Наукові видання (НН МІ)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 94
  • Item
    Бібліометричний аналіз наукової літератури про патологічну біомінералізацію легенів
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Голопьорова, В.; Носенко, В.; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych
    Збільшення кількості уражень дихальної системи на фоні пандемії COVID-19 та епідемії туберкульозу призводить до ряду ускладнень, в тому числі до кальцифікації або патологічної біомінералізації легенів (ПБЛ). Ремоделювання дихальних шляхів, яке викликане фіброзом та супутньою кальцифікацією, є важливим патогенним фактором хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ) та послідуючої хронічної дихальної недостатності. Метою роботи є проведення бібліометричного аналізу і узагальнення даних наукової джерел для вивчення ролі патологічної біомінералізації тканини легенів. Автори провели пошук інформації в електронних базах даних, таких як PubMed, Scopus, Web of Science та Google Scholar, за ключовими термінами «патологічна біомінералізація легенів», «кальцифікація легенів». Для бібліометричного аналізу застосовувалися онлайн-платформа для моніторингу та аналізу міжнародних наукових досліджень з використанням інструментів візуалізації та сучасних метрик цитування SciVal (Scopus) та інструмент для побудови та візуалізації бібліометричних мереж VOSviewer. Встановлено, що патологічна мінералізація легень є мультифакторіальним явищем: гіперкальціємія, зміну КОС в лужний бік, ушкодження легеневої тканини інфекційними агентами, генетична спадковість. Небезпека патологічної біомінералізації легенів полягає у поступовому непомітному виникненні дихальної недостатності. Ми провели бібліометричний аналіз наукової літератури, згідно результатів якого за останні 10 років помітно зросла кількість публікацій про ПБЛ і лідируючі позиції за цим напрямом займають вчені з Сполучених Штатів Америки, Японії, Китаю та Індії. Аналіз публікаційної активності за допомогою інструменту візуалізації бібліометричних мереж VOSviewer за період 1946-2022 рр. за ключовими словами показав наявність 4 хронологічні публікаційних етапів. Серед проаналізованих 1356 публікацій найбільш актуальними напрямами публікаційної активності слід є роботи, присвячені ПБЛ при злоякісних новоутвореннях та туберкульозі, сучасній радіологічній діагностиці ПБЛ, зв’язку ПБЛ з запаленням та остеопорозом, біомаркерам та біоматеріалам, поєднаних з ПБЛ.
  • Item
    The existence of calcifications in breast cancer tissue doesn’t affect expression of HER2-neu protein
    (Springer, 2020) Коломієць, Олена Олегівна; Коломиец, Елена Олеговна; Kolomiiets, Olena Olehivna; Язиков, Олександр Валерійович; Языков, Александр Валерьевич; Yazykov, Oleksandr Valeriiovych; Лукавенко, Іван Михайлович; Лукавенко, Иван Михайлович; Lukavenko, Ivan Mykhailovych; Андрющенко, Володимир Вікторович; Андрющенко, Владимир Викторович; Andriushchenko, Volodymyr Viktorovych; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych
    There is evidence that calcifications in breast cancer (BC) may have an active role in mitogenesis and upregulation of gene expression. To investigate the effect of presence of microcalcifications in breast cancer tissue on Her2-neu expression.
  • Item
    Особливості перебігу туберкульозного плевриту залежно від терміну виявлення і резистентності мікобактерій
    (ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2016) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Кузенко, Євген Вікторович; Кузенко, Евгений Викторович; Kuzenko, Yevhen Viktorovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych
    Мета роботи. З огляду на поширеність хіміорезистентних форм туберкульозу автори вбачали потребу вивчити можливість розвитку туберкульозного плевриту на ґрунті стійкості збудника туберкульозу. Матеріали та методи. Автори дослідили 5 клінічних випадків туберкульозного плевриту, підтвердженого гістологічно та мікробіологічно. Результати та обговорення. Термін встановлення плевриту знаходився у межах 2 – 5 місяців. Загалом специфічну природу захворювання було верифіковано лише після пролонгації захворювання за типом туберкульозного спондиліту у всіх 5 осіб та після доєднання до остеомієліту хребта легеневого процесу у 3 осіб. При цьому МРТБ діагностовано у 2 хворих. Процес у них встановлено після 4 місяців диференціації. У однієї з цих осіб поліорганність враження закінчилася летально, у іншого – переведенням на паліативну терапію. У двох хворих процес стабілізувався і закінчився формуванням фіброзно-кісткового анкілозу хребта. П’ята хвора залишається на антибактеріальній терапії за І категорією. Висновки. Туберкульозний плеврит може визиватися первинно стійкими мікобактеріями, при запізнілому виявленні захворювання ускладнюється позалегеневими і поліорганними формами туберкульозу. Ефективність лікування останнього залежить від задавненості процесу.
