Наукові видання (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132
Browse
11 results
Search Results
Item Retifanlomab-induced thyroid gland disfunction and colitis (case report)(Ivano-Frankivsk National Medical University, 2023) Кононенко, Микола Григорович; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Москаленко, Юлія Василівна; Moskalenko, Yuliia VasylivnaРезюме. Ретифанлімаб - це гуманізоване та стабілізоване моноклональне антитіло до імуноглобуліну G4κ, яке зв’язується з PD-1. Обґрунтування дослідження. Пацієнти, які отримують імунотерапію, мають підвищений ризик розвитку побічних ефектів, пов’язаних з імунною системою. У цій статті представлено випадок комбінованої імунозалежної дисфункції щитовидної залози та товстої кишки, викликаної ретифанлімабом. Матеріали та методи. Ми зібрали клінічні дані та результати лабораторних досліджень пацієнта з пізньою стадією недрібноклітинного раку легені. Він отримував ретифанлімаб як терапію другої лінії по 375 мг внутрішньовенно кожні три тижні. Результати. Через 42 тижні від початку лікування ретифанлімабом спостерігалася лабораторна картина гіпертиреозу з критично низьким рівнем ТТГ і високим рівнем Т4. Крім того, протягом останніх семи днів хворий скаржився на діарею 7–8 разів на добу. Були запідозрені імуноопосередковані коліт 3 ступеня та гіпертиреоз 1 ступеня. Введення ретифанлімабу було тимчасово припинено. 750 мг метилпреднізолону вводили одноразово протягом 60 хв. На наступний день призначено преднізолон перорально в дозі 2 мг/кг/добу. Обговорення. Дисфункція щитоподібної залози 1–2 ступеня тяжкості не потребує медикаментозної терапії. Кортикостероїди (преднізолон всередину 1–2 мг/кг/добу) призначають лише при появі клінічних симптомів і відповідно 2–3 ступеню тяжкості захворювання. При початкових симптомах коліту достатньо призначення лопераміду. Однак більш важкі випадки потребують системних кортикостероїдів і тимчасової відміни препарату. При розвитку загрозливих для життя станів імунотерапію припиняють остаточно. Висновки. Імунотерапія завжди пов’язана з ризиком розвитку імунозалежних побічних ефектів. Цілеспрямований моніторинг лабораторних результатів і клінічних симптомів є запорукою безпечного лікування інгібіторами імунних контрольних точок.Item Поліморфізм генів прозапальних та протизапальних цитокінів у хворих із гострим панкреатитом у північно–східному регіоні України(ГО «Асоціація хірургів України», ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Ситник, Ольга Андріївна; Sytnyk, Olha Andriivna; Пак, Василь Якович; Pak, Vasyl YakovychРеферат Мета. Визначити вплив поліморфізму генів прозапального – інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) та протизапального – інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) цитокінів на перебіг гострого панкреатиту. Матеріали і методи. Методом полімеразної ланцюгової реакції вивчено поліморфізм генів прозапального – інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) і протизапального – інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) цитокінів у 83 хворих із гострим панкреатитом. Контрольну групу склали 60 здорових осіб без гострого панкреатиту в анамнезі. Результати. Визначено частоту поліморфізму генів інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) та інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) при набряковій і деструктивній формах гострого панкреатиту, а також у оперованих пацієнтів. Висновки. Перехід гострого панкреатиту в некротичну форму не був пов’язаний із видом поліморфізму генів прозапального – інтерлейкіна–8 А–251Т (rs 4073) та протизапального – інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) цитокінів. У носіїв генотипу Т/Т гена інтерлейкіна–8 А–251Т (rs 4073) статистично значущо частіше виконували оперативні втручання з приводу ускладнень гострого панкреатиту. Поліморфізм А/Т гена інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) та, можливо, поліморфізм А/А гена інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) асоціювалися із сприятливим, неускладненим перебігом гострого панкреатитуItem Клінічне обґрунтування