Наукові видання (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132
Browse
6 results
Search Results
Item The associason of vitamin d receptor gene (VDR) polymorphisms with high blood pressure in stroke patients of Ukrainian population(Aluna Publishing, 2020) Obukhova, Olha Anatoliivna; Обухова, Ольга Анатоліївна; Ataman, Oleksandr Vasylovych; Атаман, Олександр Васильович; Zavadska, Maryna Mykolaivna; Завадська, Марина Миколаївна; Piven, Svitlana Mykolaivna; Півень, Світлана Миколаївна; Levchenko, Zoia Mykhailivna; Левченко, Зоя МихайлівнаVenous blood of 170 patients with atherothrombotic ischemic stroke (AIS) and 124 healthy individuals (control group) was used for genotyping. Four polymorphisms (FokI, BsmI, ApaI, TaqI) of gene VDR were examined with PCR-RFLP methodology. Statistical analysis was performed by using SPSS-17.0 program. The correlation of genotypes of polymorphic variants of FokI, BsmI, ApaI and TaqI of the VDR gene with the development of ischemic atherothrombotic stroke in individuals with normal and high blood pressure was detected. Statistical analysis of the obtained data revealed that among carriers of genotypes F/F, b/b, a/a, a/A, and T/T patients with AI have statistically significantly higher incidence of hypertension than patients in the control group. It was found that persons with genotypes F/F, b/b, a/a, a/A, and T/T showed a statistically significant relationship between hypertension and the development of IAS. The application of logistic regression has made it possible to establish that the risk of IAS in people with normal blood pressure and genotype F/f is 3.2 times higher than in normotensive homozygotes for the F-allele.Item Порівняння особливостей діагностики сімейного туберкульозу(Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2023) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Кириченко, Наталія Миколаївна; Kyrychenko, Nataliia Mykolaivna; Глиненко, Валентина Вікторівна; Hlynenko, Valentyna ViktorivnaМета роботи — порівняти особливості діагностики хворих на сімейний туберкульоз в умовах реорганізації протитуберкульозної служби. Матеріали та методи. Вивчено результати діагностики і ведення 406 хворих із осередку сімейного туберкульозу, в якому 207 хворих виявилися джерелом туберкульозу (група порівняння), а 199 — контактерами, які заразилися від осіб групи порівняння. Перші обстежувалися в сімейних лікарів, а контактери — у фтизіатрів. Результати та обговорення. Хворі групи порівняння були носіями легеневого туберкульозу (201 (97,1 %)) та позалегеневого туберкульозу (6 (2,9 %)). Супутні захворювання виявлено в 114 (55,1 %) осіб. При зверненні до сімейних лікарів протягом перших 5 днів обстеження діагноз не був установлений у групі порівняння, при зверненні у терміни до 20 днів — верифікований у 164 (79,2 %) хворих. У основній групі легеневі форми захворювання мали місце у 173 (86,9 %) хворих, позалегеневі форми — у 26 (13,1 %). У терміни до 5 днів діагноз установлено в 94 (47,2 %) осіб, у терміни до 10 днів — у 77 (37,7 %). Загалом за перших 10 днів в основній групі легеневий діагноз верифіковано у 173 (86,3 %) хворих, у групі порівняння — у 18 (8,7 %), що менше, ніж в основній групі, у 9,9 разу (р < 0,001). Висновки. Оскільки 114 хворих групи порівняння мали супутні захворювання протягом багатьох років, при маніфестації туберкульозу у них лікували «відомі» хворому та лікарю захворювання, що затримувало діагностику легеневого туберкульозу більше ніж на 20 днів. Пацієнти основної групи зверталися до лікаря з повідомленням про контакт із хворими на туберкульоз і тому отримували консультацію фтизіатра, як наслідок, верифікація легеневого туберкульозу відбувалася швидше у 9,9 разу. Обстеження хворих з підозрою на туберкульоз слід проводити відразу фтизіатрами.Item Динаміка захворюваності на туберкульоз у Сумській області(Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2023) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Кириченко, Наталія Миколаївна; Kyrychenko, Nataliia Mykolaivna; Глиненко, Валентина Вікторівна; Hlynenko, Valentyna ViktorivnaМета роботи — вивчити динаміку захворюваності