Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
37 results
Search Results
Item Правові механізми раціонального використання та охорони земельних ресурсів в умовах сучасності(2021) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana ViktorivnaВ сучасних умовах розбудови суспільства та формування ринку землі в Україні найбільш виразно постають проблеми сталого використання земель і особливо ґрунтів, які виступають місцем та умовою життєдіяльності людини, засобом виробництва, що продукує абсолютну вартість, унікальним природним ресурсом. В Україні сконцентровано дев’ять відсотків усіх світових чорноземів, що обумовлює необхідність розробки правового механізму їх ефективного використання з метою забезпечення продовольчої безпеки в державі та світі, нарощування експортного потенціалу України за умови відновлення якісного стану ґрунтів. Проведення земельної реформи в Україні як складової економічної реформи призвели до значного погіршення стану сільськогосподарських угідь, втрати гумусу з ґрунтів, їх деградації, іншим негативним наслідкам, що загрожує економічній безпеці держави,породжує кризові явища соціально-економічного та демографічного характеру, особливо в сільській місцевості.Item Право на інклюзивну освіту в умовах пандемії COVID-19(2021) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Соколенко, О.П.Згідно зі статтею 53 Конституції України кожен має право на освіту. Держава забезпечує всім громадянам рівний доступ до освіти. У своєму рішенні від 04.03.2004 р. Конституційний Суд України визначив, що доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права . У зв’язку з пандемією COVID-2019 в Україні був запроваджений карантин, який вніс певні особливості в реалізацію права на освіту та організацію освітнього процесу.Item Забезпечення права на працю осіб з інвалідністю в Україні(European Conference, 2023) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Кашеварова, Я.В.Законодавчим регулюванням праці осіб з інвалідністю називається вплив держави на трудові правовідносини між роботодавцем та особою з інвалідністю за допомогою норм права, які закріплені в нормативно-правових актах.Item Правове регулювання дистанційної роботи в Україні(European Conference, 2023) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Плис, К.В.За останні роки відбувся ряд трансформаційних процесів, які зумовили появу та розповсюдження нестандартних форм зайнятості, що здатні модернізувати ринок праці та трудові відносини. Однією з таких форм є дистанційна зайнятість працівників, яка значно полегшила життя сучасного суспільства та надала нові можливості для реалізації прав осіб у сфері трудових та тісно пов’язаних з ними відносин.Item Дисциплінарна відповідальність працівника у трудовому праві деяких постсоціалістичних країн(International Science Group, 2023) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Говорун, Є.А.Дослідження трудового законодавства колишніх країн СРСР має велике значення для становлення та вдосконалення сучасного трудового права в Україні. Адже деякі країни вдало здійснили зближення національних правових систем та їх підсистем з правовою системою Європейського Союзу й вимогами міжнародно-правових норм і стандартів, що сприяє розвитку цих країн у різних сферах, невідмежованості від світових тенденцій економічного й технологічного розвитку.Item Міжнародний досвід правового регулювання праці неповнолітніх осіб та можливість його імплементації в трудове законодавство України(Ужгородський національний університет, 2022) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Кисельова, Олена Іванівна; Kyselova, Olena Ivanivna; Зінченко, Г.С.У статті розглянуто міжнародний досвід пра-вого регулювання праці неповнолітніх осіб та визначені перспективні напрями удосконален-ня чинного трудового законодавства України у сфері праці неповнолітніх осіб. Зокрема, авто-рами було досліджено трудове законодавство Латвійської, Литовської, Словацької, Естонської Республік, Великобританії та провінцій Канади (Альберта і Манітоба). Як відомо, регулювання праці неповноліт-ніх осіб має певні особливості як в Україні, так і в інших країнах, зважаючи на їх фізіологічні особливості та брак досвіду. З огляду на це, було розглянуто мінімальний вік прийняття на роботу, небезпечні та заборонені види робіт, тривалість робочого часу, оплата праці, вихідні дні та відпустки, види робіт, які дозволяють-ся неповнолітнім особам (легкі види робіт), та відповідальність за порушення вимог трудово-го законодавства щодо прийняття на роботу