лімфотропної антибактеріальної терапії хворих на гострий панкреатит(Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика; Інформаційно-науковий центр "Лікарська справа", 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; Кравець, Олександр Валерійович; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Ситнік, Олександр Леонідович; Sytnik, Oleksandr LeonidovychГострий панкреатит займає третю позицію за частотою госпіталізації поміж усіх ургентних хірургічних захворювань. Оскільки в розвитку цього захворювання має місце подвійна патогенетична складова, а саме: ліпопротеолітична й інфекційна, лікування процесу натикається на значні труднощі, в основі яких – відсутність антибактеріального ефекту. Останнє пояснюється зростаючою резистенцією бактеріальних збудників до антибактеріаль них препаратів. Мета роботи. Обґрунтувати клінічними даними доцільність лімфотропного способу введення антибіотиків при гострому панкреатиті, базуючись на пропозиції авторів. Матеріали і методи. Прослідкували перебіг гострого панкреатиту на тлі лімфотропної та стандартної антибактеріальної терапії, вивчаючи ефективність за стандартними показни ками. Результати і обговорення. За всіма показниками ефективність лімфотропної антибак теріальної терапії превалювала. Зокрема, тривалість антибактеріальної терапії була корот шою у 1,94 раза, а тривалість стаціонарного лікування – у 1,5 раза. Висновки. Лімфотропна антибактеріальна терапія є адресним накопичувальним способом введення антибіотиків, альтернативним до стандартної антибактеріальної терапії.Item Место лимфотропной антибактериальной терапии при лечении туберкулезного плеврита(Офис ВОЗ в Азербайджане, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Мельник, В.П.; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Хижня, Ярослава Володимирівна; Хижня, Ярослава Владимировна; Khyzhnia, Yaroslava Volodymyrivna; Ситнік, Олександр Леонідович; Сытник, Александр Леонидович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Ямани, Н.Д.; Симоненко, І.А.Представлены результаты исследования, проведенного с целью обосновать метод лимфотропной антибактериальной терапии плеврита, разработанного авторами. Под наблюдением находилось 67 больных туберкулезом плевры, которых лечили по авторской методике. Больных группы сравнения (69 человек) лечили по стандартной методике. Исследование показало, что через два месяца лечения больных основной группы все бактерионосители были абацилированы, а больные группы сравнения – через четыре месяца. Остаточные изменения в плевральной полости (пристеночные напластования) были у 9 (13,4 %) исследуемых основной группы. Интенсивность антибактериальной терапии, которая достигалась введением препаратов лимфотропным путём, способствовала уменьшению в основной группе остаточных изменений, влияющих на функцию внешнего дыхания. В группе сравнения остаточные изменения встретились в 6-77,6 %, а хронизация процесса, которая потребовала оперативного вмешательства у 14,4% больных, что свидетельствует о преимуществе лимфотропного способа введения антибактериальных препаратов при туберкулезном плеврите.Item Особливості біоценозу трофічних виразок на тлі хронічної венозної недостатності, можливості лікування(Національна академія медичних наук України, ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України», Харківський національний медичний університет,, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Бєлай, Володимир Станіславович; Белай, Владимир Станиславович; Bielai, Volodymyr Stanislavovych; Суходуб, Леонід Федорович; Суходуб, Леонид Федорович; Sukhodub, Leonid Fedorovych; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych; Ясніковський, Олег Михайлович; Ясниковский, Олег Михайлович; Yasnikovskyi, Oleh MykhailovychПричинами тривалого загоєння ТУ нижніх кінцівок є бактеріальне обсіменіння виразок з утворенням біоплівок. Актуальність проблеми. Частота ТУ нижніх кінцівок, мікробна резистентність та значна частота рецидивів (20–70 %) визначає та обґрунтовує актуальність проблеми. Мета. Вивчити особливості біоценозу ТУ нижніх кінцівок та можливість лікування без застосування антибіотиків. Матеріали та методи. Пацієнти з ТУ були розділені на дві групи. До першої (основної) групи (n = 57) увійшли пацієнти, які отримували апатитополімерну дренажну пов’язку, до другої групи (порівняння) – пацієнти, які отримували традиційне лікування (n = 53). Досліджено мазки з ранової поверхні ТУ на чутливість до АПДБ. Результати і обговорення. Інтенсивність мікробної контамінації ТУ до лікування становила 106 КУО/мл, на 3 добу після застосування АПДБ — 104 КУО/мл, на 5 добу — 103 КУО/мл. Середня швидкість загоєння рани становила 0,42 см2/добу площі поверхні рани. Висновки. 