  • Item
    PathApp – мобільний додаток для вивчення патоморфології
    (2020) Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych; Гирявенко, Наталія Іванівна; Гирявенко, Наталья Ивановна; Hyriavenko, Nataliia Ivanivna; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Сікора, Володимир Віталійович; Сикора, Владимир Витальевич; Sikora, Volodymyr Vitaliiovych; Карпенко, Людмила Іванівна; Карпенко, Людмила Ивановна; Karpenko, Liudmyla Ivanivna; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem Mykhailovych; Кузенко, Євген Вікторович; Кузенко, Евгений Викторович; Kuzenko, Yevhen Viktorovych; Гирявенко, Д.Р.
    На нашій кафедрі було створено мобільний додаток PathApp, який є втіленням багаторічного досвіду співробітників кафедри патологічної анатомії Медичного інституту СумДУ, яке передбачає чітке тематичне структурування навчального матеріалу з ілюстрацією зображень унікальних патологічних процесів у всіх внутрішніх органах з можливістю дистанційного контролю в режимі реального часу. PathApp – це зручний та вільний віддалений доступ до інформації, який дозволяє ознайомитися з патологією «з середини», вивчити основні її характеристики та оцінити рівень своїх можливостей.
  • Item
    Роль пролактину у розвитку патології молочної залози
    (Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, 2018) Коломієць, О.О.; Язиков, Олександр Валерійович; Языков, Александр Валерьевич; Yazykov, Oleksandr Valeriiovych; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych
    У роботі представлений огляд участі пролактину у розвитку патології молочної залози. Актуальність проблеми визначається загальним збільшенням випадків захворювання на рак молочної залози. Порушення гормональної регуляції є важливим фактором розвитку раку молочної залози та пухлин інших локалізацій у репродуктивній системі людини. Значну роль в цьому дисбалансі відіграє саме гормон пролактин.
  • Item
    Роль пролактину у розвитку патології молочної залози
    (Чорноморський національний університет ім. П. Могили, 2018) Коломієць, О.О.; Язиков, Олександр Валерійович; Языков, Александр Валерьевич; Yazykov, Oleksandr Valeriiovych; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych
    У роботі представлений огляд участі пролактину у розвитку патології молочної залози. Актуальність проблеми визначається загальним збільшенням випадків захворювання на рак молочної залози. Порушення гормональної регуляції є важливим фактором розвитку раку молочної залози та пухлин інших локалізацій у репродуктивній системі людини. Значну роль в цьому дисбалансі відіграє саме гормон пролактин. Метою роботи є проведення аналізу літератури для встановлення ролі пролактину у розвитку патології молочної залози. Для патології молочної залози основне значення має підвищений рівень пролактину у біологічних рідинах та тканинах організму. Загалом, гіперпролактинемія може впливати не тільки на патологію молочної залози, а й викликати порушення у репродуктивній системі, викликаючи ановуляторні цикли, аменорею та розвиток безпліддя. Патологічні процеси в молочній залозі виникають не тільки за рахунок пролактину, який циркулює в крові, але й пролактин, який секретується власне залозистою тканиною. Це є одним із факторів канцерогенезу та має велике значення у розвитку раку молочної залози. Отже, подальше дослідження патогенетичних механізмів впливу пролактину на тканину молочної залози може сприяти розробці нових методів профілактики та лікування раку молочної залози.
  • Item
    Бульозний пемфігоїд Левера у хворого на метастатичний рак легені після лікування атезолізумабом
    (Національний інститут раку, 2019) Винниченко, Ігор Олександрович; Винниченко, Игорь Александрович; Vynnychenko, Ihor Oleksandrovych; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Винниченко, Ігор Олександрович; Винниченко, Игорь Александрович; Vynnychenko, Ihor Oleksandrovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem Mykhailovych
    Наведено клінічний випадок розвитку бульозного пемфігоїду Левера у хворого на метастатичний рак легені після лікування атезолізумабом. Мета. Розглянути основні механізми розвитку аутоімунного ураження шкіри та особливості лікування при цьому захворюванні. Об’єкт і методи. Аналіз даних зарубіжної наукової літератури стосовно механізму розвитку бульозного пемфігоїду Левера. Опис клінічного спостереження. Використано науково-дослідницький, аналітичний та уза-гальнюючий методи дослідження. Результати. Бульозний пемфігоїд може розвиватися внаслідок впливу на імунологічні контрольні точки, що призводить до порушення балансу між імунною толерантністю та реактивністю. Висновки. Бульозний пемфігоїд Левера у цього пацієнта – це рідкісний прояв аутоімунного ураження шкіри внаслідок прийому PD-L блокатора атезолізумабу. Прогноз для пацієнтів є несприятливим.