та особливостей забезпечення трудової діяльності неповнолітніх осіб. На основі проведеного дослідження було ви-явлено, що чинне трудове законодавство Укра-їни потребує вдосконалення щодо регулювання праці неповнолітніх осіб у контексті суспільних змін. Так, недостатньо чітко регламентовано види діяльності, де дозволяється використову-вати працю неповнолітніх, відсутнє визначення самого терміну «легка робота для неповноліт-ніх», не врегульована можливість праці осіб молодше 14 років та недосконало визначена юридична відповідальність роботодавців за по-рушення вимог щодо прийняття на роботу та особливостей праці неповнолітніх. Загалом, чинний КЗпП України включає положення щодо регулювання праці неповнолітніх, які відпо-відають нормам, прийнятим в інших країнах. Також авторами були напрацьовані напрями удосконалення чинного трудового законодав-ства України щодо праці неповнолітніх осіб, які у перспективі мають захистити неповнолітніх осіб від ігнорування роботодавцями закріпле-них вимог щодо прийняття на роботу та осо-бливостей праці такої категорії осіб та вберегти від подальших правопорушень трудового зако-нодавства, а також допомогти реалізувати пра-во на працю осіб молодше 14 років, які праг-нуть заробляти самостійно у певних сферах діяльностіItem Європейські стандарти забезпечення прав споживачів медичних послуг (пацієнтів)(Sergeieva&Co, 2021) Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Myrhorod-Karpova, Valeriia Valeriivna; Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Старинський, Микола Володимирович; Starynskyi, Mykola VolodymyrovychНайбільшої актуалізації питання забезпечення права на медичну допомогу та стан якості надання медичних послуг досягло в другій половині ХХ століття. Дане питання стало предметом діяльності багатьох міжнародних організацій, зокрема: Організації Об’єднаних Націй, Ради Європи, Вс есвітньої Організації Охорони здоров’я, Європейського Союзу тощо. Окрім цього, право на медичнудопомогу поступово розширювалося та набувало все більших векторів регулювання: врегулювання права на турботу про здоров’я, право на належні і якісні медичніпослуги, право на охорону здоров’я тощо. У преамбулі статуту Всесвітньої Організації Об’єднаних Націй 1946 р. встановлено, що одне з головних соціальних прав кожної людини є право на найвищий досяжний рівень психічного, фізичного, соціального, духовного здоров’я. Враховуючи важливість і актуальність даного питання, проблематика дослідження міжнародних і європейських ста ндартів надання медичних послуг є базовою для України. Результатами даного дослідження стало окреслення основних стандартів в системі охорони здоров’я, їх характеристика та визначення особливостей закріпленні. Нами було проаналізовано основні проблеми вітчизняного законодавства щодо функціонування цієї сфери і окреслено перспективи запровадження міжнародних стандартів забезпечення прав споживачівмедичних послуг в Україні. Визначено, що європейські стандарти сформовані на основі положень Європейської хартіїправ пацієнтів, де визначено основоположний перелік прав: право на профілактичні заходи; право на згоду; право доступу; право на недоторканість приватного життя і конфіденційність; право на інформацію; право на повагу часу пацієнтів; право на безпеку; право на дотримання стандартів якості; право на доступ до сучасних досягнень; право на індивідуальне лікування; право на уникнення невиправданих страждань і болю; право на компенсацію; право на подання скарги.Item Принципи ювенальної юстиції та захист основоположних прав і свобод неповнолітніх осіб(Львівський університет бізнесу та права, 2022) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Myrhorod-Karpova, Valeriia ValeriivnaСтаття присвячена висвітленню однієї з найбільш актуальних тем сьогодення – системі ювенальної політики та юстиції зокрема. Доведено сталу необхідність України в запровадженні системи ювенальної юстиції як кроку до розбудови української державності в контексті євроінтеграційних процесів. У статті зазначено, що ювенальна юстиція являє собою злагоджену діяльність системи спеціалізованих державних органів у сфері захисту основоположних прав і свобод неповнолітніх осіб. Авторами аргументовано, що побудова ефективної системи ювенальної юстиції в Україні неможлива без детального вивчення її специфічних ідентифікуючих принципів. Проаналізовано думки окремих науковців щодо визначення сутності ювенальної юстиції як частини ювенальної політики держави, а також її організаційно-правові особливості. У результаті аналізу численних академічних та легальних джерел виокремлено та окреслено основні принципи, що притаманні ювенальній юстиції як самостійному правовому інституту.Item Міжнародний досвід правового регулювання інклюзивної освіти(Ужгородський національний університет, 2021) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Філоненко, С.