1. У ТУ мікробіоцинозів домінує Staphylococcus ssp — 52,7 %, E. coli — 34,6 %. 2. Застосування APDB без використання антибіотиків зменшує мікробну контамінацію. 3. Середня тривалість лікування в основній групі становила 19,6 дня, у групі порівняння — 28,2 дня.Item Хірургічні та терапевтичні дефініції захворювань плеври (роздуми і рекомендації щодо дефініцій)(Ференець Віталій Борисович (Україна), 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Голубничий, Станіслав Олександрович; Голубничий, Станислав Александрович; Holubnychyi, Stanislav Oleksandrovych; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Ситнік, Олександр Леонідович; Сытник, Александр Леонидович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Бряник В.В.; Юрченко О.П.Діагностика захворювань плеври не завжди буває своєчасною. Відомо про випадки помилкової діагностики протягом 2–3 тижнів і більше. Актуальність. Оперативні втручання на плеврі у більшості випадків затримуються, а виконуються, нерідко проводяться за необґрун- тованими діагнозами, що вносить сум'яття у статистику і непорозуміння поміж фахівцями. На нашу думку, в основі цього лежать не чіткі дефініції. Мета дослідження. Покращення результатів діагностики і лікування захворювань плеври. Матеріали і методи. Своє бачення діагностичних процесів і оперативних втручань при захворюваннях плеври автори виводять, базуючись на аналізі 2011 диференціально-діагностичних хворих і 597 оперативних втручань – плевректомії. Результати та їх обговорення. Використання запропонованого алгоритму обстеження і технічних особливостей оперативного втручання дозволили скоротити до мінімуму недоліки діагностики і лікування. Висновки. Автори надіються, що втілення запропо- нованих дефініцій принесе користь нашому народу в умовах епідемії COVID-19 та воєнного стану.Item Особливості лімфотропної антибіотикотерапії при бойовій травмі органів черевної порожнини (клініко-експериментальне дослідження)(ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Пятикоп, Геннадий Иванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Аль Ямані, Наврас Джамал Алі; Al Yamani, Navras Dzhamal Ali; Аль Ямани, Наврас Джамал АлиМета. Вивчення впливу регіональної лімфотропної антибактеріальної терапії на різні органи черевної порожнини та застосування результатів при бойовій травмі живота. Матеріали і методи. В експерименті досліджено накопичення цефтріаксону в різних органах черевної порожнини, яке визначали за розмірами затримки зони росту лабораторної культури E. coli через 1 – 2 год після регіонального лім- фотропного введення препарату в добовій дозі. Тварин (кролів) виводили з експерименту передозуванням кетаміну. Після забору зразків відповідних органів із них робили гомогенат і вносили його в агар–агар, на якому вирощували E. coli. У зону росту бактерій окремо вносили і чистий антибіотик (контроль). Через добу вираховували розміри зони за- тримки росту тест–культури, за якими судили про рівень накопичення антибіотика. Результати. Найбільші розміри зони затримки росту E.coli реєстрували після введення антибіотика в паравертебраль- них і здухвинних зонах, що свідчило про його максимальне накопичення відповідно у зразках шлунка і підшлункової залози та у зразках тонкої, сліпої, сигмоподібної ободової кишок і малого сальника та очеревини. Після внутрішньом’я- зового введення антибіотика розміри зони затримки росту E.coli були мінімальними і свідчили про те, що практично препарат не накопичувався у зразках усіх досліджуваних