Східноукраїнський медичний журнал
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/72869
Browse
8 results
Search Results
Item The role of next-generation sequencing in lung cancer diagnosis(Sumy State University, 2023) Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Винниченко, Олександр Ігорович; Винниченко, Александр Игорович; Vynnychenko, Oleksandr Ihorovych; Сулаєва, Оксана Миколаївна; Сулаева, Оксана Николаевна; Sulaieva, Oksana Mykolaivna; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman AndriiovychСеред усіх злоякісних новоутворень рак легенів є причиною смерті приблизно кожного п'ятого хворого. Секвенування нового покоління може вирішити питання не тільки діагностики, а й подальшого лікування раку легенів. Мета. Метою роботи є пошук, обробка, узагальнення та бібліометричний аналіз наукової літератури для вивчення основних тенденцій секвенування нового покоління в діагностиці недрібноклітинного раку легені. Матеріали та методи. Тисяча дев'ятсот тридцять одне літературне джерело, включаючи інформацію про секвенування наступного покоління, було опубліковано між 2010 і 2023 роками. Пошук даних здійснювався в електронних базах даних Scopus, PubMed, Web of Science і Google Scholar за ключовими словами: «легені рак», «секвенування наступного покоління», «таргетна терапія», «генетичні мутації», «циркулююча ДНК пухлини» та «рідка біопсія». Автори використовували бібліометричні інструменти баз даних Scopus і SciVal для аналізу року, джерела, типу дослідження, предметної галузі та країни видання. Результати та обговорення. Секвенування наступного покоління поступово стає новим стандартом діагностики. Ця технологія дозволяє з високою точністю та специфічністю виявляти біологічні маркери. Багато досліджень підтвердили ефективність секвенування наступного покоління для діагностики раку легенів, оцінки відповіді на лікування та чутливості до медикаментозної терапії та прогнозування прогнозу захворювання. Рак легенів є однією з найпоширеніших пухлин з високим мутаційним навантаженням. Унікальні діагностичні панелі дозволяють за короткий термін досліджувати пухлинну тканину на широкий спектр біологічних маркерів. Метою статті є дослідження основних напрямків застосування секвенування нового покоління у хворих на рак легені та сучасних клінічних досліджень у цій галузі. Бібліометричний аналіз наукової літератури складався з дослідження публікаційної активності з 2010 по 2023 рр. Висновки. Секвенування нового покоління широко використовується в медицині. Цей метод може стати одним із провідних методів діагностики раку легенів, оскільки дозволяє точно визначити специфічні біологічні маркери. Для діагностики можна використовувати тканину пухлини, занурену в парафінові блоки, і різні біологічні рідини. Секвенування наступного покоління ефективно навіть у випадках, коли кількість пухлинної тканини обмежена і іншими методами її неможливо ідентифікувати. Переваги методу підтверджені клінічними випробуваннями та описані в багатьох наукових виданнях провідних країн світу. У результаті секвенування наступного покоління виявляється ефективним методом діагностики раку легенів і вибору найбільш підходящої схеми таргетної або імунотерапії.Item Immunohistochemical study of M1 and M2 macrophages in breast cancer with microcalcifications(Sumy State University, 2023) Коломієць, Олена Олегівна; Коломиец, Елена Олеговна; Kolomiiets, Olena Olehivna; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman AndriiovychВступ. Рак молочної залози (РМЗ) є значною медико-соціальною проблемою, оскільки є основною причиною онкологічної смертності жінок у всьому світі. Мікрокальцинати в тканинах молочної залози мають важливе значення для розвитку патологічного процесу та впливають на прогноз і метастазування. Мікрооточення пухлини складається з ракових клітин і стромальних клітин, таких як фібробласти, ендотеліальні клітини, перицити та імунні клітини, включаючи макрофаги M1 і M2. Метою роботи є вивчення впливу мікрокальцинатів на поляризацію макрофагів у пухлинному