Наукові видання (ННІП)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157

Browse

Search Results

Now showing 1 - 9 of 9
  • Item
    Корупція та національна безпека: виклики та шляхи реформ
    (ФОП Король Ірина Володимирівна, 2024) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Миргород, Валерія Валеріївна; Myrhorod, Valeriia Valeriivna
    Стаття "Корупція та національна безпека: виклики та шляхи реформ" є важливим дослідженням в контексті взаємозв'язку між корупцією та національною безпекою. Автори впевнено відзначають, що корупція не лише підриває інституції держави, але й загрожує її внутрішній стійкості та зовнішньому впливу. Ця стаття пропонує не лише аналіз проблеми, але й конструктивні рекомендації щодо шляхів реформування для забезпечення національної безпеки. Автори докладно розглядають різні аспекти впливу корупції на національну безпеку: 1) порушення довіри громадян до урядових структур та правоохоронних органів, що може призвести до втрати легітимності влади та загрози соціальному порядку; 2) порушення законності, бо захищаються лише ті, хто може надати неправомірну вигоду; 3) втрата інвестицій та обмеження розвитку бізнесу, що може призвести до зростання безробіття, недофінансування соціальних програм та загальної економічної нестабільності; 4) втрата боєздатності, розкрадання військової техніки та секретної інформації, що загрожує безпеці країни; 5) втрата довіри міжнародних партнерів або втрата міжнародної підтримки; 6) поглиблення нерівності, незадоволеність та соціальні напруження, що може призвести до загострення політичних конфліктів та соціальної нестабільності. Особлива цінність цієї статті полягає в тому, що вона не лише виявляє проблему, але й пропонує практичні рішення для подолання корупції та зміцнення національної безпеки. Автори розглядають широкий спектр заходів, таких як підвищення прозорості та підзвітності управління, реформа правової системи, підтримка громадянського суспільства та залучення міжнародних партнерів до боротьби з корупцією. Робиться висновок, що протидія корупції – це не лише необхідна умова для забезпечення національної безпеки, але й важливий фактор економічного й соціального розвитку країни. Це більше, ніж просто боротьба з виявленими випадками одержання неправомірної вигоди та втручанням у владні процеси; це системний підхід до створення прозорої, справедливої та ефективної системи управління, яка сприятиме стабільності і довірі як в середині країни, так і на міжнародному рівні.
  • Item
    Протидія корупції в умовах воєнного стану: аналіз проблем та можливостей.
    (Харківський національний університет внутрішніх справ, 2024) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Тимошенко, Олена Олександрівна; Tymoshenko, Olena Oleksandrivna
    Статтю присвячено аналізу проблем та можливостей протидії корупції в умовах воєнного стану. Початок повномасштабного вторгнення в Україні призвів не лише до суттєвих фінансових проблем в країні, а й до прояву високого рівня корупційності, що зумовило активні дії зі сторони держави до її протидії. Тому, розглянули держані органи, нормативно-правову базу, що здійснюють регулювання корупційних проявів, а також здійснили аналіз протидії корупції в умовах воєнного стану в Україні з визначенням можливостей у даній сфері. Окремо відзначили, що найбільшого масштабу корупції мають такі сектори як переказ (незадекларованих) на інші рахунки (відмивання коштів через віртуальні рахунки), розкрадання гуманітарної допомоги, збагачення фінансовими коштами, отриманими у вигляді допомоги під час конфлікту, несплата податків у зв’яку з воєнним станом, тощо. При цьому, визначили, що причиною тіньової економіки варто вважати податкове навантаження, регуляторний тиск, монополізація, недосконала судова система та безпосередньо корупція. Проаналізували кроки державних органів та введені ними програми, щодо зниження рівня корупції. Розглянули останні показники щодо рівня корупції в Україні, де відзначили, що показники України щодо рівня боротьби з корупцією в умовах воєнного стану значно зросли в порівнянні з попереднім роком, що стало можливим завдячуючи ефективній діяльності органів боротьби з корупцією та інших державних установ. Розглянули кількісні показники щодо гучних підозр та вироків за 2023 рік, при цьому, розглянули стягнення російського майна, яке було перераховано до спеціального фонду бюджету. При цьому, визначили, що досить проблемних залишаються аспекти щодо публічних закупівель та доступу до відкритих даних щодо посадових осіб, підприємств тощо. На основі проведеного аналізу, нами запропоновано рекомендації, що мають на меті протидіяти корупції в країні, серед яких ключовими є: (1) інституційні рекомендації, що передбачають запровадження реформи Рахункової палати та Державної аудиторської служби України; (2) правові рекомендації, що мають на меті розробити дієві механізми контролю з боку громадських організацій, ефективного використання активів корупціонерів та їхніх спільників на потреби держави; (3) структурні рекомендації, що передбачають утворення спеціалізованих відділів (та назначення відповідальних осіб) з метою запобігання та виявлення корупційних проявів та інших аналогічних ситуацій.