  • Item
    Імуногістохімічна характеристика тканини раку передміхурової залози з інтралюмінальними включеннями
    (Art of Medicine, 2018) Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem Mykhailovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych
    Рак передміхурової залози (РПЗ) займає друге місце у структурі онкологічної захворюваності та є найбільш поширеною онкологічною патологією в розвинутих країнах серед чоловічого населення. Метою роботи є встановлення імуногістохімічного статусу РПЗ з наявністю та відсутністю інтралюмінальних включень. Матеріали і методи. Було досліджено 30 зразків тканини РПЗ з інтралюмінальними включеннями (І група) та 30 зразків тканини РПЗ контрольної групи (ІІ група). Було проведене імуногістохімічне дослідження експресії рецепторів андрогенів (AR), білка p53, білків теплового шоку HSP 70 та HSP 90, матриксної металопротеїнази 1 (MMP1), судинного фактору росту ендотелію (VEGF) у тканині РПЗ обох груп. Статистичний аналіз отриманих результатів передбачав використання критеріїв Шапіро-Уїлка, Манна-Уітні та t- критерію Стьюдента. Результати вважали статистично достовірними при ступені вірогідності більше 95% (р<0,05). Результати дослідження. Для зразків тканини І групи були характерні процеси кістозної трансформації залоз, розвитку запальної інфільтрації та склерозу, явища застою секрету в залозах. Механічне ушкодження пухлинних клітин та оточуючих тканин призводило до їх деформації, десквамації епітелію та мікророзривів сполучнотканинних структур, що призводило до прогресування хронічного запалення. Різниця між результатами імуногістохімічного дослідження експресії AR, p53, HSP 70 та MMP1 у групах зразків РПЗ з наявністю та відсутністю інтралюмінальних включень не була виявлена (р>0,05). Були ідентифіковані HSP 70- та HSP 90- позитивні залишки білків у структурі corpora amylacea, що може свідчити про їх участь у процесах формування цих патологічних інтралюмінальних включень.
  • Item
    Особливості захворюваності на рак щитоподібної залози у Сумській області
    (Сумський державний університет, 2017) Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Карпенко, Людмила Іванівна; Карпенко, Людмила Ивановна; Karpenko, Liudmyla Ivanivna; Рєзнік, Андрій Васильович; Резник, Андрей Васильевич; Rieznik, Andrii Vasylovych; Кравцова, Ольга Іванівна; Федоряка, К.; Палій, Т.; Кравцова, Ольга Ивановна; Kravtsova, Olha Ivanivna
    В останні роки відмічається ріст злоякісних захворювань щитоподібної залози, що зумовлює підвищений інтерес дослідників до детального вивчення цієї патології. У зв′язку з цим особливого значення набувають дослідження морфологічного профілю злоякісного процесу у щитоподібній залозі. Метою роботи було визначення епідеміологічних та морфологічних особливостей раку щитоподібної залози у Сумській області.
  • Item
    Особливості використання інноваційних технологій на кафедрі патологічної анатомії
    (Сумський державний університет, 2017) Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych; Карпенко, Людмила Іванівна; Карпенко, Людмила Ивановна; Karpenko, Liudmyla Ivanivna; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Будко, Ганна Юріївна; Будко, Анна Юрьевна; Budko, Hanna Yuriivna; Кузенко, Євген Вікторович; Кузенко, Евгений Викторович; Kuzenko, Yevhen Viktorovych; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem Mykhailovych; Гирявенко, Наталія Іванівна; Гирявенко, Наталья Ивановна; Hyriavenko, Nataliia Ivanivna; Сікора, Владислав Володимирович; Сикора, Владислав Владимирович; Sikora, Vladyslav Volodymyrovych
    Актуальність. Проблема підготовки висококваліфікованих лікарів-спеціалістів є актуальним питанням сьогодення. Традиційні методичні підходи до вищої медичної освіти не завжди відповідають загальноєвропейським вимогам та не створюють умов для всебічного професійного навчання студентів-медиків. Бурхливий розвиток онлайн та мультимедійних технологій створює підґрунтя для ремоделювання процесу навчання у вищих медичних закладах України. Модернізація системи вищої медичної освіти України сприяє підвищенню рівня самостійності студентів, скороченню аудиторних годин. У зв’язку з цим гостро постає проблема засвоєння навчального матеріалу та контролю рівня знань студентів.