органів. Висновки. Накопичення цефтріаксону в різних органах у різній гальмівній дозі щодо росту E. coli вказує на необхід- ність використовувати регіональні шляхи лімфотропного введення антибіотиків відповідно до зони гнійно–запально- го процесу в черевній ділянці. Внутрішньом’язове введення антибіотиків недоцільне при таких запальних процесах.Item Comparison of antibiotic accumulation in appendix with various methods of its injection(Bangladesh Academy of Sciences, 2021) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; Pustovoy, I.A.; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Пятикоп, Геннадий Иванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; Kuprienko, V.V.; Kulahina, U.E.Relevance of the problem: In respect that, lack dynamic of morbidity incidence of acute appendicitis and frequency of postoperative complications, against the backdrop of increasing the number of antibiotics. The problem of prevention of purulent-inflammatory complications during its surgical treatment remains relevant. Materials and methods: The authors compared the intensity of accumulation of ceftriaxone in the appendix tissues depending on the method of injection. Results: It turned out that with the intramuscular injection of ceftriaxone in 1–2 hours before the operation, its accumulation in appendix in an amount sufficient to delay the growth of the laboratory culture of Escherichia coli is not observed. After intravenous injection of the drug, accumulation occurs slowly, significantly far behind to the lymphotropic technique. With the lymphotropic injection of ceftriaxone, 1 hour before the operation, a dose of growth retardant culture test is already fixed, and with the intjection of 2 hours before the operation – the dose of ceftriaxone practically corresponds to the maximum possible, that is, the action of a “pure” antibacterial drug. Conclusions: The method of selecting antibiotic therapy for acute appendicitis is the introduction of ceftriaxone by lymphotropic route.Item Симультанні втручання з приводу туберкульозу легень, поєднаного з хронічним туберкульозним плевритом(ТОВ «Ліга Інформ», 2012) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Глазунова, Наталія Іванівна; Ель-Асталь, Р.З.; Піддубна, Галина Павлівна; Поддубная, Галина Павловна; Piddubna, Halyna Pavlivna; Глазунова, Наталья Ивановна; Hlazunova, Natalia YvanovnaНа підставі аналізу даних літератури автори відзначають недостатн є вивчення питань щодо симультанних втручань з приводу туберкульозу легень, поєднаного з хронічним туберкульозним плевритом (ХТП). Проведене хірургічне лікування таких процесів у 181 хворого, тотальна плевректомія виконана у 172 (95%) з них, часткова — у 9 (5%). Різноманітні види резекції легень як додаткове втручання виконані у 172 (95%) хворих, екстраплевральна торакопластика — у 15 (8,3%), пластика діафрагми — у 15 (8,3%). У ранньому післяопераційному періоді мікобактер ії туберкульозу (МБТ) зникли в усіх хворих, що дає право інтерпретувати хірургічне втручання як санаційне для конкретного хворого і як суспільний протиепідемічний захід.Item Особливості симультанних втручань з приводу деяких типів хронічного туберкульозного плевриту, поєднаного з туберкульозом легень(ТОВ «Ліга Інформ», 2016) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Кравець, Олександр Валерійович; Кравец, Александр Валерьевич; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Глазунова, Наталія Іванівна; Глазунова, Наталья Ивановна; Hlazunova, Natalia YvanovnaПри поєднанні хронічного туберкульозного плевриту у ригідній стадії з легеневим туберкульозом показане оперативне втручання за типом плевропневмонектомії, що є складним для виконання та збереження функціонального стану хворого. Пле! вропневмонектомія у деяких хворих ускладнюється емпіємою та патологічними процесами у бронхах. Вивчені можливості застосування оперативних втручань, альтернативних плевропневмонектомії. З 48 хворих, яким за даними клініко—рентгенологічних досліджень показане вико! нання плевропневмонектомії, у 7 — виконані симультанні оперативні втручання з позитивними результатами.