Наукові видання (НН МІ)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 25
  • Item
    Поширеність хронічних гастроентерологічних захворювань серед дітей та підлітків шкільного віку
    (Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров’я України, 2021) Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Самодай, В.О.; Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna
    Захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки є найпоширенішим серед всіх хвороб органів травлення у дітей і складають 58-65 % у структурі дитячої патології. При цьому їх тривалий рецидивуючий перебіг призводить до значного зниження якості життя дітей і розвитку різних ускладнень. Іноді дані ускладнення є причиною хірургічного лікування та інвалідизації вже в юнацькому віці.
  • Item
    Вміст та баланс ессенціальних мікроелементів у разі гострого пієлонефриту у дітей
    (Национальный медицинский университет им А.А. Богомольца, 2016) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Зайцев, Ігор Едуардович; Зайцев, Игорь Эдуардович; Zaitsev, Ihor Eduardovych; Редько, Олена Костянтинівна; Редько, Елена Константиновна; Redko, Olena Kostiantynivna; Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna
    Мета: дослідити особливості забезпечення міддю, залізом та цинком дітей, хворих на гострий пієлонефрит. Матеріали і методи: обстежено 30 дітей віком від 3 до 17 років (група I) в активну стадію гострого пієлонефриту, в неактивну- 31 дитина (група II). Групу порівняння склали 30 здорових дітей того ж віку. Результати: встановлено, що вміст міді в сироватці крові всіх хворих на гострий пієлонефрит був на 61% більшим порівняно зі здоровими дітьми. Коливання сироваткової концентрації у І групі хворих досягали від 21,12 до 37,34 мкмоль/л. У хворих II-ї групи діапазон коливань був дещо нижчим і становив 12,2-22,12 мкмоль/л. Дослідження особливостей забезпечення цинком показало, що його сироватковий вміст у дітей, хворих на пієлонефрит (11,63±0,39 мкмоль/л) був нижчим у 1,38 разу порівняно з групою порівняння (16,08±1,07 мкмоль/л). Дефіцит цинку спостерігався у 80% дітей I-ї групи та у 54,8% дітей II-ї групи. Діти, хворі на пієлонефрит в активному періоді мали в 2 рази менший вміст сироваткового заліза (7,02±0,60 мкмоль/л) порівняно зі здоровими дітьми (15,59±0,47 мкмоль/л). Тоді як у не активному періоді діапазон коливань заліза складав 8,24-11,61 мкмоль/л, що в середньому становило 9,40±0,24 мкмоль/л. Висновки: гострий пієлонефрит у дітей супроводжується значним дисбалансом мікроелементів – Сu, Fe, Zn. Має місце дисбаланс міді, при якому підвищення в сироватці крові поєднується із недостатністю міді в еритроцитах, недо- статністю цинку в сироватці та еритроцитах, значний дефіцит сироваткового заліза.
  • Item
    Нейроспецифічна енолаза - маркер перебігу гіпоксичного ураження ЦНС у недоношених новонароджених
    (Сумський державний університет, 2017) Краткова, Н.Ф.; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Гапієнок, О.І.; Мороз, Т.Д.; Тресницька, Ю.В.; Паскарик, О.Ю.
    У сучасній медицині досить актуальною залишається діагностика гіпоксичного ураження ЦНС. Крім того, однією з важливих задач для спеціалістів перинатальної медицини є прогнозування розвитку деструктивних уражень ЦНС протягом неонатального періоду.
