Наукові видання (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132
Browse
14 results
Search Results
Item Особливості діагностики туберкульозу плечового суглобу(ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України», 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Кравець, Олександр Валерійович; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Бряник, Владислав Володимирович; Brianyk, Vladyslav Volodymyrovych; Юрченко, Олександр Петрович; Yurchenko, Oleksandr PetrovychЗгідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я у світі щорічно виявляється близько 10 млн вперше захворівших на туберкульоз, 1,5 млн з них помирає. Легеневий і позалегеневий туберкульоз нерідко перебігає нетипово під масками інших захворювань, що затримує діагностику. У рамках реорганізації охорони здоров’я і фтизіатричної служби скорочена кількість фтизіатрів і знайти фахівця не просто, що визначає актуальність проблеми. Мета роботи. Загострити увагу лікарів первинної ланки і фахівців на можливостях нетипового перебігу різних форм туберкульозу. Матеріали і методи. Спостерігали 5 хворих на кісткові форми туберкульозу, а поміж них 2-х хворих на осумковані форм емпієми плеври. Результати та їх обговорення. Хворі на кістковий туберкульоз спостерігалися різними фахівцями до встановлення діагнозу 4 – 6 місяців. Оперували хворих на тлі гепаринопрофілактики тромбоемболій. Висновки. З метою запобігання діагностичних помилок про туберкульоз потрібно про нього пам’ятати і застосовувати бактеріологічні методи діагностики. При оперативних втручаннях у осіб старшого віку потрібна гепаринопрофілактика.Item Аналіз захворюваності на вперше виявлений активний позалегеневий туберкульоз в Україні та Сумській області(ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Шевченко, Юлія Юріївна; Шевченко, Юлия Юрьевна; Shevchenko, Yuliia Yuriivna; Шевченко, М.Ю.; Яркова, Н.В.Мета роботи — вивчити стан та проаналізувати захворюваність на вперше в житті встановлений активний позалегеневий туберкульоз (ТБ) серед мешканців Сумщини в період 2004—2020 рр. Матеріали та методи. Ретроспективно вивчено та проведено статистичний аналіз захворюваності на ТБ мешканців Сумської області, узятих на облік у 2004—2020 рр. Результати та обговорення. За результатами ретроспективного статистичного аналізу захворюва- ності на ТБ протягом 2004—2020 рр. у Сумській області зареєстровано 9664 хворих на ТБ. За інтенсивніс- тю захворюваності на ТБ Сумська область перебувала на середньому рівні серед інших областей України. Захворюваність на ТБ у Сумській області з 2004 до 2019 р. залишалася на одному рівні (46,4 та 47,4 на 100 тис. населення відповідно). В Україні в ці роки відбулося зменшення захворюваності з 72,0 до 47,6 на 100 тис. населення. Говорити про позитивну динаміку цього показника неможливо. Швидше вона є негативною, оскільки пов’язана з виключенням зі статистичного обліку окупованих територій Донецької і Луганської областей та АР Криму. Частка дітей у загальній структурі захворюваності на ТБ у Сумській області зросла від 2,2 % у 2004 р. до 2,7 % у 2020 р. Кількість хворих на позалегеневий ТБ у Сумській області складає 14,6 %, а в Україні — 10,7 %. При цьому 68 % дітей віком до 14 років Сумської області, які захворіли на ТБ протягом вивчених (2004— 2020) років, мали позалегеневу локалізацію туберкульозного процесу, що на 11,3 % більше відповід- ного показника в Україні в цілому. Частка позалегеневого ТБ у підлітків віком 15—17 років становила 27,9 %. На жаль, тенденція до зниження захворюваності на ТБ, зокрема позалегеневий, у цих вікових групах не спостерігається. Переважання позалегеневого ТБ в дітей та у підлітків віком 15—17 років є свідченням значних організаційних прорахунків у фтизіатричній галузі та в наданні медичної допомо- ги в Україні в цілому. Висновки. Захворюваність на ТБ у Сумській області з 2004 по 2019 рр. залишалася на одному рівні (46,4 та 47,4 на 100 тис. населення відповідно). Кількість хворих на позалегеневий ТБ — 14,6 %, а в Україні — 10,7 %. Частка позалегеневого ТБ (68 %) у дітей і підлітків віком 15—17 років (27,9 %) порів- няно з такою в Україні (56,7 та 15,9 % відповідно) є надзвичайно несприятливим