на туберкульоз мешканців Сумської області за 2007—2022 рр. та привернути увагу лікарів загальної практики до актуальної проблеми нашого часу. Матеріали та методи. Проаналізовано захворюваність на туберкульоз мешканців Сумської області за 2007—2022 рр. Виділено дві групи. У першу групу дослідження (2007—2014 рр.) потрапило 5037 осіб, у другу (2015—2022 рр.) — 4218. Результати та обговорення. У 2007—2014 рр. на туберкульоз захворіло у 1,2 разу більше осіб, ніж у 2015—2022 рр. (р > 0,05). Найвища захворюваність зареєстрована у 2011 р. — 57,2 випадку на 100 тис. населення, найнижча — у 2020 та 2021 р. (32,9 і 33,4 випадку на 100 тис. населення). Показник смертності знизився з 23 на 10 тис. населення у 2007 р. до 5,2 у 2022 р. У середньому у першій групі смертність становила 18,2 на 10 тис. населення, у другій — 9,7 (р < 0,05). У 2007—2022 рр. частка дітей серед захворілих становила 3,2 %, найчастіше — це підлітки (15—17 років) — 120 (1,3 %) осіб. Найбільшу кількість випадків резистентних форм ТБ зареєстровано у 2015 р. (234), найменшу (83) — у 2022 р. До 2011 р. в Україні випадків резистентності не реєстрували. Серед стійких форм ТБ перше місце посідає мультирезистентний. Висновки. Протягом 2007—2014 рр. захворюваність на туберкульоз становила у середньому 54,5 випадку на 100 тис. населення, протягом 2015—2022 рр. — 48,6 випадку, але різниця не досягала рівня статистичної значущості. За 2020 р. удвічі знизилася захворюваність на туберкульоз порівняно з попередніми роками, що, можливо, пов’язане з епідемією COVID-19. Це призвело до зменшення звернень до первинної ланки та вплинуло на діагностику туберкульозу. Показник смертності у 2015—2022 рр. був удвічі меншим порівняно з 2007—2014 рр. (р < 0,05). Найбільша частка захворілих — це особи працездатного віку, які не працюють (55,5 і 53,3 % у групах 1 та 2 відповідно).Item Структура захворюваності на позалегеневий туберкульоз у Сумській області(ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Шевченко, Юлія Юріївна; Шевченко, Юлия Юрьевна; Shevchenko, Yuliia Yuriivna; Шевченко, М.Ю.; Яркова, Н.В.Мета роботи — уточнити особливості перебігу позалегеневого туберкульозу для поліпшення його діагностики шляхом дослідження тенденції захворюваності на цю форму туберкульозу мешканців Сумської області. Матеріали та методи. Проаналізовано структуру захворюваності на позалегеневий туберкульоз мешканців Сумської області у 2004—2020 рр. Результати та обговорення. За період з 2004 до 2020 р. в області зареєстровано 1414 нових випад- ків позалегеневого туберкульозу. Найбільшу кількість хворих (142 (24,3 %)) зареєстровано у 2004 р., найменшу (33 (9,8 %)) — у 2020 р., тобто цей показник зменшився у 2,5 разу. Захворюваність на поза- легеневий туберкульоз у 2020 р. становила 3,1 випадку на 100 тис. населення, що майже втричі менше, ніж у 2004 р. (11,3 випадку на 100 тис. населення). Серед хворих 68 % осіб були дитячого віку. У дітей захворюваність на позалегеневі форми туберкульозу зменшилася з 13 випадків на 100 тис. дитячого населення у 2004 р. до 0,7 випадку у 2013—2014 рр., збільшилася до 4,8 випадку у 2015 р. та 7,0 випадків у 2016 р., і знову різко знизилася до 0,7 випадку у 2020 р. Порівняно з 2019 р. (6,3 випадку на 100 тис. дитячого населення) цей показник зменшився у 9 разів. Зменшення кількості щеплень вакциною БЦЖ в області за досліджений період більше ніж удвічі (у 2004 р. — 14 564, а у 2019 р. — 6154) вплинуло на зміну частоти випадків позалегеневого туберкульозу серед дітей. Висновки. Виявлення хворих на позалегеневий туберкульоз у Сумській області у період з 2004 до 2020 р. зменшилося у 3,6 разу — з 11,3 до 3,1 випадку на 100 тис населення. Позалегеневі форми тубер- кульозу переважали у дітей (68 %). Захворюваність на такі форми туберкульозу у дітей віком до 14 років з 2004 до 2020 р. знизилася з 13 до 0,7 випадку на 100 тис. дитячого населення. Частота поза- легеневого туберкульозу органів дихання становила 57,4 %, туберкульозу кісток та суглобів — 21,6 %, туберкульозу сечостатевої системи — 15,1 %. Частота кістково-суглобового туберкульозу у дітей пере- вищувала таку у дорослих (30,6 та 