  • Item
    Антикорупційна спеціалізація органів прокуратури як фактор протидії корупції: досвід Угорщини та України
    (Сумський державний університет, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna
    У світовій історії перші спеціалізовані антикорупційні органи з’явилися дуже давно, ще до створення комісій Сінгапуру та Гонконгу в 1950-1970-х роках. Але саме приклад цих двох відомств породив популярний імідж успішного, незалежного багатоцільового антикорупційного відомства. Проте в різних країнах існує й діє набагато більше типів антикорупційних органів. Сьогодні в країнах ОЕСР існує лише декілька спеціалізованих антикорупційних установ. Хоча більшість країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються, мають один або багато спеціалізованих антикорупційних органів, лише деякі з них довели свою успішність, але наразі успіх Гонконгу чи Сінгапуру не повторився ніде в іншому місці. Беручи до уваги безліч антикорупційних інституцій у всьому світі, їх різноманітні функції та, зокрема, аргументи щодо їх фактичної ефективності, важко визначити всі основні закономірності та моделі. Однак деякі тенденції можна визначити, виходячи з різних цілей антикорупційних інституцій (розглядаючи їх функції). Ці тенденції відображені в різних типах/моделях установ, представлених нижче.
  • Item
    Medical corruption: causes and measures of combating
    (Universitas Swadaya Gunung Jati, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna Serhiivna
    Після української кризи в Україні відбулося багато процесів оновлення. Однією з найважливіших реформ була антикорупційна. Питання медичної корупції загострилося в умовах глобальної пандемії, спричиненої COVID-19. Метою статті є кримінологічна характеристика причин та заходів протидії корупції в медичній сфері в Україні. Методологія - це сукупність підходів, принципів і конкретних методів, якими користується вчений. Ми використали саме ті елементи методології, які дозволили забезпечити послідовність та об’єктивність дослідження протидії корупції в медичній сфері в Україні. Автори окреслюють та характеризують основні причини медичної корупції в Україні. Пропонуються такі заходи щодо протидії медичній корупції: модернізація моделі фінансування медичної галузі; запровадження спеціального порядку закупівлі лікарських засобів за державні кошти; подолання корупційної складової у співпраці фармацевтичних компаній та медичних працівників; реформування системи оплати праці медичних працівників; освітня діяльність.
  • Item
    Антикорупційна спеціалізація в діяльності прокуратури: інституційні та правові засади
    (Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Янішевська, Катерина Дмитрівна; Янишевская, Екатерина Дмитриевна; Yanishevska, Kateryna Dmytrivna; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Миргород-Карпова, Валерия Валерьевна; Myrhorod-Karpova, Valeriia Valeriivna
    В умовах трансформаційних змін, зумовлених євроінтеграційними прагненнями України та фактичним набуттям нашою державою статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу, загострюється питання протидії корупції на належному рівні. Антикорупційний підхід не має бути декларативним та повинен передбачати ряд змін інституційного, правового, просвітницького та освітнього характеру. Одним із найбільш важливих аспектів антикорупційних змін стало утворення значної кількості антикорупційних інституцій. Зазначене обумовлене різними управлінськими моделями антикорупційних інституцій та вимогами міжнародних антикорупційних конвенцій, прийнятих у рамках ООН та Ради Європи. Так, у структурі органів прокуратури було утворено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Враховуючи значущість міжнародного досвіду для протидії корупції, метою статті є вивчення особливостей та значення діяльності спеціалізованих антикорупційних підрозділів прокуратури у зарубіжних державах та моделі організації Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в Україні. Методологічний інструментарій дослідження представлений комплексним поєднанням загальнологічних та спеціально-юридичних методів наукового пізнання. Комплексне компонування яких дозволило досягти цілей наукового дослідження. Зокрема, було використано метод аналізу, синтезу, узагальнення, а також формально-юридичний, порівняльно-правовий та інші. З’ясовано, що діяльність антикорупційних інституцій в цілому та окремі аспекти діяльності спеціалізованих антикорупційних підрозділів у структурі органів прокуратури як в Україні, так і закордоном були предметом наукового інтересу багатьох вчених. У статті на основі критичного аналізу висвітлено питання кореляції діяльності спеціальних антикорупційних підрозділів у зарубіжних державах та рівня корупції. Охарактеризовано сутність, значення та рівень успішності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зроблено висновок, що, обрана Україною модель організації діяльності спеціального антикорупційного підрозділу у структурі Офісу Генерального прокурора є раціональною та ефективною. Водночас для результативності її діяльності важливим є забезпечення єдності та взаємоузгодженості дій, як в межах системи органів прокуратури України, так і в контексті співпраці антикорупційних інституцій в цілому. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо у порівняльно-правовій характеристиці результативності основних антикорупційних інституційних моделей.
