Наукові видання (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/132
Browse
6 results
Search Results
Item Вплив територіального чинника на своєчасність верифікації синдрому плеврального випоту(ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2016) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Олещенко, В.О.Мета роботи — проаналізувати своєчасність встановлення діагнозу синдрому плеврального випоту (СПВ) у хворих залежно від місця проживання. Матеріали та методи. Обстежено 329 хворих на СПВ, яких було розподілено на дві групи. До основної групи ввійшло 123 (37,4 %) пацієнти, які проживали у сільській місцевості, до групи порівняння — 206 (62,6 %) міських жителів. Результати та обговорення. Своєчасно (5—9-та доба) звернулися до лікаря 28 (19,7 %) хворих Іа та ІІа підгруп, з них сільських мешканців 9 (32,1 %), міських — 19 (67,9 %). Несвоєчасно (після 10-ї доби) звернулося 114 (80,3 %) хворих: 50 (43,9 %) сільських мешканців та 64 (56,1 %) жителі міст. У Іб та ІІб підгрупах своєчасно (5—9-та доба) по медичну допомогу звернулися 35 (18,7 %) осіб: сіль- ських мешканців було 9 (25,7 %), містян — 26 (74,3 %). Несвоєчасно (після 10-ї доби) звернулися 152 (81,3 %) особи, з них 55 (36,2 %) сільських жителів та 97 (63,8 %) городян. Висновки. Запізно звернулися по медичну допомогу 85,4 % сільських мешканців, що зумовлене в біль- шості випадків соціально-економічними негараздами. У 78,2 % міських мешканців запізніле звернення переважно можна пояснити неадекватним ставленням до свого здоров’я на тлі шкідливих звичок. Шляхами подолання несвоєчасного звернення селян по медичну допомогу мають бути державні організа- ційні заходи, а для жителів міст — санітарна освіта і боротьба зі шкідливими звичками.Item Лікарські помилки при діагностиці і лікуванні плевриту та синдрому плеврального випоту(ТОВ «Інформаційно-науковий центр «Лікарська справа», 2018) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, В.О.; Дужий, В.І.; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla Vladyslavivna; Хурса, Т.Г.Ґрунтуючись на даних літератури, автори звертають увагу на труднощі діагностики захворювань плеври, більшість з яких супроводжується синдромом плеврального випоту. Оскільки плевральний випіт подразнює значну площу плеври враховуючи на особливості її іннервації, синдром може супроводжуватися «зміщеною» клінічною картиною, яка інколи нагадує патологічні процеси, віддалені від плевральної порожнини. Одним з таких синдромів є плеврокардіальний, який за перебігом схожий з різними патологічними процесами в серці (ішемічна хвороба, інфаркт міокарда, міокардит, перикардит, порушення провідності серця тощо). Автори описують досвід диференціальної діагностики даного синдрому у 9 (3,7 %) осіб. Завдяки запропонованому алгоритму вдалося верифікувати такі захворювання: туберкульозний плеврит – у 2 (0,8 %), метастатичний плеврит – у 2 (0,8 %), хворобу Лайма (бореліоз) – у 2 (0,8 %), синдром Дресслера – у 1 (0,4 %), неспецифічну емпієму плеври – у 1 (0,4 %), хронічну ниркову недостатність – у 1 (0,4 %). Наведено рідкісні синдроми, з якими необхідно проводити диференціальну діагностику.Item Синдром плеврального випоту та хвороба Лайма(ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2016) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Юрченко, Алла Владиславівна; Юрченко, Алла Владиславовна; Yurchenko, Alla VladyslavivnaЗа даними літератури синдром плеврального випоту супроводжує понад 90 патологічних процесів, лікування яких, зрозуміло, має значну відмінність. Правильний етіопатогенетичний підхід при лікуванні можливий лише за достовірної верифікації захворювання. Актуальність проблеми зумовлена складнощами диференціальної діагностики етіології плеврального випоту (процесу). Матеріали і методи. Під спостереженням авторів було два хворих на Лайм-бореліоз, що супроводжувався синдромом плеврального випоту. Результати. Перебіг захворювання та його маніфестація нагадували «пневмонію». У процес були втягнуті серцево-судинна система, суглоби та спинний мозок і права плевральна порожнина. Висновки. Синдром плеврального випоту може бути одним із маніфестуючих синдромів хвороби Лайма. Лише вірно і професійно зібраний епідеміологічний анамнез може дати підстави запідозрити хворобу Лайма і виконати специфічне дослідження для виявлення антитіл до збудника бореліозу шляхом IФA. Через неправильно зібраний анамнез не могли своєчасно діагностувати захворювання в обох хворих.Item Значення ультрасоноскопії у ранньому виявленні синдрому плеврального випоту(ПП «ІНПОЛ ЛТМ», 2018) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Хижня, Ярослава Володимирівна; Хижня, Ярослава Владимировна; Khyzhnia, Yaroslava Volodymyrivna; Романенко, Т.В.