показником, який свідчить про відсутність у нашій країні фахівців з позалегеневого ТБ.Item Діагностика туберкульозу у ВІЛ-інфікованих осіб(Харківський національний медичний університет, 2020) Янчук, Світлана Миколаївна; Янчук, Светлана Николаевна; Yanchuk, Svitlana Mykolaivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Чемич, Оксана Николаевна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola DmytrovychНайчастіше у ВІЛ-інфікованих виявляють вперше діагностований туберкульоз легень та туберкульозний менінгіт. Основними і найбільш часто використовуваними методами діагностики туберкульозу у ВІЛ інфікованих є рентгенологічне дослідження органів грудної клітини, дослідження мокротиння на кислотостійкі бактерії та GeneXpert MTB/RIF, квантіфероновий тест, T-spot, а в деяких випадках LAM-тест. Використання даних методів дозволить швидко і точно верифікувати діагноз туберкульозу у ВІЛ-інфікованих осіб.Item Динаміка зростання захворюваності на ко-інфекцію СНІД/Туберкульоз у різних областях України(Укрмедкнига, 2021) Янчук, Світлана Миколаївна; Янчук, Светлана Николаевна; Yanchuk, Svitlana Mykolaivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola DmytrovychПроблема ВІЛ-інфекції, особливо в поєднанні з туберкульозом, має світове значення, що потребує найбільш швидкого вирішення у зв’язку з темпами зростання захворюваності і несприятливим прогнозом на майбутнє. Захворюваність на ВІЛ-інфекцію впливає на репродуктивну функцію популяції населення країн усього світу, а також має сприяє зниженню рівня і тривалості життя дорослого працездатного населення.Item Організація діагностики та лікування ВІЛ-інфекції у хворих на туберкульоз(Національний фармацевтичний університет, 2021) Сердюк, К.Л.; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna PavlivnaДіагноз ВІЛ-інфекції в анамнезі більше 1 року до виявлення туберкульозу мали 18 (27,7 %) осіб. Від 6 місяців до 1 року до встановлення туберкульозу хворіли на ВІЛ-інфекцію 2 (2,8 %) спостережених. Менше 6 місяців до встановлення діагнозу туберкульоз ВІЛ-інфекція мала місце у 3 (4,3 %) осіб. У переважної більшості хворих (47), тобто 67,1 %, ВІЛ-інфекцію виявлено під час дообстеження у лікаря-фтизіатра при встановленні діагнозу активного туберкульозу. З них 28 (40 %) діагноз ВІЛ-інфекції встановлено у фтизіатричному стаціонарі.Item Захворюваність на туберкульоз кісток і суглобів у Сумській області(ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2021) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Сердюк, К.Л.Кістки та суглоби поміж інших позалегеневих органів уражуються туберкульозом найчастіше, клі- нічна картина нерідко має «прихований» характер, тому діагностика захворювання затягується на три- валий час з усіма негативними наслідками. Мета роботи — дослідити тенденцію захворюваності на туберкульоз кістково-суглобової локаліза- ції мешканців Сумської області протягом останніх років та привернути увагу лікарів загального профілю до нагальної проблеми сьогодення. Матеріали та методи. Нами проаналізовано захворюваність на туберкульоз кісток та суглобів мешканців Сумської області протягом 2007—2019 рр. За цей період в області зареєстровано 200 хворих на кістково-суглобовий туберкульоз. Результати та обговорення. За останніх 13 років кількість хворих на туберкульоз кістково- суглобової локалізації становила у середньому 2,5 % поміж усіх уперше виявлених процесів. Туберку- льоз хреб та (спондиліт) мав місце у 119 (59,5 %) хворих, специфічне запалення кульшового суглоба — у 49 (24,5 %) осіб, колінного — в 11 (5,5 %), гомілковостопного — у 6 (3,0 %). У 15 (7,5 %) хворих встанов- лено туберкульоз інших кісток і суглобів. Уперше визнано інвалідами 60 (50,4 %) хворих на туберкульоз- ний спондиліт. Із них І групу було встановлено у 19 (31,7 %) осіб, ІІ — у 25 (41,7 %), ІІІ — у 16 (26,6 %). Висновки. В останні роки в Сумській області спостерігається збільшення питомої ваги хворих на кістково-суглобовий туберкульоз поміж усіх уперше виявлених хворих. Найчастіше поміж туберкульо- зу кісток та суглобів уражується хребет (59,5 %). При цьому значне ураження (3—4 хребці) зафіксовано у 23 (19,3 %) осіб, 5 і більше хребців — у 19 (16,0 %) хворих. Хворі на туберкульозний спондиліт у 50,4 % випадків стійко втратили працездатність. Більшість хворих І і ІІ груп інвалідності та значна кількість хворих ІІІ групи потребують оперативного втручання, без виконання якого залишаються незворотні зміни у хребцях, які призводять до посилення медико-біологічної і соціальної інвалідизації.Item Особливості перебігу ВІЛ-інфекції/СНІДу у хворих на вперше виявлений туберкульоз легень на стаціонарному етапі лікування(Асоціація міжнародного освітнього та наукового співробітництва, 2020) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Скопюк, Л.