Наукові видання (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132
Browse
25 results
Search Results
Item Гістологічне та гістохімічне забарвлення препаратів: створення та використання пристрою в патологічній анатомії(Дніпропетровська медична академія, 2020) Кузенко, Євген Вікторович; Кузенко, Евгений Викторович; Kuzenko, Yevhen Viktorovych; Скиданенко, Максим Сергійович; Скиданенко, Максим Сергеевич; Skydanenko, Maksym Serhiiovych; Сікора, Владислав Володимирович; Сикора, Владислав Владимирович; Sikora, Vladyslav Volodymyrovych; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem Mykhailovych; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Кузенко, О.В.; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii MykolaiovychВ практичній діяльності патологоанатомічних служб лікарень, дослідницьких інститутів, лабораторій гістології та цитології регулярно використовується гістологічне та гістохімічне забарвлення біологічних зразків тканин розміщених на предметних скельцях. Методика забарвлення зумовлює використання численних реагентів та спеціальних маніпуляцій. Позитивний результат досягається за умови чіткого дотримання протоколу виконання загальноприйнятих інструкцій щодо часу впливу кожного окремого реагенту. Недоліками даних гістологічних та гістохімічних технік є необхідність присутності персоналу і постійного контролю за процесом, складність одночасного контролю часових інтервалів для всіх препаратів, заміна реагентів, промивання та висушування за умови значної кількості досліджуваного матеріалу. Більш того автоматизовані спецприлади є дороговартісними та недоступними для більшості лабораторій. Все вище зазначене спонукало нас до створення пристрою для автоматичного фарбування гістологічних та гістохімічних препаратів.Item PathApp – мобільний додаток для вивчення патоморфології(2020) Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych; Гирявенко, Наталія Іванівна; Гирявенко, Наталья Ивановна; Hyriavenko, Nataliia Ivanivna; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Сікора, Володимир Віталійович; Сикора, Владимир Витальевич; Sikora, Volodymyr Vitaliiovych; Карпенко, Людмила Іванівна; Карпенко, Людмила Ивановна; Karpenko, Liudmyla Ivanivna; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem Mykhailovych; Кузенко, Євген Вікторович; Кузенко, Евгений Викторович; Kuzenko, Yevhen Viktorovych; Гирявенко, Д.Р.На нашій кафедрі було створено мобільний додаток PathApp, який є втіленням багаторічного досвіду співробітників кафедри патологічної анатомії Медичного інституту СумДУ, яке передбачає чітке тематичне структурування навчального матеріалу з ілюстрацією зображень унікальних патологічних процесів у всіх внутрішніх органах з можливістю дистанційного контролю в режимі реального часу. PathApp – це зручний та вільний віддалений доступ до інформації, який дозволяє ознайомитися з патологією «з середини», вивчити основні її характеристики та оцінити рівень своїх можливостей.Item Порівняльний аналіз впливу простатолітів та corpora amylacea на імунофенотип раку передміхурової залози(Вісник Вінницького національного медичного університету, 2019) Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem MykhailovychРак передміхурової залози (РПЗ) займає провідне місце у структурі онкологічної захворюваності та смертності чоловічого населення у всьому світі. Метою роботи було порівняти вплив простатолітів та corpora amylacea на імунофенотип раку передміхурової залози. Для дослідження було використано 10 зразків РПЗ із простатолітами, 20 зразків із corpora amylacea та 30 контрольних зразків. Були використані гістохімічні техніки (забарвлення алізариновим червоним, за фон Косса, конго червоним), скануюча електронна мікроскопія з енерго-дисперсійною рентгенівською спектроскопією та імуногістохімічне дослідження з використанням антитіл до AR, p53, Casp3, Bax, MMP1, HSP70, Hsp90, VEGF, CD68 та МРО. Статистичну обробку проводили за допомогою критеріїв Шапіро-Уілка, Манна-Уїтні та Ст'юдента. Присутність інтралюмінальних включень супроводжується підвищеною