Мета роботи – вивчити значення ультрасоноскопії у вчасному виявленні синдрому плеврального випоту з огляду на характер виявлених змін, рівень променевого навантаження та розвиток і поширеність плевральних нашарувань. Матеріали та методи – досліджено 329 хворих із СПВ, які були розподілені на дві групи. В основну групу увійшло 142 особи, базовим методом променевої діагностики у яких була традиційна рентгенографія; у групу порівняння – 187 хворих, базовим методом променевої діагностики при цьому була ультрасоноскопія, яка доповнювалася рентгенографією. Результати та обговорення. Після первинного променевого обстеження 134 (94,4 %) хворим основної групи був виставлений діагноз синдрому плеврального випоту і вони були направлені до спеціалізованої клініки для верифікації процесу. У групі ж порівняння плевральний випіт було виявлено лише у 10 (5,3 %) хворих. Жодних змін на рентгенограмах не знайдено у 52 (27,8 %) осіб. Вони отримували лікування за місцем проживання з приводу «неврологічних», «терапевтичних» та «хірургічних» захворювань. У інших 125 (66,9 %) хворих встановлено «пневмонію» і проводилось лікування за місцем проживання у дільничних чи районних лікарнях. Таким чином верифікація діагнозу затримувалася у середньому на 3-4 тижні. Поміж хворих основної групи при торакоскопії нашарування констатовано у 43 (30,3 %) осіб, і у 156 (83,4 %) хворих групи порівняння, що частіше у 2,8 разу. При цьому нашарування площею від 2 до 4 % у групі порівняння трапилися у 33,1 %, що частіше, ніж у основній групі у 2,9 разу. Нашарування поширеністю від 5 до 6 % площі тіла у групі порівняння мали місце у 58 (31,0 %) осіб, що частіше у 7,4 разу, ніж у основній групі. Нашарування понад 6 % у групі порівняння мали місце у 10,7 %, а у основній групі не трапилися зовсім. Висновки. Використання ультрасоноскопії у комбінації з рентгенографією органів грудної порожнини дозволяє виявити плевральний випіт у 94,4 % хворих з підозрою на СПВ та пришвидшити діагностику захворювання на 3–4 тижні. За рахунок раннього виявлення плеврального випоту методом ультрасоноскопії та рентгенографії органів грудної порожнини з подальшою торакоскопією плевральні нашарування визначаються у 2,8 разу рідше в порівнянні з хворими, обстеженими лише рентгенологічно. У хворих основної групи нашарування площею 2–4 % площі тіла мають місце у 11,3 % хворих проти 33,1 % хворих групи порівняння; площею 5–6 % – у 4,2 % та 31,0 % відповідно. Ураження плеври площею понад 6 % у хворих основної групи не розвиваються, у хворих групи порівняння мають місце у 10,7 %.Item Помилки під час променевого дослідження у хворих із синдромом плеврального випоту(Національний медичний університет імені О.О. Богомольця; ПП «Інпол ЛТМ»; ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2018) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Гресько, Ігор Яремович; Гресько, Игорь Еремеевич; Hresko, Ihor Yaremovych; Олещенко, Віталій Олександрович; Олещенко, Виталий Александрович; Oleshchenko, Vitalii OleksandrovychМета роботи – довести до широкого медичного загалу основні причини діагностичних помилок при виборі методу первинного променевого обстеження при діагностиці випоту у плевральній порожнині. Матеріали та методи. Узагальнено досвід використання традиційної рентгенографії та ультрасоноскопії при встановленні синдрому плеврального випоту з акцентом на його основні рентгеноморфологічні типи. Результати та обговорення. При первинному обстеженні 329 хворих із синдромом плеврального випоту «пневмонія» була встановлена і лікувалася у 133 (40,4 %) осіб. Усі вони були обстежені рентгенологічно. При УЗД подібних помилок не було. Поміж усіх (329) хворих туберкульозний плеврит верифіковано у 178 (54,1 %), онкологічний процес – у 54 (16,4 %), кардіальний – у 14 (4,3 %), неспецифічний плеврит – у 55 (16,7 %). Висновки. При встановленні синдрому плеврального випоту найбільш частим помилковим діагнозом буває «пневмонія». Для уникнення таких помилок необхідно, як метод первинного променевого обстеження використовувати ультрасоноскопію, за неможливості – рентгенографію у прямій та відповідній боковій проекціях. Після ліквідації СПВ обов’язкове стандартне рентгенологічне обстеження.Item До питання помилкових діагнозів при синдромі плеврального випоту(Сумський державний університет, 2014) Дегтяренко, О.В.; Глиненко, В.В.Питання діагностики хвороб плеври завжди мало значні складнощі. Причин цього явища декілька. Підраховано, що синдром плеврального випоту (СПВ) трапляється більше ніж при 90 різних хворобах внутрішньогрудної та позаторакальної локалізації (І.Д. Дужий, 1998–2008). Найчастіше даний синдром окрім туберкульозу та новоутворень трапляється при хворобах серця, неспецифічних запаленнях, системних захворюваннях судин та сполучної тканини і травмах. В умовах сьогодення найбільш відповідальною є своєчасна діагностика туберкульозу та онкологічних процесів, оскільки на ці два процеси припадає 70 % діагностованих захворювань плеври, що супроводжуються СПВ. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36424