  • Item
    Корупція в правоохоронних органах: причини та система заходів протидії
    (Ужгородський національний університет, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna
    Корупція завжди була тим негативним явищем, що істотно деформувала інституційне призначення державних органів та органів державної влади та підривало довіру населення до них. Особливо гостро, на жаль, завжди стояло питання корупції у правоохоронних органах. Більше того, саме зараз в умовах повномасштабної війни правоохоронні органи мають стояти на захисті внутрішнього суверенітету, національної єдності держави, забезпечувати охорону та функціонування різних державних механізмів. Варто відмітити, що інституційна структура правоохоронної системи постійно змінюється, на фоні чого створюються інституції, метою яких є безпосередня профілактика корупції та корупційних діянь. Класичний підхід полягає у віднесенні конкретного органу державної влади до правоохоронних органів за фактичним виконанням правоохоронних функцій. Поза тим, пропонується врахування й компетенції, повноважень, мети, а також завдань. Обґрунтовано, необхідність та актуальність кримінологічної характеристики причин та важливість та нагальність розробки системи заходів протидії корупції у правоохоронних органах. Зазначається, що корупційні правопорушення, вчинені працівниками правоохоронних органів, найчастіше є різноманітними відхиленнями та порушеннями чинного законодавства, що регулює правоохоронну та правоохоронну діяльність цих органів. Основною причиною корупції у цій сфері ми бачимо високу латентність корупційних правопорушень; кадрові проблеми та деформування ролі та значення керівного складу. Заходи щодо протидії корупції в правоохоронних органах передбачають: оптимізацію процесу підбору кадрів; покращення внутрішніх і зовнішніх каналів зв’язку для викривачів корупції; сприяння відомчому фінансовому нагляду та контролю за побутом правоохоронців та постійне навчання та підвищення кваліфікації кожного правоохоронця, необхідність проходження щорічної психологічної атестації. Робиться висновок, що розробка заходів протидії корупції не повинна мати загального характеру. Більш ефективним є саме адресний підхід, заснований на виявлені причин та умов корупції у окремій сфері, у даному випадку сфері діяльності правоохоронних органів, та розроблені на основі цих детермінант конкретних галузево-орієнтованих, адресних заходів протидії корупції.
  • Item
    Типологізація корупції: теоретико-прикладні критерії
    (Ужгородський національний університет, 2022) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmytro Volodymyrovych
    Корупція як соціальний феномен є предметом наукового аналізу багатьох наук. Ми переконані, що для характеристики будь-якого явища важливий аналіз не лише його природи, а й видів. Важливу роль у цьому завданні відіграє типологізація корупції. Враховуючи складний і неоднозначний характер корупції, а також відсутність єдиного наукового підходу до тлумачення її сутності, у наукових колах не існує єдиного бачення виокремлення типів цього явища. Сенс класифікації завжди істотний і дуалістичний: концептуальний і прикладний. Отже концептуальність полягає в тому, що для більш оптимального розвитку сутності понять, явищ, процесів, категорій їх поділяють. Тому вивчення поглядів окремих правознавців завжди пов’язане з аналізом типологій (класифікацій), оскільки вони дають можливість уточнити погляди вченого на сутність корупції, її кримінальне право та кримінологію. Прикладний елемент: класифікація корупції дозволяє зручніше ідентифікувати та розробити стратегії боротьби з цим явищем, визначає тенденції оновлення та доповнення законів, окреслює діяльність органів державної влади загалом та правоохоронних органів зокрема. Метою статті є виділення критеріїв класифікації корупції та характеристика їх сутності. Ми пропонуємо проаналізувати кілька підходів до типологізації корупції. Перша типологізація заснована на рівні корупції. За цим критерієм корупція буває: інертною, поступовою та активною. Другим типологізаційним критерієм є сфера реалізації. Згідно з ним виділяють корупцію у законодавчій, виконавчій, судовій владі та корупцію в діяльності юридичних осіб приватного права та осіб, які надають публічні послуги. Третя типологізація корупції базується на критерії періодичності корупції. За цим критерієм корупція може бути випадковою, системною та клептократичною. За четвертим типологізаційним критерієм корупцію пропонується поділити на поступову та раптову. П’ятий типологізаційний критерій базується на ступені організованості та поширеності корупційних відносин. За цим критерієм існує корупція на низовому рівні, регіональному рівні, політичному рівні та міжнародному рівні.