С.; Ковалевський, М.М.; Гриб, А.А.Стаття присвячена дослідженню міжнародного досвіду правового регулювання інклюзивної освіти. Основними Законами демократичних країн світу проголошено, що всі люди рівні у своїх правах. Ніхто не може бути дискримінованим за ознаками фізичного чи психічного становища особи. Право на освіту є одним із найголовніших, адже саме від того, на якому рівні воно забезпечується, залежить людський потенціал держави,без якого її розвиток неможливий. Цивілізовані країни вже давно усвідомили, що суспільство не є повноцінним, якщо його певна частина ізольована і не приймає у ньому активної участі. Тому вони створили таку систему освіти, яка включає осіб з особливими освітніми потребами до загальної системи освіти. Така форма навчання отримала назву інклюзивна освіта. Головна ідея інклюзивної освіти полягає у підтвердженні цінності людської багатоманітності, що унеможливлює дискримінацію та відображає одну із ознак демократичного суспільства, зокрема, у сфері освіти. Інклюзивна освіта не запроваджена з метою зробити учнів однаковими. В широкому розумінні вона створена для забезпечення рівних можливостей усім дітям та надання однакових умінь та навичок для подальшого існування у суспільстві. Проаналізовано міжнародні стандарти інклюзивної освіти, що впроваджуються ЮНЕСКО та ООН, які є головними ініціаторами прийняття нових положень щодо забезпечення прав осіб з ООП на рівні освітніх можливостей. Міжнародне законодавство визнає дітей з ООП повноцінними учасниками освітнього процесу, визначаючи при цьому новий підхід до організації навчання. Він базується на засадах доступності, безоплатності, обов’язковості, відсутності дискримінації та рівності. В статті розглянуто досвід правового забезпечення права на освіту для дітей з ООП та функціонування інклюзивної освіти у таких зарубіжних країнах, як Італійська Республіка, Республіка Авcтрія, Королівство Швеція, Фінляндська Республіка, Королівство Норвегія.Item Сучасний стан правового регулювання реабілітації та ресоціалізації осіб із залежністю від психоактивних речовин(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Шлапко, Тетяна Вікторівна; Shlapko, Tetiana Viktorivna; Глущенко, Наталія Володимирівна; Hlushchenko, Nataliia Volodymyrivna; Рєпін, Д.А.Стаття присвячена аналізу сучасного стану правового регулювання реабілітації та ресоціалізації осіб із залежністю від психоактивних речовин, а також проблем відсутності єдності законодавства в цій сфері та належної державної підтримки реабілітаційним центрам. Проаналізовано національне законодавство щодо стратегій державної наркополітики при наданні залежним особам послуг з реабілітації та ресоціалізації тощо. Указується, що актуальний стан реабілітації та ресоціалізації залежних осіб не відповідає стратегії наркополітики України, частина інформації в цій сфері є застарілою, а іншої – зовсім не існує. Сьогодні система реабілітації та ресоціалізації залежних осіб включає здебільшого реабілітаційні центри, засновниками яких є громадські, благодійні, релігійні організації. Але цього не вистачає, аби забезпечити всіх необхідною допомогою та повною мірою гарантувати права таких осіб. Проаналізовано актуальні проблеми в процесі реабілітації та ресоціалізації осіб із залежністю від психоактивних речовин. Зокрема, можна виділити відсутність дієвого нормативно-правового акта у сфері реабілітації залежних осіб; неналежне функціонування державних реабілітаційних закладів; криміналізацію споживачів наркотичних речовин і порушення їхніх прав. Окрім цього, такі проблеми суперечать орієнтації України на європейську інтеграцію і стандарти ЄС, оскільки позитивними зобов’язаннями України є гарантування прав людини та громадянина, включаючи соціальні. Зроблено висновки щодо потреби комплексного вирішення нагальних проблем із залежністю від психоактивних речовин для створення цілісної та ефективної системи реабілітації та ресоціалізації залежних осіб, серед яких – належне законодавче регулювання, потреби науково обґрунтованих досліджень, здійснення ефективного контролю й моніторингу, удосконалення й розширення системи державних закладів, які надають допомогу особам із залежністю від психоактивних речовин тощо.