21,1 %) та у 2,6 разу — середньоукраїнський показник (11,7 %). У дітей у Сумській області частота туберкульозу периферичних лімфатичних вузлів була меншою за середньоукраїнський показник (0,7 та 7,3 %). У дітей підліткового віку порівняно з іншими локалізаці- ями значно переважав позалегеневий туберкульоз органів дихання (82,2 %). Частота туберкульозу кіс- ток та суглобів становила 4,4 %, що у 4,8 разу менше, ніж у дорослих, та у 7 разів менше, ніж у дітей. Останній показник у Сумській області був удвічі меншим за середньоукраїнський (9,0 %).Item Diagnostic and genetic markers associated with pulmonary tuberculosis in HIV-infected individuals(Nicolaus Copernicus University in Torun, 2021) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Янчук, Світлана Миколаївна; Янчук, Светлана Николаевна; Yanchuk, Svitlana Mykolaivna; Жук, Катерина Ігорівна; Жук, Екатерина Игоревна; Zhuk, Kateryna IhorivnaВажливим аспектом спостереження, подальшого своєчасного і ефективного лікування ко-інфекції ВІЛ-туберкульоз є вчасно та правильно проведена діагностика, що базується на всебічному клінічному, лабораторному та інструментальному дослідженнях. Багато факторів відіграють роль у виникненні туберкульозу у ВІЛ-інфікованих осіб, проте ключовими та достатньо важливими елементами є дослідження генетичних маркерів та біомаркерів запалення. Здійснена низка досліджень запальних маркерів, але актуальними і недостатньо вивченими, при ко-інфекції, залишаються IL-6, INF-γ, MIG, CRP, IL-18. Комплексне дослідження, яких матиме важливе значення при скринінгу ко-інфекції ВІЛ-туберкульоз. Визначення у ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД наявності (SNP) rs4331426, розташованої у ділянці хромосоми 18q11.2, дозволить вирішити питання схильності до розвитку туберкульозу на ранніх етапах ВІЛ-інфекції та сприятиме виробленню подальшої тактики лікування та ведення пацієнтів.Item Histoultramicroscopic Investigation of the Rats’ Thymus (Experimental Data)(Duzce University Medical School, 2021) Приходько, Ольга Олексіївна; Prykhodko, Olha Oleksiivna; Дмитрук, Сергій Миколайович; Дмитрук, Сергей Николаевич; Dmytruk, Serhii Mykolaiovych; Avilova, O.; Kubikova, E.; Бумейстер, Валентина Іванівна; Бумейстер, Валентина Ивановна; Bumeister, Valentyna Ivanivna; Ярмоленкo, Ольга Сергіївна; Ярмоленко, Ольга Сергеевна; Yarmolenkо, Olha Serhiivna; Гордієнко, Олена Володимирівна; Гордиенко, Елена Владимировна; Hordiienko, Olena VolodymyrivnaThe research paper presents the characteristic of cytoarchitectonics of the thymus of intact white mature male laboratory rats. Topicality of the study is due to the need to clarify the data on the contribution of each type of thymus cells in the formation of its structure. The aim of the research was to determine the specifics of localization and ultramicroscopic structure of thymus cells in male mature Wistar laboratory rats. Material and Methods: The study was conducted using histological and ultramicroscopic methods on 10 mature male laboratory rats, weighing 130-150 g. Semi-thin (0.5-1 μm) and ultrathin (0.05-0.2 μm) sections were made on a microtome UMTP-4 (Ukraine), which were stained with 1% methylene blue solution with the addition of 1% sodium tetraborate solution. Histological analysis and photographic recording were performed using Olympus light microscope (Japan) and DSM 510 camcorder with magnification in 1000 times. Results: With a detailed study of the semi-thin and ultrathin sections in the thymus lobules the specifics of localization and ultramicroscopic structure of thymus cells were clearly identified. The features of localization and ultramicroscopic structure of epithelial, mesenchymal, vascular and hematopoietic thymus cells were determined from the point of view of their functional loads and interactions. Conclusion: The described structural peculiarities of the components of the thymus and their relative location in different zones reflect significant organ polymorphism, which must be taken into account in order to achieve the required level of objectivity in the result evaluation of simulated biomedical experiments.