Наукові видання (НН МІ)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132

Browse

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Item
    Рівень нейтрофільної еластази як показання до хірургічного лікування туберкульозу легень
    (ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych
    Патогенез туберкульозу є складним, участь у ньому протеолітичної системи не викликає сумнівів, принаймні у фазу розпаду. Уточнення цієї ланки патогенезу, на нашу думку, зможе розширити діагнос- тичні можливості та можливості лікування туберкульозу легень, зокрема й хірургічного. Проте стан протеолітичної системи та її окремих складових частин при туберкульозі практично не вивчався, що підкреслює актуальність проблеми. Мета роботи — вивчити рівень нейтрофільної еластази (НЕ) як провідного ферменту протеолітич- ної системи у хворих на туберкульоз легень не лише для розширення діагностичних можливостей за підозри на туберкульоз, а й для уточнення особливостей його перебігу та можливого обсягу і показань до хірургічного втручання. Матеріали та методи. Під нашим клінічним спостереженням перебували 66 хворих на туберку- льоз легень, яких було поділено на дві групи залежно від стійкості мікобактерій туберкульозу до проти- туберкульозних препаратів. Першу групу склали 39 (59,1 %) осіб, у яких мікобактерії були чутливими до протитуберкульозних препаратів. До другої групи увійшли 27 (40,9 %) досліджених із мультирезис- тентним туберкульозом легень. Результати та обговорення. Встановлено, що у хворих на чутливі форми специфічного процесу рівень еластази перебував у межах 35,2—215,1 нмоль/хв мл і в середньому становив 110,1 нмоль/хв мл. У хворих на мультирезистентний туберкульоз (друга група) рівень еластази перебував у межах 34,6— 163,1 нмоль/хв мл, що в середньому становило 78,4 нмоль/хв - мл (р < 0,05). Найвищий рівень НЕ (93,0 нмоль/хв мл) мав місце у хворих на інфільтративний туберкульоз легень. За наявності дисемінова- ного туберкульозу легень рівень НЕ становив 74,5 нмоль/хв - мл, що значно менше (на 18,5 нмоль/хв мл, або в 1,25 разу), ніж при інфільтративному. При туберкуломі значення еластази становило 68,1 нмоль/хв мл. При фіброзно-кавернозному туберкульозі легень рівень НЕ був найнижчим (30,9 нмоль/хв - мл). Висновки. Рівень нейтрофільної еластази у хворих на чутливий туберкульоз легень порівняно із хво- рими на мультирезистентний туберкульоз легень був достовірно вищим (в 1,4 разу). Зменшений рівень нейтрофільної еластази характеризує зменшену активність протеолітичної системи крові і може бути ознакою хронізації туберкульозного процесу, що обґрунтовує застосування хірургічного лікування.
  • Item
    Синдром плеврального випоту – маніфестація туберкульозного спондиліту
    (ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2015) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Піддубна, Галина Павлівна; Бондаренко, Л.А.; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Поддубная, Галина Павловна; Piddubna, Halyna Pavlivna
    Вступ. Актуальність проблеми полягає у складнощах лікування хворих на хіміорезистентні форми туберкульозу, а на туберкульозний спондиліт зокрема, який до 70% хворих залишає непрацездатними. Мета дослідження: ознайомити фахівців фтизіопульмонологічного і суміжних профілів з особливостями клінічного перебігу туберкульозного плевриту, визваного первинно резистентними формами мікобактерій туберкульозу,який нерідко ускладнюється туберкульозним спондилітом, діагностика останнього може затягнутися до декількох місяців з наступною невдачею лікування. Матеріали та методи. Під спостереженням авторіву 2013 році було 97 хворих на туберкульозний плеврит і 9 осіб (9,27%) – на туберкульозний спондиліт. Результати та обговорення. Серед хворих на туберкульозний спондиліт 6 осіб за 4-6 місяців до захворювання хребта перенесли плеврит. Лікування проводилося лише у двох хворих, але в обох випадках незадовільно. У одного з них після плевриту розвинувся туберкульозний спондиліт. Через 3 місяці лікування з’явилося мокротиння, в останньому знайдено мультирезистентні форми МБТ і діагностовано інфільтративний туберкульоз правої легені. Висновки. Плеврит у даного хворого був викликаний первинно резистентними МБТ, а лікувався він протягом 3 місяців протитуберкульозними препаратами першого ряду, що стало причиною подальшої пролонгації процесу: плеврит – спондиліт – туберкульоз легень.
  • Item
    Вплив територіального чинника на своєчасність верифікації синдрому плеврального випоту
    (ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2016) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Олещенко, В.О.
    Мета роботи — проаналізувати своєчасність встановлення діагнозу синдрому плеврального випоту (СПВ) у хворих залежно від місця проживання. Матеріали та методи. Обстежено 329 хворих на СПВ, яких було розподілено на дві групи. До основної групи ввійшло 123 (37,4 %) пацієнти, які проживали у сільській місцевості, до групи порівняння — 206 (62,6 %) міських жителів. Результати та обговорення. Своєчасно (5—9-та доба) звернулися до лікаря 28 (19,7 %) хворих Іа та ІІа підгруп, з них сільських мешканців 9 (32,1 %), міських — 19 (67,9 %). Несвоєчасно (після 10-ї доби) звернулося 114 (80,3 %) хворих: 50 (43,9 %) сільських мешканців та 64 (56,1 %) жителі міст. У Іб та ІІб підгрупах своєчасно (5—9-та доба) по медичну допомогу звернулися 35 (18,7 %) осіб: сіль- ських мешканців було 9 (25,7 %), містян — 26 (74,3 %). Несвоєчасно (після 10-ї доби) звернулися 152 (81,3 %) особи, з них 55 (36,2 %) сільських жителів та 97 (63,8 %) городян. Висновки. Запізно звернулися по медичну допомогу 85,4 % сільських мешканців, що зумовлене в біль- шості випадків соціально-економічними негараздами. У 78,2 % міських мешканців запізніле звернення переважно можна пояснити неадекватним ставленням до свого здоров’я на тлі шкідливих звичок. Шляхами подолання несвоєчасного звернення селян по медичну допомогу мають бути державні організа- ційні заходи, а для жителів міст — санітарна освіта і боротьба зі шкідливими звичками.
  • Item
    Синдром плеврального випоту та хвороба Лайма
    (ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2016) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna
    За даними літератури синдром плеврального випоту супроводжує понад 90 патологічних процесів, лікування яких, зрозуміло, має значну відмінність. Правильний етіопатогенетичний підхід при лікуванні можливий лише за достовірної верифікації захворювання. Актуальність проблеми зумовлена складнощами диференціальної діагностики етіології плеврального випоту (процесу). Матеріали і методи. Під спостереженням авторів було два хворих на Лайм-бореліоз, що супроводжувався синдромом плеврального випоту. Результати. Перебіг захворювання та його маніфестація нагадували «пневмонію». У процес були втягнуті серцево-судинна система, суглоби та спинний мозок і права плевральна порожнина. Висновки. Синдром плеврального випоту може бути одним із маніфестуючих синдромів хвороби Лайма. Лише вірно і професійно зібраний епідеміологічний анамнез може дати підстави запідозрити хворобу Лайма і виконати специфічне дослідження для виявлення антитіл до збудника бореліозу шляхом IФA. Через неправильно зібраний анамнез не могли своєчасно діагностувати захворювання в обох хворих.