експресією пухлинною тканиною проапоптотичних маркерів Casp3 та Bax. Виявлено, що у групі зразків з інтралюмінальними включеннями рівні експресії VEGF та Hsp90 нижчі, ніж у контрольній групі (p<0,05), але різниці між показниками цих маркерів у групах РПЗ із простатолітами та РПЗ із corpora amylacea не було виявлено (p>0,05). У подальшому планується вивчити вплив інтралюмінальних включень на процеси розвитку кісткових метастазів РПЗ.Item Бульозний пемфігоїд Левера у хворого на метастатичний рак легені після лікування атезолізумабом(Національний інститут раку, 2019) Винниченко, Ігор Олександрович; Винниченко, Игорь Александрович; Vynnychenko, Ihor Oleksandrovych; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Винниченко, Ігор Олександрович; Винниченко, Игорь Александрович; Vynnychenko, Ihor Oleksandrovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem MykhailovychНаведено клінічний випадок розвитку бульозного пемфігоїду Левера у хворого на метастатичний рак легені після лікування атезолізумабом. Мета. Розглянути основні механізми розвитку аутоімунного ураження шкіри та особливості лікування при цьому захворюванні. Об’єкт і методи. Аналіз даних зарубіжної наукової літератури стосовно механізму розвитку бульозного пемфігоїду Левера. Опис клінічного спостереження. Використано науково-дослідницький, аналітичний та уза-гальнюючий методи дослідження. Результати. Бульозний пемфігоїд може розвиватися внаслідок впливу на імунологічні контрольні точки, що призводить до порушення балансу між імунною толерантністю та реактивністю. Висновки. Бульозний пемфігоїд Левера у цього пацієнта – це рідкісний прояв аутоімунного ураження шкіри внаслідок прийому PD-L блокатора атезолізумабу. Прогноз для пацієнтів є несприятливим.Item Імуногістохімічна характеристика тканини раку передміхурової залози з інтралюмінальними включеннями(Art of Medicine, 2018) Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem Mykhailovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii MykolaiovychРак передміхурової залози (РПЗ) займає друге місце у структурі онкологічної захворюваності та є найбільш поширеною онкологічною патологією в розвинутих країнах серед чоловічого населення. Метою роботи є встановлення імуногістохімічного статусу РПЗ з наявністю та відсутністю інтралюмінальних включень. Матеріали і методи. Було досліджено 30 зразків тканини РПЗ з інтралюмінальними включеннями (І група) та 30 зразків тканини РПЗ контрольної групи (ІІ група). Було проведене імуногістохімічне дослідження експресії рецепторів андрогенів (AR), білка p53, білків теплового шоку HSP 70 та HSP 90, матриксної металопротеїнази 1 (MMP1), судинного фактору росту ендотелію (VEGF) у тканині РПЗ обох груп. Статистичний аналіз отриманих результатів передбачав використання критеріїв Шапіро-Уїлка, Манна-Уітні та t- критерію Стьюдента. Результати вважали статистично достовірними при ступені вірогідності більше 95% (р<0,05). Результати дослідження. Для зразків тканини І групи були характерні процеси кістозної трансформації залоз, розвитку запальної інфільтрації та склерозу, явища застою секрету в залозах. Механічне ушкодження пухлинних клітин та оточуючих тканин призводило до їх деформації, десквамації епітелію та мікророзривів сполучнотканинних структур, що призводило до прогресування хронічного запалення. Різниця між результатами імуногістохімічного дослідження експресії AR, p53, HSP 70 та MMP1 у групах зразків РПЗ з наявністю та відсутністю інтралюмінальних включень не була виявлена (р>0,05). Були ідентифіковані HSP 70- та HSP 90- позитивні залишки білків у структурі corpora amylacea, що може свідчити про їх участь у процесах формування цих патологічних інтралюмінальних включень.Item Особливості використання інноваційних технологій на кафедрі патологічної анатомії(Сумський державний університет, 2017) Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych; Карпенко, Людмила Іванівна; Карпенко, Людмила Ивановна; Karpenko, Liudmyla Ivanivna; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Будко, Ганна Юріївна; Будко, Анна