  • Item
    Стан реалізації окремих фундаментальних принципів протидії корупції в Україні
    (Національний університет «Одеська юридична академія», 2021) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna
    Стаття присвячена важливій та актуальній темі – характеристиці стану реалізації окремих фундаментальних принципів протидії корупції в Україні. Автор зосереджує увагу на тому, що ефективність виконання завдання з протидії корупції знаходиться у прямій залежності з необхідністю чіткого та виваженого формулювання основних ідей такої діяльності. Правильне формулювання правил поведінки є ключем до її продуктивності. Крім того, з’ясовано, що у юриспруденції поняття правових принципів тлумачать по-різному, зокрема, вчені використовують такі категорії, як початкові теоретичні визначення, обґрунтування, керівні принципи (ідеї), загальні приписи, керівні принципи, закономірності, зміст тощо. Зосереджено увагу на тому, що значення верховенства права для кожної діяльності підтверджується його закріпленням у ст. 8 Конституції України. Крім того, тлумачення його юридичного змісту міститься у рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 р. № 15-рп/2004. В якому зазначено, що верховенство права – це панування права в різних формах у суспільстві. Наступним фундаментальним принципом є принцип законності. Важливість цього принципу для функціонування держави настільки важлива, що законодавча влада закріплює його у різних формах у декількох статтях Конституції України. На думку автора, ступінь того, наскільки цей принцип насправді реалізовується загалом, і особливо стосовно запобігання та боротьби з корупцією, викликає занепокоєння. Відсутність законодавчої основи для вжиття таких заходів є підставою для розробки і прийняття відповідних нормативно-правових актів. Принцип гласності тлумачиться як принцип зв’язків з громадськістю та відкритості всіх органів, уповноважених боротися з корупцією. Конституція України не містить норми, яка б чітко закріплювала принцип відкритості та прозорості, але він може бути виведений з ряду конституційних норм. Зроблено висновок, що антикорупційна діяльність в Україні, як і будь-яка інша діяльність, ведеться за певними основними ідеями, які є керівними принципами. Особливе значення серед цих принципів мають – фундаментальні. Адже, саме ці принципи визначають антикорупційну стратегію та вектор її реалізації. У контексті всебічної протидії корупції в Україні важливим є законодавче закріплення основних принципів протидії корупції.
  • Item
    Кримінальна обумовленість криміналізації невжиття заходів щодо протидії корупції
    (Інститут законодавства Верховної Ради України, 2021) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna
    Мета статті. Стаття присвячена дуже важливій та актуальній темі – кримінально-правовій характеристиці соціальної обумовленості криміналізації невжиття заходів щодо протидії корупції. Боротьба з корупцією передбачає необхідність зміни підхід, що укорінився у свідомості громадян. Кримінальна відповідальність є найбільш серйозним видом відповідальності, і тому необхідно криміналізувати лише ті діяння, що дійсно мають умови для криміналізації. Загальновідомо, що корупційні діяння, а також ті, що пов’язані з корупцією, характеризуються високою латентністю. Тому, з’ясувати фактичну кількість адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, дуже важко. Таким чином, покладатися виключно на статистичні дані є невиправданим. У зв’язку з цим, ми пропонуємо, проаналізувати інші детермінанти такої криміналізації. Наукова новизна полягає у пропозиціях оновлення тексту Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України відносно розмежування відповідальності за невжиття заходів щодо протидії корупції. Висновки. Підсумовуючи викладене, хотіли б наголосити на важливості криміналізації невжиття заходів щодо протидії корупції. Криміналізації цього діяння має відбуватися з врахуванням сутності предикатного діяння та характеристики особи обвинуваченого (підсудного). Відмежовувати невжиття заходів щодо протидії корупції (адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією) та невжиття заходів щодо протидії корупції (кримінальне корупційне правопорушення) пропонуємо спираючись на розмір заподіяної шкоди та юридичний зміст предикатного діяння. Перспективи подальших наукових пошуків убачаються в аналізі окремих обставин соціальної обумовленості криміналізації інших адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, а також з’ясуванні ступеню впливу криміналізації на ефективність протидії корупції в Україні.