  • Item
    Вміст кобальту в біосередовищах доношених новонароджених як предиктор виникнення гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС
    (Науково-практичний журнал Запорізького державного медичного університету, 2017) Касян, Світлана Миколаївна; Касян, Светлана Николаевна; Kasyan, Svitlana Mikolaivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Клименко, Т. М.; Пилипець, Ольга Олександрівна; Пилипец, Ольга Александровна; Pylypets, Olga Oleksandrіvna
    Мета роботи – визначити вміст кобальту в біосередовищах новонароджених, які перенесли гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС (ГІУ ЦНС) і вивчити його предикторські властивості у формуванні гіпоксії. Дослідити забезпечення кобальтом у системі мати–плацента–плід. Матеріали та методи. Визначили вміст кобальту в сироватці крові та еритроцитах 30 вагітних жінок та їхніх 30 новонароджених із ГІУ ЦНС. Групу контролю становили 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності та їхніх 30 здорових доношених новона- роджених (ЗДН). Для визначення вмісту Со в біосубстратах застосовували метод атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Використовували методи варіаційної статистики, що придатні для медико-біологічних досліджень, і метод Вальда–Генкіна для визначення предикторських властивостей кобальту. Результати. У сироватці крові вагітних жінок, які народили дітей із ГІУ ЦНС, знайдений дефіцит кобальту. Вміст Со в еритроцитах пуповинної крові ЗДН був нижчим, ніж в еритроцитах жінок із фізіологічним перебігом вагітності, вдвічі. Отже, для еритроцитів плода властиве нижче забезпечення кобальтом. Кількісне визначення вмісту Со у плаценті показало, що при гіпоксії концентрація його була меншою вчетверо, ніж в умовах фізіологічного перебігу вагітності. Індекс проникнення для кобальту у випадку ГІУ ЦНС був вищим, ніж у групі контролю. Проте індекс накопичення – у 1,5 раза меншим. У разі ГІУ ЦНС у сироватці пуповинної крові доношених новонароджених спостерігали суттєве зменшення вмісту кобальту на 34,6 % та збільшення на 44 % в еритроцитах пуповинної крові порівняно з групою контролю. У доношених із ГІУ ЦНС у першу добу життя концентрація кобальту в сечі була в 1,6 раза меншою, ніж у групі порівняння. Наприкінці першого місяця життя його концентрація в сечі знижувалася на 31,7 %. Висновки. Для жінок, які народили дітей із гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС, властивий чималий сироватково-еритроци- тарний дисбаланс Со. Властиві плаценті бар’єрна та функція депонування суттєво порушені у випадках народження дітей в асфіксії. Для вмісту кобальту в сироватці крові, еритроцитах і сечі встановлені дуже високі предикторські властивості: Ī = 4,71; ПК = +13,9; Ī = 6,24; ПК = +9,0 та Ī = 5,08; ПК = +2,0 відповідно.
  • Item
    Вміст і баланс есенціальних мікроелементів у плаценті в різні терміни гестаційного процесу
    (Науково-практичний журнал Запорізького державного медичного університету, 2017) Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Маркевич, Валентина Володимирівна; Маркевич, Валентина Владимировна; Markevych, Valentyna Volodymyrivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Загородній, Микола Петрович; Загородний, Николай Петрович; Zahorodnii, Mykola Petrovych; Гордієнко, Олена Володимирівна; Гордиенко, Елена Владимировна; Hordiienko, Olena Volodymyrivna
    Функціональний стан плаценти, що забезпечує плід поживними речовинами, відіграє важливу роль у невиношуванні вагітності. Мета роботи – дослідити вміст і баланс есенціальних мікроелементів (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) у плаценті в різні терміни гестаційного процесу. Матеріали та методи. Вивчений вміст і баланс есенціальних мікроелементів (Fe, Cu, Co, Zn, Mg, Mn) у плаценті 52 жінок, які народили в різні терміни гестаційного процесу. Уміст мікроелементів досліджували за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра C-115 MI. Результати. Встановлені середні показники вмісту та співвідношень есенціальних мікроелементів у плаценті жінок, які народили в термін гестації 24–28, 29–31, 32–36 та 37–41 тиждень. Висновки. Під час гестації у плаценті відбувались інтенсивні процеси накопичення та транспорту есенціальних мікроеле- ментів. Відзначено, що вміст Fe, Cu та Zn збільшувався під час гестації та досягав максимальних значень на 29–31 геста- ційному тижні. Показники вмісту Mn досягали пікового значення у 32–36 тижнів. Показники рівня Co у плаценті з вихідного рівня у 24–28 гестаційних тижнів поступово збільшувалися до завершального етапу внутрішньоутробного розвитку, а Mg, навпаки, зменшувалися. Крім того, досліджені показники співвідношення есенціальних мікроелементів у плаценті, котрі по- казали, що в парах Fe/Co, Cu/Co, Zn/Mn та Mg/Mn відзначалось вірогідне зменшення показників (p < 0,05) з 24 по 36 тиждень гестації, а в парах Fe/Mg, Cu/Zn, Cu/Mg та Co/Mg спостерігалось вірогідне збільшення показників співвідношення під час гестаційного процесу. Також встановлена позитивна кореляція між умістом Cu та Mn (rxy = 0,5732, p < 0,05) на 24–28 тижнях гестації, Mg і Mn (rxy = 0,5855, p < 0,05) на 32–36 тижнях, Mg і Mn на 29–31 тижнях (rxy = 0,8272, p < 0,01) та Zn і Mn на 32–36 гестаційних тижнях (rxy = 0,8097, p < 0,05). Отже, особливості транспортування та депонування есенціальних мікроелементів надалі потребують досліджень.