мікрооточенні РМЗ. Матеріали та методи. Дослідження проводили на 60 зразках РМЗ, поділених на 30 зразків РМЗ з мікрокальцинатами (І група) та контрольну групу з 30 зразків РМЗ без кальцифікатів (ІІ група). Усі мікрокальцинати відповідали критерію розміру до ≤1 мм. Для вивчення патогістологічних змін тканину РМЖ аналізували за допомогою макроскопічного опису, гістології та імуногістохімічного дослідження з антитілами проти CD68 та CD163. Результати. За результатами імуногістохімічного дослідження встановлено, що експресія CD68-позитивних макрофагів типу М1 достовірно вища в тканині зразків РМЗ з мікрокальцифікатами порівняно зі зразками контрольної групи (60,85 ± 2,71 клітин у поле зору проти 51,14 ± 2,89, p < 0,05). З іншого боку, встановлено, що середнє значення експресії CD163 у І групі становило 53,21 ± 3,05 проти 65,57 ± 3,75 (p ˂ 0,05) клітин у групі РМЗ без кальцифікації. Тим не менш, локалізація макрофагів М1 і М2 в пухлині мала стандартні ознаки і не відрізнялася. Можливим механізмом впливу мікрокальцинатів на поляризацію макрофагів є підтримка ними хронічного запалення в ракових тканинах і, таким чином, розвиток у макрофагів прозапального фенотипу М1. Для отримання більш однозначних висновків необхідні подальші дослідження.Item Breast cancer with microcalcificates: abibliometric analysis(Sumy State University, 2022) Коломієць, Олена Олегівна; Коломиец, Елена Олеговна; Kolomiiets, Olena Olehivna; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman AndriiovychВступ. Мікрокальцинати в тканинах молочної залози є важливим маркером пухлинного процесу і мають вирішальне значення для ранньої діагностики цієї патології. Виявлення мікрокальцифікатів у молочній залозі за допомогою мамографії має велике значення в діагностиці раку молочної залози (РМЗ), особливо на ранніх стадіях. Наявність мікрокальцифікатів у молочній залозі вказує на гірший прогноз, головним чином через більшу частоту інвазії лімфатичних вузлів і швидкого метастазування. Метою роботи є бібліометричний аналіз та дослідження даних патоморфологічної характеристики раку молочної залози з біомінералізацію. Матеріали та методи. Автори шукали інформацію про РМЗ в електронних базах даних, таких як PubMed, Scopus, Web of Science і Google Scholar, використовуючи такі ключові терміни, як «рак молочної залози», «кальцифікація», «мікрокальцифікація». Для бібліометричного аналізу ми використовували онлайн-платформу SciVal (Scopus) для моніторингу та аналізу міжнародних наукових досліджень з використанням засобів візуалізації та сучасних метрик цитування та інструменту VOSviewer для побудови та візуалізації бібліометричних мереж. Результати. Наявність мікрокальцифікатів у молочній залозі корелює з гіршим прогнозом, особливо через більшу частоту інвазії лімфатичних вузлів і швидкого метастазування. Важливо розрізняти мікрокальцинати за типом і походженням, оскільки вони можуть бути показником диференціальної діагностики патологічного процесу в тканині шлунково-кишкового тракту, а саме доброякісної та злоякісної патології. Проведено бібліометричний аналіз наукових джерел бази даних Scopus, яка налічує 924 публікації. Основними ключовими словами для бібліометричного аналізу були «рак молочної залози», «кальцифікація», «мікрокальцифікати». Результати аналізу засвідчили, що за останні 10 років зросла кількість публікацій із зазначеної тематики, що свідчить про актуальність проблеми серед науковців. Серед найбільш цікавих напрямків ми виділили роботи, присвячені класифікації раку молочної залози, ранній діагностиці раку молочної залози, класифікації родовищ біомінеральних копалин. Для побудови та візуалізації бібліометричних мереж ми використали інструмент публікацій VOSviewer. Висновки. За результатами бібліометричного аналізу бази даних Scopus за період 1967–2022 рр. ми виділили 4 хронологічні етапи, які включали: 1) рентгенологічні методи дослідження – мамографія, 2) патоморфологічна оцінка раку шийки матки та кальцифікатів, 3) дослідження РШМ. біомаркери прогресування, 4) прогностична оцінка РМЗ залежно від метастазування та виживаності. Усі публікації ми розділили на 6 тематичних кластерів: 1) класифікація біомінералів, 2) мамографія, 3) фізико-хімічний склад кальцифікатів, 3) протокова неоплазія молочної залози, 4) біопсія, 5) метастази раку шийки матки, 6) кальцій гідроксиапатит.Item Бібліометричний аналіз наукової літератури про менінгіоми з кальцифікацією(Сумський державний університет, 2022) Денисенко, Анастасія Петрівна; Денисенко, Анастасия Петровна; Denysenko, Anastasiia Petrivna; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman AndriiovychМенінгіоми – це найпоширеніші негліальні пухлини центральної нервової системи, для яких характерна патологічна біомінералізація. Метою роботи було провести бібліометричнийаналіз та систематизувати дані щодо поширення, етіології, морфології та основних трендів дослідження менінгіом з явищами кальцифікації. Автори провели пошук інформації щодо менінгіом в електронних базах даних, таких як PubMed, Scopus, Web of Science та Google Scholar, за останні 25 років за такими ключовими термінами, як менінгіоми, кальцифікація, псамомні тільця. Для бібліометричного аналізу застосовувалися онлайн-платформа для моніторингу та аналізу міжнародних наукових досліджень з використанням інструментів візуалізації та сучасних метрик цитування SciVal (Scopus) та інструмент для побудови та візуалізації бібліометричних мереж VOSviewer. Патологічна біомінералізація проявляється у формуванні псамомних тілець, основним мінеральним компонентом яких є кальцію гідроксиапатит. Хоча кальцифікація, ймовірно, виконує захисну роль та є позитивною прогностичною ознакою, на неї необхідно зважати під час вибору хірургічної тактики. Також постає проблема закриття дефектів твердої мозкової оболонки за допомогою біологічних та синтетичних трансплантантів. Згідно проведеного бібліометричного аналізу наукових літературних джерел про менінгіомита явища патологічної біомінералізації в них, було встановлено, що за останні 5 років значно збільшилась кількість публікацій із зазначеної тематики, основними країнами походження наукових досліджень є Сполучені Штати Америки, Японія та Китай. При дослідженні масиву публікацій бази даних Scopus інструментами сервісу SciVal за ключовими словами проблема кальцифікації менінгіом розподіляється на 61 тему та 24 тематичні кластери, переважна більшість яких належить до сфери медицини, а поодинокі до біології та матеріалознавства. За результатами бібліометричного аналізу 678 публікацій у базі даних Scopus за ключовими словами «кальцифікація» та «менінгіома» їх можна розподілити на 7 тематичних кластерів та 4 хронологічні етапи. Незважаючи на поширеність кальцифікації менінгіом, на сьогоднішній день відсутнє фундаментальне уявлення про етіологію та патогенез даного процесу. Вивчення морфологічних особливостей менінгіом із кальцифікацією може допомогти покращити діагностику та лікування новоутворень центральної нервової системи.Item Виявлення сторожових лімфатичних вузлів у хворих на рак щитоподібної залози із застосуванням толуїдинового синього(Сумський державний університет, 2021) Курочкін, Андрій Вікторович; Курочкин, Андрей Викторович; Kurochkin, Andrii Viktorovych; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Кравець, Олександр Валерійович; Кравец, Александр Валерьевич; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Кузьменко, В.В.Вступ. Лікування хворих на рак щитоподібної залози (РЩЗ) із клінічно невиявленими метастазами у регіонарні лімфатичні вузли залишається невирішеною проблемою сучасної онкології. Пошук надійних методів діагностики, на яких грунтується рішення про проведення адекватної лімфаденектомії при РЩЗ, є одним з пріоритетних напрямків онкохірургії. Мета дослідження – пошук ефективного методу інтраопераційного контрастування сторожових лімфатичних вузлів (СЛВ) у хворих на РЩЗ за допомогою толуїдинового синього та оцінка його ефективності. Методи. Проведене дослідження 123 хворих на РЩЗ, яким проводили оперативне лікування із застосуванням контрастно-візуального методу у