результати свідчать про необхідність продовження лікувальних заходів у дітей, хворих на ротавірусну інфекцію після виписки зі стаціонару.Item Anemia in children in Ukraine: a 24-year retrospective analysis of morbidity and prevalence(Poltava state medical university; Ukrainian public organization Scientific society of anatomists, histologists, embryologists and topographoanatomists of Ukraine, 2021) Volosovets, О.P.; Кryuchko, T.O.; Kryvopustov, S.P.; Hubenko, I.Ya.; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Kiselova, M.M.; Volosovets, A.О.; Pavlyshyn, H.A.Стаття присвячена зростанню захворюваності та поширеності анемії у дітей України в період з 1994 по 2017 рр. Методи системного підходу та епідеміологічний аналіз даних МОЗ України в період з 1994 по 2017 рр. були використані для досліджень. Ретроспективне дослідження показало, що в Україні у віці від 0 до 17 років включно рівень захворюваності збільшився на 31,4%, а поширеність анемії – на 59,8 % із переважним виявленням у дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дітей, які постійно проживають у районах з радіологічним контролем після аварії 1986 р. Встановлено прямий і помітний зв’язок між поширеністю анемії у дітей у віці 0–14 років включно в 2011 році та зваженою на населення ефективною сумарною дозою опромінення всього тіла жителів різних регіонів України за період 1997–2011 років (p<0,05), що може свідчити про можливий вплив наслідків аварії у поєднанні з іншими факторами на частоту та поширеність анемії у дітей.Item Significance of urinary Aminopeptidase N in early diagnosis of kidney damage in children with type 1 diabetes mellitus(Lithuanian University of Health Sciences, 2021) Віхрова, Ірина Олександрівна; Вихрова, Ирина Александровна; Vikhrova, Iryna Oleksandrivna; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii MykolaiovychМета. Метою цього дослідження було вивчити особливості рівнів амінопептидази N (ANPEP) в сечі у дітей залежно від тривалості діабету. Методи. Ми проаналізували 3 групи дітей з цукровим діабетом 1 типу та групу порівняння дітей без діабету з Обласної дитячої клінічної лікарні м Суми. ANPEP вимірювали за допомогою імуноферментного аналізу з використанням набору антитіл до біомаркерів нирок людини (R&D Systems, Міннеаполіс, Міннесота, США). Результати були отримані за допомогою BioRad ChemiDoc Touch. Масиви аналізували напівкількісно з використанням програмного забезпечення BioRad Image Lab. Результати. У дослідження були включені 47 дітей з діабетом і 8 дітей без діабету. Рівень ANPEP в сечі збільшився в 2,6 рази у дітей з тривалістю діабету менше одного року порівняно з контрольною групою. Рівні ANPEP були підвищені в 3,2 рази у дітей з тривалістю діабету від одного до п'яти років. У дітей з тривалістю діабету понад 5 років маркер збільшився в 2,7 рази. Висновок. Підвищення рівня ANPEP в сечі спостерігалося в перший рік діабету у дітей. Вимірювання рівня ANPEP в сечі може бути корисним для діагностики діабетичної нефропатії.