Наукові видання (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132
Browse
3 results
Search Results
Item Ефективність раннього застосування лімфотропної антибактеріальної терапії у хворих на гострий панкреаит(ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України», 2024) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Ситнік, Олександр Леонідович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; Хахалєв, Максим Андрійович; Khakhaliev, Maksym Andriiovych; Симоненко, Ірина Андріївна; Symonenko, Iryna AndriivnaГострий панкреатит (ГП) відноситься до ургентних хірургічних захворювань. В етіології і патогенезі гострого панкреатиту приймає ряд факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, що сприяє контамінації мікро- і макронекрозів гостроінтестинальною мікрофлорою та формуванню інфікованого гострого панкреатиту (ІГП) і системної поліорганної недостатності (СПОН). Летальність знаходиться в межах 7–15 – 40–70 %. Одним із шляхів оптимізації лікування є антибіотикотерапія і удосконалення шляхів введення препаратів. Мета роботи. Порівняти ефективність антибіотикотерапії при різних способах введення препаратів, вивчивши при цьому рівні інтоксикації на тлі динаміки змін протеолітичної системи. Матеріали і методи. Вивчено вплив стандартної і лімфотропної антибіотикотерапії на клінічний перебіг та динаміку інтоксикаційних синдромів на тлі зміни показників протеолітичної системи. Результати та їх обговорення. При ранній госпіталізації (до 24 год) рівень нейтрофільної еластази (НЕ) зменшився на 5 добу під впливом лімфотропної терапії на 154,2 нмоль/хв, а при пізній госпіталізації (після 24 год) при цій же терапії – на 126,2 нмоль/хв, у той час як при стандартній антибактеріальній терапії у першій підгрупі зменшення відбулося на 85,8 нмоль/хв, а у другій підгрупі – на 89,8 нмоль/хв. Відповідно до змін НЕ мали місце синхронні зменшення показників інтоксикації. Висновки. Від тривалості процесу залежать інтенсивність запальних змін у підшлунковій залозі. Під впливом лімфотропної терапії покращання динаміки показників НЕ перевершує таку при стандартній антибактеріальній терапії.Item Поліморфізм генів прозапальних та протизапальних цитокінів у хворих із гострим панкреатитом у північно–східному регіоні України(ГО «Асоціація хірургів України», ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Ситник, Ольга Андріївна; Sytnyk, Olha Andriivna; Пак, Василь Якович; Pak, Vasyl YakovychРеферат Мета. Визначити вплив поліморфізму генів прозапального – інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) та протизапального – інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) цитокінів на перебіг гострого панкреатиту. Матеріали і методи. Методом полімеразної ланцюгової реакції вивчено поліморфізм генів прозапального – інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) і протизапального – інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) цитокінів у 83 хворих із гострим панкреатитом. Контрольну групу склали 60 здорових осіб без гострого панкреатиту в анамнезі. Результати. Визначено частоту поліморфізму генів інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) та інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) при набряковій і деструктивній формах гострого панкреатиту, а також у оперованих пацієнтів. Висновки. Перехід гострого панкреатиту в некротичну форму не був пов’язаний із видом поліморфізму генів прозапального – інтерлейкіна–8 А–251Т (rs 4073) та протизапального – інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) цитокінів. У носіїв генотипу Т/Т гена інтерлейкіна–8 А–251Т (rs 4073) статистично значущо частіше виконували оперативні втручання з приводу ускладнень гострого панкреатиту. Поліморфізм А/Т гена інтерлейкіну–8 А–251Т (rs 4073) та, можливо, поліморфізм А/А гена інтерлейкіну–10 С–592А (rs 1800872) асоціювалися із сприятливим, неускладненим перебігом гострого панкреатитуItem Клінічне обґрунтування лімфотропної антибактеріальної терапії хворих на гострий панкреатит(Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика; Інформаційно-науковий центр "Лікарська справа", 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; Кравець, Олександр Валерійович; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Ситнік, Олександр Леонідович; Sytnik, Oleksandr LeonidovychГострий панкреатит займає третю позицію за частотою госпіталізації поміж усіх ургентних хірургічних захворювань. Оскільки в розвитку цього захворювання має місце подвійна патогенетична складова, а саме: ліпопротеолітична й інфекційна, лікування процесу натикається на значні труднощі, в основі яких – відсутність антибактеріального ефекту. Останнє пояснюється зростаючою резистенцією бактеріальних збудників до антибактеріаль них препаратів. Мета роботи. Обґрунтувати клінічними даними доцільність лімфотропного способу введення антибіотиків при гострому панкреатиті, базуючись на пропозиції авторів. Матеріали і методи. Прослідкували перебіг гострого панкреатиту на тлі лімфотропної та стандартної антибактеріальної терапії, вивчаючи ефективність за стандартними показни ками. Результати і обговорення. За всіма показниками ефективність лімфотропної антибак теріальної терапії превалювала. Зокрема, тривалість антибактеріальної терапії була корот шою у 1,94 раза, а тривалість стаціонарного лікування – у 1,5 раза. Висновки. Лімфотропна антибактеріальна терапія є адресним накопичувальним способом введення антибіотиків, альтернативним до стандартної антибактеріальної терапії.