В.; Крамар, О.В.У Сумській області спостерігається тенденція до збільшення кількості хворих на ко-інфекцію ВІЛ/СНІД-туберкульоз. Особливо чітко це проявилося за останні 2 роки. Поміж таких хворих 68,6 % осіб належали до чоловічої статі. Переважна більшість хворих (80,0 %) були особами працездатного віку, але не працювали. Частіше (72,9 %) хворі на ВІЛ/СНІД мали легеневу форму туберкульозу без іншої локалізації. У разі поєднання туберкульозу легень з позалегеневою локалізацією, поміж таких хворих переважав туберкульоз внутрішньо-грудних лімфатичних вузлів. Наявність бактеріовиділення не підтверджено жодним з лабораторних методів у 9 (12,9 %) хворих, що підтверджує необхідність обов’язкового молекулярно-генетичного дослідження у цих осіб.Item Захворюваність на туберкульоз серед осіб із закладів пенітенціарної системи Сумської області за 2012-2014 роки(Сумський державний університет, 2016) Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Гнатенко, Іван Андрійович; Гнатенко, Иван Андреевич; Hnatenko, Ivan Andriiovych; Дєдкова, Катерина Андріївна; Дедкова, Екатерина Андреевна; Diedkova, Kateryna AndriivnaНа території Сумської та Донецької областей загалом намітилася позитивна тенденція щодо зменшення кількості та питомої ваги хворих на туберкульоз поміж осіб, що відбувають покарання у виправних закладах. Але ці показники перевищують загальнодержавні. Отже, на загальну захворюваність на туберкульоз у регіоні впливає наявність мережі закладів Державної пенітенціарної служби.Item Захворюваність на туберкульоз серед медичних працівників Сумської області(Сумський державний університет, 2016) Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Климовець, М.М.; Яшукова, Євгенія Вікторівна; Яшукова, Евгения Викторовна; Yashukova, Yevheniia ViktorivnaНами проаналізовано захворюваність на туберкульоз медичних працівників загально-лікувальної мережі та протитуберкульозних закладів області у 2009-2014 роках. У дослідження бралася захворюваність на нові випадки туберкульозу без урахування рецидивів.Item Захворюваність на туберкульоз медичних працівників(ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2017) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Бондаренко, Л.А.; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Олещенко, В.О.Мета роботи – дослідити у динаміці захворюваність на туберкульоз медичних працівників Сумської області за 2011–2015 роки. Матеріали та методи. Нами проаналізовано захворюваність на туберкульоз медичних працівників загально-лікувальної мережі (ЗЛМ) та протитуберкульозних закладів (ПТЗ) області у 2011–2015 роках. Результати та обговорення. Протягом 2011–2015 років у Сумській області захворіло на туберкульоз 43 медичних працівника. З них 7 (16,3%) працівники протитуберкульозних закладів, 36 (83,7%) – працівники загально-лікувальної мережі. Захворюваність медичних працівників ЗЛМ зменшилася у 2,7 раза, а захворюваність медичних працівників ПТЗ збільшилася у 10,1 раза. Поміж працівників ЗЛМ та ПТЗ найчастіше на туберкульоз хворіли середні медичні працівники (44,4% та 42,9% відповідно) і молодші медичні працівники (27,8% та 28,6% відповідно). Частіше траплялися інфільтративні форми туберкульозу легень – 41,7% серед працівників ЗЛМ і 57,1% поміж працівників ПТЗ. Другим за частотою був вогнищевий туберкульоз – 30,6% та 28,6% відповідно. Висновки. На тлі зменшення захворюваності на туберкульоз медичних працівників загально-лікувальної мережі спостерігається її зростання поміж медичних працівників протитуберкульозних закладів. При цьому частіше хворіли середні та молодші медичні працівники.