обсязі тиреоїдектомії з центральною та двосторонньою селективною шийною лімфодисекцією (рівні VI; IIA; III; IV). Під час оперативного втручання у пухлину за допомогою шприца вводили 1% розчин тулуїдинового синього. Оперативне лікування виконували у два етапи. На першому – проводилася тиреоїдектомія у блоці з центральним лімфоколектором шиї (рівень IV), який включав видалення паратрахеальної, преларингеальної, навколощитоподібної клітковини шиї. Проводили термінове інтраопераційне гістологічне дослідження пухлини щитоподібної залози та віддалених СЛВ. На другому етапі операції виконували шийну ліфодисекцію з видаленням клітковини IIA; III; IV рівнів шиї, з обов'язковою ревізією рівня VB. Після операції проводили остаточне гістологічне дослідження видаленого препарату з пухлиною та усіх лімфатичних вузлів. Результати. Після застосування методики контрастування СЛВ були виявлені у 120 (97,6%) хворих. Їх кількість варіювала від 2 до 12. Ці лімфатичні вузли в основному локалізувались у центральному колекторі шиї на боці первинної пухлини (центральні, іпсилатеральні СЛВ) у 91 (75,8%) хворого. На підставі результатів інтраопераційного дослідження СЛВ метастази у них були виявлені у 33 (27,5 %) з 120 хворих. У переважній більшості випадків (83,3%) СЛВ визначалися в центральному лімфоколекторі шиї (VI рівень). У 76 (63,3%) хворих відбулося фарбування лімфатичних вузлів III рівня шиї (середній іпсилатеральний югулярний лімфоколектор), у 11 (9,2%) СЛВ були виявлені лише на III, IV та VB рівнях шиї. Досить рідко (5,8%), контрастувалися лімфатичні вузли передньо-верхнього середостіння. Висновки. Метод контрастної візуалізації регіонарного колектора у хворих на РЩЗ за допомогою 1% розчину толуїдинового синього є високоінформативним дослідженням, що дозволяє визначати уражені метастазами регіонарні лімфатичні вузли та диференційовано підходити до вибору об'єму лімфодисекції на ранніх стадіях пухлинного процесу. Метод простий у виконанні, не вимагає великих фінансових витрат і може бути рекомендованим для використання у онкологічних клініках.Item Роль патогенних білків та хронічного запалення у виникненні хвороби Альцгеймера(Сумський державний університет, 2020) Денисенко, А.П.; Гайкова, О.О.; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman AndriiovychХвороба Альцгеймера – найпоширеніша форма деменції, якою страждає до 70 % від всіх хворих на деменцію. Наразі актуальність цього нейродегенеративного захворювання зросла через його поширеність та відсутність етіологічного і ефективного лікування. Наслідком цього є зростання кількості досліджень і наукових праць націлених на вивчення цієї хвороби. Метою роботи було провести аналіз та систематизувати дані щодо поширення, соціально-економічного значення, теорій виникнення, а також ролі патогенних білків в розвитку хвороби Альцгеймера. Автори провели пошук інформації в електронних базах даних, таких як PubMed та Google Scholar, з науковими працями і статтями останніх 25 років за такими ключовими термінами, як хвороба Альцгеймера, β-амілоїд, тау-пептид, метали, запалення, білки S100. У світі нараховують більше 56 мільйонів людей з хворобою Альцгеймера, її має кожен 10 житель США старше 65 років, причому з віком ризик збільшується. Серед причин смерті хвороба Альцгеймера займає шосту позицію, а витрати на хвору людину з таким діагнозом втричі перевищують за звичайні в тій же віковій групі. Саме тому це питання має значне соціально-економічне значення. Протягом останніх десятиліть було висунуто багато гіпотез виникнення хвороби. Довгий час ключовими вважалися теорія агрегації β-амілоїду та теорія білка тау, але згодом пріоритети почали змінюватися. Було виявлено що наявність патогенних мікроорганізмів може становити ризик для виникнення хвороби Альцгеймера. Також деякі дослідження вказують на роль ацетилхоліну в розвитку хвороби, однак, дані клінічних випробувань це не підтвердили. Має місце порушення гомеостазу металів, що сприяє когнітивному дефіциту та розвитку нейродегенерації. Мікроглія, астроцити і нейрони беруть