Наукові видання (НН МІ)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 26
  • Item
    Інтенсивність больового синдрому та ризик летальності у пацієнтів із гострим інфарктом міокарду залежно від локалізації ураження
    (Сумський державний університет, 2017) Погорєлова, Оксана Сергіївна; Погорелова, Оксана Сергеевна; Pohorielova, Oksana Serhiivna; Анциферова, І.В.; Марцовенко, І.М.
    Актуальність. На сьогодні до кінця не з’ясована залежність вираженості больового синдрому, локалізації ураження при гострому коронарному синдромі (ГКС) та ризику летальності в даній когорті пацієнтів. Мета. Визначити інтенсивність больового синдрому, ризик летальності при гострому інфаркті міокарду (ІМ) з різною локалізацією ураження коронарних судин.
  • Item
    Визначення С-реактивного білка у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень та ішемічну хворобу серця і можливості його корекції статинами
    (Сумський державний університет, 2016) Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Погорєлова, Оксана Сергіївна; Погорелова, Оксана Сергеевна; Pohorielova, Oksana Serhiivna; Бережна, О.П.
    Вступ. Системне запалення грає провідну роль у розвитку і прогресуванні хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), також є спільною патогенетичною ланкою ХОЗЛ і хронічної ішемічної хвороби серця (ІХС). С-реактивний білок (СРБ) є одним із маркерів системного запалення. Метою нашого дослідження було вивчення вмісту СРБ у хворих на ХОЗЛ, при його поєднанні із ІХС, та у групи здорових осіб, а також дослідження протизапальної активності статинів у даних хворих.
  • Item
    Оцінка якості життя у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень і при асоціації із ішемічною хворобою серця
    (Сумський державний університет, 2015) Погорєлова, Оксана Сергіївна; Погорелова, Оксана Сергеевна; Pohorielova, Oksana Serhiivna; Фендик, М.М.
    Частота, із якою зустрічається ішемічна хвороба серця (ІХС) у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) коливається за даними різних авторів від 50% до 64%. Згідно даних популяційних досліджень, у хворих на ХОЗЛ ризик серцево-судинної смерті вищій у 2-3 рази і складає приблизно 50% від загальної кількості смертельних випадків. Паралельний перебіг ХОЗЛ та ІХС підкоряється закону взаємного обтяження.
  • Item
    Інструментальні та лабораторні особливості при асоціації хронічного обструктивного захворювання легень із ішемічною хворобою серця
    (Сумський державний університет, 2015) Погорєлова, Оксана Сергіївна; Погорелова, Оксана Сергеевна; Pohorielova, Oksana Serhiivna; Малиш, К.М.
    Метою роботи було вивчення особливостей лабораторних та спірографічних показників, рівня СРБ у хворих на ізольоване ХОЗЛ та при його асоціації із ішемічною хворобою серця (ІХС).
  • Item
    Дослідження механічних властивостей артерій у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у поєднанні із хронічною ішемічною хворобою серця
    (Сумський державний університет, 2014) Погорєлова, Оксана Сергіївна; Погорелова, Оксана Сергеевна; Pohorielova, Oksana Serhiivna; Малиш, К.М.
    Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є однією з провідних причин захворюваності і смертності в сучасному суспільстві і являє собою значну соціальну та економічну проблему, яка поки що не має тенденції до покращення. За даними ряду досліджень, розповсюдженість ХОЗЛ у світі у людей старших за 40 років складає 10,1 % (11,8 % у чоловіків і 8,5 % у жінок). Згідно даних популяційних досліджень, у хворих на ХОЗЛ ризик серцево-судинної смерті вищій у 2–3 рази і складає приблизно 50 % від загальної кількості смертельних випадків. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35728
  • Item
    Структура порушень ритму серця у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у поєднанні із хронічною ішемічною хворобою серця
    (Сумський державний університет, 2014) Погорєлова, Оксана Сергіївна; Погорелова, Оксана Сергеевна; Pohorielova, Oksana Serhiivna; Малиш, К.М.; Дейнека, В.М.