  • Item
    Кристалографічні дослідження сечі у недоношених новонароджених з ураженням нирок на тлі асфіксії
    (Сумський державний університет, 2016) Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Боргданова, Г.В.; Гапієнко, О.І.
    Мета дослідження: підвищити ефективність діагностики ураження нирок у недоношених новонароджених з асфіксією шляхом виявлення структурних маркерів за даними дослідження фацій сечі.
  • Item
    Роль нирок у мікроелементному забезпеченні передчасно народжених дітей
    (Сумський державний університет, 2015) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna; Богданова, Ганна Валентинівна; Богданова, Анна Валентиновна; Bohdanova, Hanna Valentynivna; Школьна, Ірина Іванівна; Школьная, Ирина Ивановна; Shkolna, Iryna Ivanivna; Гапієнко, О.І.
    Метою роботи було за показниками концентрації у сечі дослідити стан ниркової регуляції мікроелементної забезпеченості організму новонароджених різного гестаційного віку протягом неонатального періоду.
  • Item
    Особливості ниркової регуляції мікроелементного запезпечення недоношених новонароджених із гіпоксично-ішемічною енцефаглопатією
    (Державна установа "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України", 2011) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna
    Стаття присвячена дослідженню ниркової регуляції мікроелементного забезпечення недоношених новонароджених дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС. Для визначення концентрації мікроелементів (заліза, цинку, міді) використовували метод атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Встановлено, що перинатальна гіпоксія призводить до порушення ниркової регуляції мікроелементного балансу. Особливо глибокий дефіцит та дисбаланс мікроелементів виникає у недоношених малюків з дуже малою масою тіла при народженні.
  • Item
    Вплив нейрометаболічної терапії на мікроелементне забезпечення недоношених новонароджених із перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС
    (МЕД-експерт, 2012) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna
    Мета роботи: оптимізувати лікування гіпоксично ішемічного ураження ЦНС у недоношених новонароджених шляхом ефективної корекції мікроелементного дисбалансу нейрометаболічним комплексом «Кортексин». Пацієнти і методи. Препарат «Кортексин» був включений до терапії 40 передчасно народжених дітей, які були роз поділені на три підгрупи: А — діти із ММТ та легким ураженням ЦНС (10 новонароджених); Б— новонароджені із ММТ та важким ураженням ЦНС (8); В — недоношені із ДММТ та важким ураженням ЦНС (22). Стандартне лікування отримували 69 недоношених новонароджених із ММТ та легким перинатальним гіпоксично ішемічним ураженням ЦНС, 36 немовлят із ММТ та важким ураженням ЦНС та 52 передчасно народжених із ДММТ на фоні важкого ураження ЦНС. Також обстежено 50 умовно здорових недоношених новонароджених із ММТ. Для визначення мікроелементів у сироватці крові, еритроцитах та сечі застосовували атомно абсорбційний спектро фотометр С 115МІ, оснащений комп'ютерною приставкою для автоматичного обчислення вмісту мікроелементів виробництва HBO Selmi (Україна). Крім загальної концентрації мікроелементів у сечі (мкмоль/л) визначали добову екскрецію (мкг/доба) та екскрецію мікроелементів на кг маси тіла за добу (мкг/кг/доба). Результати. На фоні застосування Кортексину спостерігалося прогресивне покращання стану та позитивний вплив на структурні зміни головного мозку за даними НСГ, які проявлялися у зменшенні виразності ішемії у перивентрикуляр них ділянках. Вплив препарату виявляється у нормалізації сироваткового та еритроцитарного балансу мікроелемен тів, про що, зокрема, свідчать показники їх концентрації у сечі. Висновки. Доведено ефективність та безпечність застосування препарату «Кортексин» у недоношених новонародже них з гіпоксично ішемічним ураженням ЦНС.
  • Item
    Антиоксидантний захист недоношених новонароджених у разі гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи
    (Издательский дом Заславский, 2011) Маркевич, Віталій Едуардович; Маркевич, Виталий Эдуардович; Markevych, Vitalii Eduardovych; Тарасова, Ірина Віталіївна; Тарасова, Ирина Витальевна; Tarasova, Iryna Vitaliivna; Петрашенко, Вікторія Олександрівна; Петрашенко, Виктория Александровна; Petrashenko, Viktoriia Oleksandrivna
    Стаття присвячена дослідженню антиоксидантної системи у недоношених новонароджених на фоні гіпоксичного ураження ЦНС. Напруженість системи антиоксидантного захисту оцінювали за показниками концентрації міді та церулоплазміну у крові. Встановлено, що перинатальна гіпоксія призводить до значного виснаження міді та церулоплазміну як антиоксидантів, що потребує розробки принципів корекції.