участь у запальному процесі при хворобі Альцгеймера. Наявне зачароване коло, коли Aβ спричиняє судинну недостатність, що в свою чергу призводить до збільшення накопичення Aβ. Є дані про пряму залежність між оксидативним стресом та дисфункцією нейронів. Безсумнівно в розвитку хвороби Альцгеймера провідну роль відіграють патогенні білки, в тому числі Aβ-пептид, тау-пептид та білки родини S100. Незважаючи на численні дослідження, визначення причинної чи наслідкової ролі різноманітних патологічних чинників та змін при хворобі Альцгеймера є досі неоднозначними і неостаточними. Все це дає підстави для подальшого наукового пошуку в цьому напрямку.Item Comparative features of open source software products for the development of an automated breast cancer diagnostic program(Sumy State University, 2019) Kovalev, V.; Diachenko, Y.; Malyshev, V.; Rjabceva, S.; Kolomiets, O.; Линдін, Микола Сергійович; Лындин, Николай Сергеевич; Lyndin, Mykola Serhiiovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Довбиш, Анатолій Степанович; Довбыш, Анатолий Степанович; Dovbysh, Anatolii Stepanovych; Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii MykolaiovychРак молочної залози (РМЗ) – одне з найчастіших онкологічних захворювань у світі серед жінок з високою захворюваністю та смертністю. Надійність гістологічної верифікації раку молочної залози залежить від досвіду, знань патолога, його готовності до самовдосконалення та вивчення спеціалізованої літератури. Цифрова патологія також широко використовується в навчальних цілях, в телепатології, телеконсультаціях та науково-дослідних проектах. Нещодавно розроблена система Whole Slide Image (WSI) відкриває великі можливості в покращенні якості гістопатологічної діагностики. Розробка різноманітного програмного забезпечення для морфологічної діагностики -важливий напрямок для підвищення якості гістологічної верифікації діагнозу в онкопатології. Метою роботи є пошук та порівняльний аналіз існуючих програмних засобів з відкритим вихідним кодом для обробки повно-слайдових гістологічних зображень.Item Molecular aspectsof the bone metastastases developmentinprostate cancer(Сумський державний університет, 2019) Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem Mykhailovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman AndriiovychПредставлена робота присвячена актуальному питанню сучасної медицини – молекулярним механізмам та факторам розвитку кісткових метастазів злоякісних пухлин, зокрема раку передміхурової залози. У ході дослідження були проаналізовані положення літературних джерел останніх років щодо процесів формування кісткових метастазів раку передміхурової залози та експресії окремих маркерів у її тканині. Зокрема було всебічно розглянуто класичну концепцію seedandsoil, котра описує феномен тропності циркулюючих метастатичних клітин до певного мікрооточення та викликає розвиток специфічних за локалізацією метастазів. Були узагальнені та порівняні погляди на молекулярно-генетичні основи впливу експресії андрогенових рецепторів неопластичних клітин на розвиток саме остеобластичного типу метастазів, причини та молекулярні механізми розвитку кастраційно-резистентного раку передміхурової залози. Автори розглянули та узагальнили теоретичні знання, що описують участь білків р53, Вах та активованої каспази 3 в апоптозі, процеси неоангіогенезу та ре-моделювання сполучнотканинного компоненту пухлин із залученням матриксної металопротеїнази 1, особливості присутності колагену 1 типу та іншого остеобластичного маркеру остеонектину в неопластичній тканині та роль запалення у процесах метастазування. Також було висвітлено функції білків теплового шоку із молекулярними масами 70 та 90 кДа та їх роль у пухлинній та метастатичній тканині. Таким чином проведене дослідження доповнює та узагальнює дані, що стосуються процесів розвитку кісткових метастазів раку передміхурової залози. У ході дослідження було всебічно проаналізовано молекулярно-генетичні особливості раку передміхурової залози за його метастатичного поширення.