    Хронічні неінфекційні захворювання, такі як хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), серцево-судинні захворювання (ССЗ), є найбільш частою причиною летальності у сучасному суспільстві. Останні роки широко обговорюються механізми тісної асоціації ХОЗЛ і ССЗ. Відомо, що дебют цих захворювань припадає приблизно на один вік, їх зближують спільні фактори ризику (паління, гіподинамія, ожиріння, екзогенні полютанти, чоловіча стать). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/35723
  • Item
    Хронічна хвороба нирок як фактор ризику ішемічної хвороби серця
    (Сумський державний університет, 2013) Погорєлова, Оксана Сергіївна; Погорелова, Оксана Сергеевна; Pohorielova, Oksana Serhiivna
    За даними Европейської ниркової Асоціації і ниркових реєстрів США і Японії ураження серцево-судинної системи є найбільш частими причинами смерті хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН). Рівень кардіальної летальності у хворих на ХХН ІІ-V стадії у 5-20 разів вищий, ніж у загальній популяції. За сучасними уявленнями всі хворі ХХН (І- V стадії ) належать до груп високого та дуже високого кардіоваскулярного ризику. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32794
  • Item
    Особливості ліпідного, вуглеводного обмінів, стану серцево-судинної системи у пацієнтів із метаболічним синдромом і різним ступенем ожиріння
    (Сумський державний університет, 2013) Погорєлова, Оксана Сергіївна; Погорелова, Оксана Сергеевна; Pohorielova, Oksana Serhiivna; Малиш, К.М.
    Результати проведеного дослідження свідчать про чіткий прямий зв’язок виразності порушень ліпідного і вуглеводного обміну, зміни геометрії серця у хворих на МС із ІМТ. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32776
  • Item
    Застосування фіксованої комбінації еналаприлу і гідрохлортіазиду у пацієнтів із І і ІІ стадією артеріальної гіпертензії
    (Сумський державний університет, 2013) Погорєлова, Оксана Сергіївна; Погорелова, Оксана Сергеевна; Pohorielova, Oksana Serhiivna; Панасовська, К.О.
    Результати проведеного дослідження свідчать про високий антигіпертензивний ефект і задовільну переносимість фіксованої комбінації еналаприлу і гідрохлортіазиду як стартової терапії у хворих на АГ І-ІІ стадій. Пацієнтам на АГ І-ІІ стадій, яким не вдається досягнути цільових цифр АТ при застосуванні еналаприлу 20 мг і гідрохлортіазиду 12,5 мг на добу, рекомендовано збільшити дозу еналаприлу до 30 мг/добу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32710
  • Item
    Використання еритропоетинів у хворих із хронічною хворобою нирок (огляд літератури та власні дослідження)
    (ДЗ "Луганський державний медичний університет", 2011) Приступа, Людмила Никодимівна; Приступа, Людмила Никодимовна; Prystupa, Liudmyla Nykodymivna; Погорєлова, Оксана Сергіївна; Погорелова, Оксана Сергеевна; Pohorielova, Oksana Serhiivna; Кригін, Віктор Ілліч; Крыгин, Виктор Иллич; Kryhin, Viktor Illich
    Метою нашої роботи було проведення аналізу ефективності застосування еритропоетину (ЕПО) у хворих із термінальною стадією хронічної хвороби нирок (ХХН), що отримують лікування методом постійного амбулаторного перитонеального діалізу (ПАПД). За допомогою клінічних, лабораторних методів, оцінювали ефективність корекції анемії у цих хворих у залежності від разової дози ЕПО, тривалості курсу лікування, а також від частоти його введення, вихідного рівня гемоглобіну, показників адекватності ПАПД. При рівні гемоглобіну (Hb) 100-120 г/л відмічається покращення самопочуття, якості життя пацієнтів, підвищення толерантності до фізичного навантаження. Більш ефективна корекція анемії спостерігалася у першій групі хворих, що отримували ЕПО і препарати заліза, ніж у другій групі, що лікувалися тільки препаратами заліза. У хворих, що отримують для корекції анемії ЕПО, зменшується потреба у гемотрансфузіях, тим самим попереджується сенсибілізація до системи HLA і гемосидероз внутрішніх органів. При введенні ЕПО хворим, що лікуються ПАПД, у дозі, при якій нормалізується рівень Hb, не збільшується ризик серцево-судинних і інших ускладнень, про що свідчить уповільнення прогресування дистрофічних змін в органах і системах. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30453