Наукові видання (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132
Browse
81 results
Search Results
Item Retifanlomab-induced thyroid gland disfunction and colitis (case report)(Ivano-Frankivsk National Medical University, 2023) Кононенко, Микола Григорович; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Москаленко, Юлія Василівна; Moskalenko, Yuliia VasylivnaРезюме. Ретифанлімаб - це гуманізоване та стабілізоване моноклональне антитіло до імуноглобуліну G4κ, яке зв’язується з PD-1. Обґрунтування дослідження. Пацієнти, які отримують імунотерапію, мають підвищений ризик розвитку побічних ефектів, пов’язаних з імунною системою. У цій статті представлено випадок комбінованої імунозалежної дисфункції щитовидної залози та товстої кишки, викликаної ретифанлімабом. Матеріали та методи. Ми зібрали клінічні дані та результати лабораторних досліджень пацієнта з пізньою стадією недрібноклітинного раку легені. Він отримував ретифанлімаб як терапію другої лінії по 375 мг внутрішньовенно кожні три тижні. Результати. Через 42 тижні від початку лікування ретифанлімабом спостерігалася лабораторна картина гіпертиреозу з критично низьким рівнем ТТГ і високим рівнем Т4. Крім того, протягом останніх семи днів хворий скаржився на діарею 7–8 разів на добу. Були запідозрені імуноопосередковані коліт 3 ступеня та гіпертиреоз 1 ступеня. Введення ретифанлімабу було тимчасово припинено. 750 мг метилпреднізолону вводили одноразово протягом 60 хв. На наступний день призначено преднізолон перорально в дозі 2 мг/кг/добу. Обговорення. Дисфункція щитоподібної залози 1–2 ступеня тяжкості не потребує медикаментозної терапії. Кортикостероїди (преднізолон всередину 1–2 мг/кг/добу) призначають лише при появі клінічних симптомів і відповідно 2–3 ступеню тяжкості захворювання. При початкових симптомах коліту достатньо призначення лопераміду. Однак більш важкі випадки потребують системних кортикостероїдів і тимчасової відміни препарату. При розвитку загрозливих для життя станів імунотерапію припиняють остаточно. Висновки. Імунотерапія завжди пов’язана з ризиком розвитку імунозалежних побічних ефектів. Цілеспрямований моніторинг лабораторних результатів і клінічних симптомів є запорукою безпечного лікування інгібіторами імунних контрольних точок.Item Ферментативне обґрунтування лімфотропної антибактеріальної терапії хворих на гострий панкреатит(ГО «Асоціація хірургів України», ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Кононенко, Микола Григорович; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Ситнік, Олександр Леонідович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; Кравець, Олександр Валерійович; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Медведєва, І.М.Мета. Вивчити вплив антибактеріальної терапії на рівень протеолітичних ферментів на прикладі нейтрофільної еластази і клінічний перебіг гострого панкреатиту. Матеріали і методи. Досліджено дві групи хворих: в основній групі (n = 83) антибіотики вводили лімфотропним способом, у контрольній групі (n = 85) – за стандартною методикою. Вміст нейтрофільної еластази визначали в день госпіталізації і після 5 діб лікування. Результати. При госпіталізації рівень ферменту у хворих обох груп не відрізнявся. Після п’ятиденної антибактеріальної терапії кількість нейтрофільної еластази зменшувалася більше при лімфотропній терапії, ніж при стандартній. Зменшення рівня «відхиленої» нейтрофільної еластази сприяло зменшенню інфікування панкреонекрозу, що привело до зменшення кількості оперативних втручань у хворих основної групи (лімфотропна антибактеріальна терапія) у 2,1 разу і їх одужання. Висновки. Позитивний вплив лімфотропної антибактеріальної терапії на «відхилення» протеолітичних ферментів у кров і відповідно на перебіг гострого панкреатиту дає підстави рекомендувати її застосування при даному захворюванні як альтернативу стандартній методиці.Item Хірургічні та терапевтичні дефініції захворювань плеври (роздуми і рекомендації щодо дефініцій)(Ференець Віталій Борисович (Україна), 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Голубничий, Станіслав Олександрович; Голубничий, Станислав Александрович; Holubnychyi, Stanislav Oleksandrovych; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Ситнік, Олександр Леонідович; Сытник, Александр Леонидович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Бряник В.В.; Юрченко О.П.Діагностика захворювань плеври не завжди буває своєчасною. Відомо про випадки помилкової діагностики протягом 2–3 тижнів і більше. Актуальність. Оперативні втручання на плеврі у більшості випадків затримуються, а виконуються, нерідко проводяться за необґрун- тованими діагнозами, що вносить сум'яття у статистику і непорозуміння поміж фахівцями. На нашу думку, в основі цього лежать не чіткі дефініції. Мета дослідження. Покращення результатів діагностики і лікування захворювань плеври. Матеріали і методи. Своє бачення діагностичних процесів і оперативних втручань при захворюваннях плеври автори виводять, базуючись на аналізі 2011 диференціально-діагностичних хворих і 597 оперативних втручань – плевректомії. Результати та їх обговорення. Використання запропонованого алгоритму обстеження і технічних особливостей оперативного втручання дозволили скоротити до мінімуму недоліки діагностики і лікування. Висновки. Автори надіються, що втілення запропо- нованих дефініцій принесе користь нашому народу в умовах епідемії COVID-19 та воєнного стану.Item Особливості лімфотропної антибіотикотерапії при бойовій травмі органів черевної порожнини (клініко-експериментальне дослідження)(ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Пятикоп, Геннадий Иванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Аль Ямані, Наврас Джамал Алі; Al Yamani, Navras Dzhamal Ali; Аль Ямани, Наврас Джамал АлиМета. Вивчення впливу регіональної лімфотропної антибактеріальної терапії на різні органи черевної порожнини та застосування результатів при бойовій травмі живота. Матеріали і методи. В експерименті досліджено накопичення цефтріаксону в різних органах черевної порожнини, яке визначали за розмірами затримки зони росту лабораторної культури E. coli через 1 – 2 год після регіонального лім- фотропного введення препарату в добовій дозі. Тварин (кролів) виводили з експерименту передозуванням кетаміну. Після забору зразків відповідних органів із них робили гомогенат і вносили його в агар–агар, на якому вирощували E. coli. У зону росту бактерій окремо вносили і чистий антибіотик (контроль). Через добу вираховували розміри зони за- тримки росту тест–культури, за якими судили про рівень накопичення антибіотика. Результати. Найбільші розміри зони затримки росту E.coli реєстрували після введення антибіотика в паравертебраль- них і здухвинних зонах, що свідчило про його максимальне накопичення відповідно у зразках шлунка і підшлункової залози та у зразках тонкої, сліпої, сигмоподібної ободової кишок і малого сальника та очеревини. Після внутрішньом’я- зового введення антибіотика розміри зони затримки росту E.coli були мінімальними і свідчили про те, що практично препарат не накопичувався у зразках усіх досліджуваних органів. Висновки. Накопичення цефтріаксону в різних органах у різній гальмівній дозі щодо росту E. coli вказує на необхід- ність використовувати регіональні шляхи лімфотропного введення антибіотиків відповідно до зони гнійно–запально- го процесу в черевній ділянці. Внутрішньом’язове введення антибіотиків недоцільне при таких запальних процесах.Item Morphological and crystal chemical characteristic of panсreatic lithiasis(Aluna Publishing, 2018) Кравець, Олександр Валерійович; Кравец, Александр Валерьевич; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Даниленко, Ігор Анатолійович; Даниленко, Игорь Анатольевич; Danylenko, Ihor Anatoliiovych; Смородська, Ольга Миколаївна; Смородская, Ольга Николаевна; Smorodska, Olha Mykolaivna; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem Mykhailovych; Закорко, Інна-Маргарита Сергіївна; Закорко, Инна-Маргарита Сергеевна; Zakorko, Inna-Marharyta Serhiivna; Данильченко, Сергій Миколайович; Данильченко, Сергей Николаевич; Danylchenko, Serhii Mykolaiovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii MykolaiovychMorphological and crystal-chemical study of five cases of pathological biomineralization in the pancreas were conducted in the work. Two stones were located in the pancreatic duct, in other cases - in the ductal system of pancreas. Concretion sizes ranged from 0.5 to 1.5 cm in diameter. Pancreatic lithiasis’ form depended on the location: in the duct of Wirsung single concretions were found (they were relatively large, oval stones with smooth, regular edges); multiple, small concretions with irregular edges, coral-like stones dominated in the ductal system of pancreas. Histological study of pancreas showed the signs of chronic pancreatitis, tissue fibrosis, atrophy and edema of glandular component, system distension of ducts, nidal mix-cell inflammatory infiltrates, vessels’ plethora. Structural phase and chemical analysis of pathological biominerals responded calcite in all studied cases. Conclusion. The presence of pancreatic lithiasis was found to be accompanied by significant morphological changes of the pancreas. The pancreatolith crystal phase was established to be calcium carbonate in the form of calcite.Item Уніфікація назв двоетапних хірургічних втручань у пацієнтів з гострим порушенням мезентеріального кровообігу(Сумський державний університет, 2013) Даниленко, Ігор Анатолійович; Даниленко, Игорь Анатольевич; Danylenko, Ihor Anatoliiovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola HryhorovychНезважаючи на тривалу історію двоетапних втручань у пацієнтів з ГПМК, до теперішнього часу існує неузгодженість термінології, що при проведенні аналізу призводить до статистичних помилок. Дослідники дотепер дискутують щодо визначення «релапаротомія», «відтерміноване хірургічне втручання», тощо. Тому велике методологічне значення має уніфікація назв хірургічних втручань. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32726Item Оптимізація лікувального процесу у пацієнтів за гострого порушення мезентеріального кровообігу(Міністерство охорони здоров'я України, Асоціація хірургів України, 2013) Даниленко, Ігор Анатолійович; Даниленко, Игорь Анатольевич; Danylenko, Ihor Anatoliiovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Леонов, Василь Васильович; Леонов, Василий Васильевич; Leonov, Vasyl Vasylovych; Кащенко, Леонід Григорович; Кащенко, Леонид Григорьевич; Kashchenko, Leonid HryhorovychПроаналізовані результати лікування 253 пацієнтів з приводу гострого порушення мезентеріального кровообігу (ГПМК), оптимізовано лікувальну програму, якої дотримували у 55 пацієнтів. Своєчасна діагностика у стадії ішемії тканин та поновлення кровообігу у верхній брижовій артерії (ВБА) за умови її проксимальної оклюзії, застосування тактики "second-look" забезпечили прийнятні результати лікування пацієнтів, летальність становила 33%. Інтраопераційне використання редоксметрії для оцінки життєздатності кишки сприяло попередженню неспроможності швів міжкишкових анастомозів. Оптимізація лікувальної тактики (двохетапне хірургічне лікування з ретроградною інтубацією порожньої кишки, відтермінованим накладанням анастомозу) дала можливість зменшити летальність у пацієнтів при артеріальній оклюзії з 75 до 60% (Р < 0,05). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30462Item Двоетапні втручання у пацієнтів з гострим артерійним порушенням мезентеріального кровообігу(Державна установа «Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України», 2013) Даниленко, Ігор Анатолійович; Даниленко, Игорь Анатольевич; Danylenko, Ihor Anatoliiovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Леонов, Василь Васильович; Леонов, Василий Васильевич; Leonov, Vasyl Vasylovych; Кащенко, Леонід Григорович; Кащенко, Леонид Григорьевич; Kashchenko, Leonid Hryhorovych; Бугайов, Володимир Іванович; Бугаев, Владимир Иванович; Buhaiov, Volodymyr IvanovychПроаналізовано результати лікування 248 пацієнтів з артерійним гострим порушенням мезентеріального кровообігу, серед яких у 24(9,7%) проведено двоетапні операції. Летальність після релапаротомій «за вимогою» склала 86%, після запланованих та відновлювальних операцій – 59%. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30460Item Оптимізація хірургічного лікування пацієнтів з гострим порушенням мезентеріального кровообігу на стадії перитоніту(ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського", 2012) Даниленко, Ігор Анатолійович; Даниленко, Игорь Анатольевич; Danylenko, Ihor Anatoliiovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Леонов, Василь Васильович; Леонов, Василий Васильевич; Leonov, Vasyl Vasylovych; Кащенко, Леонід Григорович; Кащенко, Леонид Григорьевич; Kashchenko, Leonid HryhorovychПроаналізовано результати лікування 125 пацієнтів з ГПМК, шпиталізованих на стадії перитоніту. Удосконалено алгоритм оперування цих пацієнтів. При нестабільній інтраопераційній гемодинаміці доцільне двоетапне хірургічне втручання: перший етап – резекція ділянки інфаркту з ретроградним дренуванням верхніх відділів ШКТ через термінальну єюностому; другий етап – накладання відтермінованого міжкишкового анастомозу через 2 – 4 доби. Оптимізація хірургічного лікування зменшила летальність пацієнтів з ГПМК, шпиталізованих на стадії перитоніту, з 78% до 58,3% (р < 0,01). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29351Item Закрита травма живота(ПП Степанов В.В. (м. Харків, вул Ак. Павлова, 311), 2008) Бойко, Валерій Володимирович; Бойко, Валерий Владимирович; Boyko, Valerij Volodimyrovich; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola HryhorovychВ монографії викладено теоретичне обґрунтування та нове ви-рішення питань діагностики та лікування пацієнтів із травмами внутрішніх органів черевної порожнини шляхом впровадження запропонованих технологій, направлених на зменшення кількості ускладнень та зниження рівня летальності. На підставі власних результатів лікування пацієнтів з закритими травмами живота акцентовано увагу на сучасних методах оперативного лікування таких ушкоджень. Отримані результати свідчать про те, що розроблений та впро-ваджений авторами підхід є найбільш раціональним і може бути рекомендований до широкого впровадження в практику спеціалізованих хірургічних відділень. Книга розрахована на хірургів, реаніматологів, широке коло лікарів-клініцистів, а також викладачів та студентів вищих медичних учбових закладів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28875