Юрьевна; Budko, Hanna Yuriivna; Кузенко, Євген Вікторович; Кузенко, Евгений Викторович; Kuzenko, Yevhen Viktorovych; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem Mykhailovych; Гирявенко, Наталія Іванівна; Гирявенко, Наталья Ивановна; Hyriavenko, Nataliia Ivanivna; Сікора, Владислав Володимирович; Сикора, Владислав Владимирович; Sikora, Vladyslav VolodymyrovychАктуальність. Проблема підготовки висококваліфікованих лікарів-спеціалістів є актуальним питанням сьогодення. Традиційні методичні підходи до вищої медичної освіти не завжди відповідають загальноєвропейським вимогам та не створюють умов для всебічного професійного навчання студентів-медиків. Бурхливий розвиток онлайн та мультимедійних технологій створює підґрунтя для ремоделювання процесу навчання у вищих медичних закладах України. Модернізація системи вищої медичної освіти України сприяє підвищенню рівня самостійності студентів, скороченню аудиторних годин. У зв’язку з цим гостро постає проблема засвоєння навчального матеріалу та контролю рівня знань студентів.Item Спосіб виділення інтралюмінальних включень залоз простати з парафінових гістологічних блоків(ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, 2017) Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem Mykhailovych; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii MykolaiovychРЕФЕРАТ 1. Об’єкт корисної моделі: спосіб виділення інтралюмінальних включень залоз простати з парафінових гістологічних блоків. 2. Галузь застосування: до галузі медицини та біології, а саме до патологічної анатомії, урології, патологічної фізіології, гістології та може бути використана для аналізу білків за допомогою мас-спектрометрії, вестерн-блоту та дот-блоту, вивчення структури включень простати за допомогою скануючої, просвічуючої електронної та атомної силової мікроскопії. 3. Суть корисної моделі: спосіб включає отримання на мікротомі гістологічних зрізів з парафінізованого зразка тканин, перенесення їх на предметні скельця та депарафінізацію підготовлених гістологічних зрізів простати. Депарафінізацію здійснюють при кімнатній температурі шляхом поетапної відмивки зрізів тканин від парафіну із використанням ксилолу та етанолу. Спочатку предметне скельце з гістологічними зрізами простати витримують два рази у ксилолі протягом 5 хвилин. Після проводять двократну промивку зрізів 96 % етиловим спиртом впродовж 10 хвилин для кожної промивки і двократну промивку зрізів у 70% етиловому спирті протягом 2 хвилин, потім занурюють у порцію дистильованої води 2 рази впродовж 2 хвилин. Після цього предметні скельця з гістологічними зразками інкубують впродовж 10 хвилин у фосфатному буфері. Потім за допомогою тонкого пінцета здійснюють відокремлення гістологічного зрізу тканини простати від предметного скельця, а вміст залоз простати, які залишаються на предметному скельці збирають за допомогою стерильного скальпеля в пробірку для подальших досліджень. 4. Технічні результат: дозволяє досліджувати дрібні об’єкти, секрет простати, ефективно виділяти білок для широкого спектру дослідженнь із включень просвіту залоз простати, є детальним та точним, дозволяє отримати якісні біологічні зразки для подальших досліджень.Item Експресія остеопонтину в передміхуровій залозі з формуванням corpora amylacea(Сумський державний університет, 2017) Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem MykhailovychАктуальність. Вікова та дисгормональна перебудова передміхурової залози супроводжуються її гіперпластичними змінами, розвитком дифузного чи вогнищевого запалення, формуванням патологічних включень – крохмальних тілець (corpora amylacea) та простатолітів. Їх присутність в тканині залози сприяє персистуванню бактеріальної інфекції, чим погіршує прогноз та якість життя пацієнтів. Мета. Вивчити особливості експресії остеопонтину (OPN) у тканині передміхурової залози з формуванням corpora amylacea.Item Папілярний рак щитоподібної залози з біомінералізацією: клініко-морфологічні особливості(Запорізький державний медичний університет, 2016) Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych; Рєзнік, Андрій Васильович; Резник, Андрей Васильевич; Rieznik, Andrii Vasylovych; Курочкін, А.