Наукові видання (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132
Browse
3 results
Search Results
Item Тробмоцитарні показники та маркери прозапального стану у донорів-реконвалесцентів COVID-19(Західно-український консалтинг центр, 2021) Кривцун, С.І.; Дмитрук, С.А.; Дмитрук, Сергій Миколайович; Dmytruk, Serhii Mykolaiovych; Теслик, Тетяна Петрівна; Teslyk, Tetiana PetrivnaАктуальність. Стабільність системи гемопоезу у активних донорів є, з одного боку, ознакою достатніх компенсаторних резервів організму, з іншого гарантією якості компонентів донорської крові, отримуваних в результаті періодичних донацій. В умовах пандемії COVID-19 питання моніторингу гематологічних показників у активного донорського контингенту набуває особливої актуальності, адже на сьогодні відомо, що інфекція, викликана SARS-CoV-2, cyпроводжується більш або менш вираженими змінами у системі гемопоезу, зокрема його тромбоцитаної ланки. Метою даного дослідження було проведения аналізу тромбоцитарних показників та маркерів прозапального стану у активних донорів плазми крові з наявними антитілами до SARS-CoV-2 в результаті перенесеного захворювання. Матеріали та методи. Досліджувана група була сформована методом апостеріорної вибірки і включала 50 активних донорів 22-48 років: 35 чоловіків (28,313,6 роки) та 15 жінок (29,664,2 роки). Гематологічні показники визначали на гематологічному аналізаторі Sysmex XP-300 (Sysymех, Японія). Порівнювали значення кількості тромбоцитів (PLT), середнього об'єму тромбоцита (MPV), ширини розподілу тромбоцитів за об'ємом (PDW), кількості великих тромбоцитів (P-LCR) m тромбокриту (РСТ), визначені під час лабораторного обстеження донорів перед донацією, здійсненою до захворювання та під час обстеження перед донацією, здійсненою через 1 місяць після повного одужання після перенесеної підтвердженої легкої форми (без госпіталізації) COVID-19. У якості прозапальних маркерів на підставі отриманих даних розраховували співвідношения тромбоцити лімфоцити (PLR) та середній об'єм тромбоцита/лімфоцити (MPVLR). Наявність антитіл до SARS-CoV-2 шетачвали за допомогою електрохемілюмінесцентного імунотеста на автоматичному аналізаторі Cobas 6000 (Roche, Швейцарія) з використанням оригінальних тест-систем Elecsys Anti-SARS-CoV-2. Середня величина cutoff-індекса в пробах плазми крові донорів-реконвалесцентів становила 80,0+10,5 COI. Відмінності середніх величин оцінювали за 1-критерієм Сподента з використанням двовибіркового теста з однаковими дисперсіями. Різницю вважали достовірною за умови р<0,05. Результати дослідження. Середні величини показників кількості тромбоцитів, які відіграють значну роль не тільки у процесі гемостазу, а й у розвитку запаления, у донорів досліджуваної групи до захворювання та через 1 місяць після повного одужання достовірно не відрізнялись і становили відповідно 196,5±12,5 та 204,4±14,8×10/л. Відомо, що при інфекційних захворюваннях, окрім змін кількості тромбоцитів, може значно змінюватись і величина їх об'єму, що визначається як діагностичний та прогностичний предиктор, зокрема при COVID-19. Середнє значення показника MPV y донорів-реконвалецентів не відрізнялось від такого до захворювання (10,3±1,2 та 10,4±1,6фл відповідно). Середні значення показників ширини розподілу тромбоцитів за об'ємом, кількості великих тромбоцитів та тромбокриту у допорів через 1 місяць після повного одужання також відповідали значения даних показників, виміряних до захворювання. Середні величини маркерів прозапального стану PLR та MPVLR, які також можуть свідчити про наявність прихованого хронічного запалення у донорів досліджуваної групи, достовірно не відрізнялись до захворювання та через 1 місяць після одужання. Порівнювані значення PLR становили відповідно 87,7+12,4 та 89,8±13.9, MPVLR - 4,64±0,94 та 4,59±0,71. Висновки. Стан тромбоцитарної ланки гемопоезу у донорів- реконвалесцентів COVID-19 через 1 місяць після повного одужання після легкої форми захворювання є повністю компенсованим, що, враховуючи також відсутність ознак прозапального стану або хронічного запалення, дає можливість продовжувати активно залучати таких осіб до донорства крові та компонентів.Item Influence of antitumor chemotherapeutics on mechanical properties of injured tubular skeletal bone(Азіз Алієв, Азербайджанський державний інститут удосконалення лікарів, 2022) Рябенко, Тетяна Василівна; Рябенко, Татьяна Васильевна; Riabenko, Tetiana Vasylivna; Дмитрук, Сергій Миколайович; Дмитрук, Сергей Николаевич; Dmytruk, Serhii Mykolaiovych; Ярмоленкo, Ольга Сергіївна; Ярмоленко, Ольга Сергеевна; Yarmolenkо, Olha Serhiivna; Пернаков, Микола Станіславович; Пернаков, Николай Станиславович; Pernakov, Mykola Stanislavovych; Теслик, Тетяна Петрівна; Теслик, Татьяна Петровна; Teslyk, Tetiana Petrivna; Понирко, Аліна Олексіївна; Понырко, Алина Алексеевна; Ponyrko, Alina Oleksiivna; Гордієнко, Олена Володимирівна; Гордиенко, Елена Владимировна; Hordiienko, Olena VolodymyrivnaЦель работы – изучить влияние противоопухолевых химиопрепаратов на механические свойства травмированной длинной кости скелета. Исследования выполнили на 96 лабораторных крысах, которым наносился дырчастый дефект 123диаметром 2мм до костномозгового канала в области средней трети диафиза бедренной кости. Животные были разделены на контрольную (n=24) и три экспериментальные (I, II, III, n=72) группы, которым после нанесения травмы и через каждый последующий 21-й день эксперимента вводили внутрибрюшинно соответствующие противоопухолевые химиопрепараты: I – доксорубицин (60 мг/м), II – 5 фторурацил (600 мг/м), III – метотрексат (40 мг/м). На 15-е, 30-е, 45-е, 60-е сутки после травмы определяли предел прочности костей на сжатие и микротвёрдость регенерата. Исследование показало, что противоопухолевые химиопрепараты уменьшают прочность кости на сжатие. На 60-е сутки после травмы доксорубицин снижает данный показатель на 40,08%, 5- фторурацил – на 40,93%, метотрексат – на 35,19% по сравнению с контролем. Противоопухолевые химиопрепараты замедляют рост костей в ширину: доксорубицин – на 18,54%, 5-фторурацил – на 10,24%, метотрексат – на 17,40% по сравнению с контролем на 60-е сутки после травмы. Химиотерапия приводит к уменьшению микротвёрдости кости в области регенерата. При введении доксорубицина на 60-й день эксперимента показатель микротвёрдости ниже на 37,32%, чем в контрольной группе, 5-фторурацила – на 41,47%, метотрексата – на 35,83%. Таким образом, применение противоопухолевых химиопрепаратов вызывает снижение предела прочности костей и микротвёрдости в области костного регенерата, а также замедляет рост костей. Наиболее выраженное отрицательное влияние на прочность травмированных трубчатых костей оказывает 5-фторурацил, на рост кости в толщину – доксорубицин.Item Особенности морфологических изменений легочной ткани крыс молодого возраста в условиях экспериментального аллоксанового диабета(Азербайджанская Медицинская Ассоциация, 2018) Теслик, Тетяна Петрівна; Теслик, Татьяна Петровна; Teslyk, Tetiana Petrivna; Дмитрук, Сергей Николаевич; Понирко, Аліна Олексіївна; Понырко, Алина Алексеевна; Ponyrko, Alina Oleksiivna; Ивченко В.Д.; Дмитрук, Сергій Миколайович; Dmytruk, Serhii MykolaiovychВ статье приведены данные микроморфометричного анализа изменений легочной ткани в условиях экспериментального сахарного диабета. Для экспериментального моделирования гипергликемии, использовали раствор дигидрата аллоксана, который вводили после 24-часового голодания. Гистологические срезы легких окрашивали гематоксилин-эозином и по Ван-Гизону. Исследование проводили с помощью сканирующей электронной микроскопии. Компенсаторно-приспособительные механизмы при экспериментальном аллоксановом диабете в легких проявлялись эмфизематозными изменениями, которые сочетались с рестрикцией.