В.; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem Mykhailovych; Лукаш, В.А.Папілярний рак щитоподібної залози (ПРЩЗ) є найпоширенішою формою злоякісних пухлин цього органа, займаючи близько 70% у структурі захворюваності. Патологічна біомінералізація часто є першою діагностичною ознакою при ультразвуковому дослідженні органа. Мета роботи – дослідження клініко-морфологічного значення біомінералізації при папілярному раку щитоподібної залози. Матеріали та методи. Досліджено 30 зразків ПРЩЗ з ознаками біомінералізації та 30 зразків ПРЩЗ без проявів біомінералізації. Під час дослідження використали гістологічні, гістохімічні методи та сканувальну електронну мікроскопію з рентгенівською дифракцією. Усіх пацієнтів із ПРЩЗ, в яких виявлені ознаки патологічної біомінералізації (30 осіб), об’єднали у І групу – 27 жінок і 3 чоловіки (9:1); середній вік пацієнтів – 56,93±2,18 року. У хворих І групи діагностували різні гістологічні варіанти ПРЩЗ: 22 випадки класичного варіанта, 3 – дифузно-склеротичного, по 2 – фолікулярного та висококлітинного й 1 випадок солідного варіанта ПРЩЗ. Результати. Пацієнти, які мали ПРЩЗ без ознак мінералізації, ввійшли до ІІ групи: 30 осіб, 24 жінки та 6 чоловіків (4:1). Для І групи встановлено, що максимальний розмір пухлинного вузла в середньому – 1,84±0,13 см, в ІІ групі цей показник становив 1,44±0,09 см (р<0,07). Порівнюючи кількість пацієнтів із метастазами в обох групах (7 – І група, 8 – ІІ група) та характеризуючи розміри пухлинних вузлів за умов наявності і відсутності метастазів у хворих (2,09±0,2 см та 1,31±0,17 см), виявили вірогідну різницю між показниками груп (p<0,02). Висновки. Основним мінералом, котрий утворюється внаслідок розвитку патологічної біомінералізації ПРЩЗ при всіх її типах, є гідроксиапатит.Item Екологічні чинники виникнення патології сечового міхура(Українська медична стоматологічна академія, 2016) Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych; Сікора, Владислав Володимирович; Сикора, Владислав Владимирович; Sikora, Vladyslav Volodymyrovych; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Сікора, Володимир Віталійович; Сикора, Владимир Витальевич; Sikora, Volodymyr Vitaliiovych; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem MykhailovychВажливе місце серед злоякісних пухлин, як в Україні, так і в інших країнах світу, займає рак сечового міхура (РСМ). Це, можливо, пов’язано з токсичністю і поширеністю у навколишньому середовищі шкідливих елементів, кількість яких прогресивно збільшується за рахунок викидів хімічної промисловості, надходження солей важких металів (СВМ) у ґрунт та воду після техногенних катастроф і т.д. Метою нашого дослідження стало вивчення ймовірних екологічних факторів, що впливають на захворюваність населення різних районів Сумської області і розвиток раку сечового міхура. Проведений скринінговий аналіз онкологічної захворюваності сечового міхура серед населення Сумщини за 2014-2015 роки. Вивчена екологічна ситуація у Сумській області. Сумська область входить до групи областей (7 областей) України з найвищою кількістю злоякісних новоутворень сечового мі-хура на 100 тис. населення. Вона знаходиться на третьому місці по онкологічній захворюваності сечостатевої системи. Враховуючи кількість всіх злоякісних новоутворень, область займає друге місце серед дорослого населення України. При аналізі екологічної ситуації в Сумській області вста-новлено, що цей регіон зазнає постійного антропогенного впливу, який у свою чергу, веде до забруднення навколишнього середовища. В якості головних забруднювачів ґрунтів виступають важкі метали та інші з'єднання, добрива, отрутохімікати та радіоактивні елементи. Таким чином, за результатами нашого дослідження, випливає, що проблема захворюваності на РСМ у Сумській області є актуальною, тому що існує багато екзогеннихфакторів, які ведуть до розвитку цього за-хворювання.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »