Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
14 results
Search Results
Item Оцінка корупційних ризиків як форма оцінювання діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України(Видавничий дім «Гельветика», 2020) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Красилюк, М.О.У статті розглянуто особливості оцінки корупційних ризиків як форми оцінювання діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України. Розкрито зміст поняття «корупція», закріпленого на законодавчому рівні. Наголошено на причинах існування корупції в правоохоронних органах та негативних наслідках, зумовлених нею. Зазначено, що оцінка корупційних ризиків у діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України, – це одна з форм оцінювання виконання ними завдань, яка дає їх керівникам можливість виявити недоліки в діяльності правоохоронних органів і вжити заходів для їх усунення. Визначено, що цілі прийняття антикорупційних програм Національної поліції, Служби безпеки, Національного антикорупційного бюро України є подібними. Розкрито етапи оцінки корупційних ризиків у діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України. Розглянуто статистику скоєння співробітниками правоохоронних орга нів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України, корупційних право порушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією. Запропоновано доповнити процес оцінки корупційних ризиків у діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку, контролем за виконанням складеного звіту, що дозволить закріпити заходи щодо мінімізації корупційних ризиків у ді яльності правоохоронного органу та спонукати керівництво до здійснення заходів з метою усунення (мінімізації) корупційних ризиків. Така пропозиція обґрунтована законодавчим положенням, відповідно до якого керівництво органу несе відпові дальність за реалізацію антикорупційної стратегії. Однак зауважено, що Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України не містять норм, що закріплюють відповідальність керівника державного органу за незабезпечення реалізації Антикорупційної стратегії. Тому в Законі України «Про запобігання корупції» мають бути конкретизовані види юридичної відповідальності керівника державного органу.Item Особливості банкрутства акціонерних товариств в Україні(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Мотузна, А.В.Стаття присвячена визначенню особливостей банкрутства акціонерних товариств в Україні та проблемних питань, що при цьому виникають, з метою пошуку напрямів їх усунення. З’ясовано походження терміна «банкрутство», його законодавче розуміння. Наголошено, що законодавством застосовуються такі поняття, як «ознаки банкрут ства» та «ознаки неплатоспроможності», однак їх визначення відсутні. Звернено увагу, що неплатоспроможним, тобто таким, що має заборгованість перед кредиторами та/ або заборгованість за податковим зобов’язанням, які не може вчасно та повно погашати через відсутність коштів на рахунках, може бути підприємство будь-якої організацій но-правової форми, а тому акціонерні товариства не є винятком. З’ясовано, що визначення ймовірності визнання акціонерного товариства неплатоспроможним віднесено до компе тенції його наглядової ради. Акцентовано увагу, що за загальним правилом до суб’єкта, який є боржником, незалежно від форми власності можуть бути застосовувані такі про цедури з питань банкрутства, як розпорядження майном боржника, санація боржника та ліквідація банкрута. Розкрито зміст процедур з питань банкрутства. Приділено увагу досвіду реорганізації акціонерних товариств через приєднання в Німеччині та Україні. Зро блено висновок, що в Німеччині приєднання є механізмом симбіозу товариств для покра щення економічної ситуації та запобігання банкрутству АТ, тоді як в Україні подібного механізму не передбачено. Наголошено, що для державних акціонерних товариств закон передбачає застосування лише судової процедури розпорядження майном без обмежень. Наголошено, що найбільшою проблемою банкрутства публічних акціонерних товариств є пасивність органів виконавчої влади, що здійснюють управління державними підприєм ствами, як учасників процедур банкрутства, та фактично неспроможність відновити платоспроможність таких товариств за допомогою судових процедур через законодавчі обмеження. Виокремлено також проблему доступу арбітражного керуючого до інформації про акціонерне товариство та відповідальність порушення вимог щодо користування нею, зважаючи на що очевидною є необхідність додаткової регламентації цих положень на законодавчому рівні.Item Обовязковість застосування судами України практики Європейського суду з прав людини як джерела права(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Лелека, С.С.Стаття присвячена з’ясуванню дискусійних аспектів обов’язковості застосування судами України практики Європейського суду з прав людини як джерела права. Окрему увагу приділено законодавчому змісту понять «практика Європейського суду з прав людини», «рішення Європейського суду з права людини». З’ясовано, що з моменту ратифікації Україною Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод остання є частиною національного законодавства, водночас правовою основою для застосування при розгляді справ судами України практики, в тому числі рішень, Європейського суду з прав людини є положення Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Визначено, що серед аргументів в підтримку обов’язковості практики, зокрема рішень Європейського суду з прав людини як джерела права в правовій системі України є порівняння значення Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини із Конституцією України та рішеннями Конституційного суду України. Водночас наголошено, що законодавчі положення прямо не вказують на обов’язок національних судів при розгляді справ застосовувати практику Європейського суду з прав людини. Серед індикаторів проблеми застосування судами України практики Європейського суду з прав людини особливу увагу приділено помилкам, які допускають судді при посиланні на норми Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини, що є підставою для зміни та скасування рішення після його перегляду судом вищої інстанції. З’ясовано, що серед науковців відсутня однозначна відповідь щодо обов’язковості практики Європейського суду з прав людини для національних судів. Зроблено висновок, що застосування судами України практики Європейського суду з прав людини на сьогодні має бути рекомендацією, а не приписом, зважаючи на норми законодавства, положення наукової доктрини та проблеми пов’язані із правильним її застосуванням.Item Особливості використання аналогії в юридичній аргументації(Сумський державний університет, 2023) Горобець, Надія Сергіївна; Горобец, Надежда Сергеевна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Татарінова, К.В.Вміння відстоювати власну позицію є основою захисту прав та інтересів їх власника. При цьому можуть використовуватись різні способи, одним з яких є аргументація. Вона може здійснюватися в будь-яких сферах людського життя, зокрема в правовій сфері. Така аргументація носить назву юридичної. Для більш точного з’ясування змісту даного терміну необхідно розглянути його теоретичне і практичне розуміння.Item Особливості діяльності деяких правоохоронних органів в умовах воєнного стану в Україні(Сумський державний університет, 2022) Горобець, Надія Сергіївна; Горобец, Надежда Сергеевна; Horobets, Nadiia SerhiivnaВ умовах воєнного стану в Україні діяльність правоохоронних органів держави зазначала деяких змін зважаючи на необхідність захисту суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її сталого розвитку на основі найвищих цінностей демократії, верховенства права тощо. Основним нормативним актом, що визначає правовий режим воєнного стану є Закон України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року. Вказаним законом передбачено, що військові формування та правоохоронні органи за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України залучаються до вирішення завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.Item Оцінка корупційних ризиків як форма оцінювання діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України(Сумський державний університет, 2020) Андрійченко, Надія Сергіївна; Андрейченко, Надежда Сергеевна; Andriichenko, Nadiia SerhiivnaНа сьогодні однією з перешкод ефективного виконання правоохоронними органами України покладених на них завдань та функцій, зокрема у сфері забезпечення фінансовоекономічної безпеки держави, є корупція. Відповідно до дослідження Transparency International «Індекс сприйняття корупції» (CPI), проведеного у 2017 році, Україна здобула 30 балів зі 100 можливих і посіла 130-те місце (зі 180 країн) [1]. А тому не дивно, що відповідно до Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020», основною метою антикорупційних реформ є істотне зменшення корупції в Україні, зменшення втрат державного бюджету та бізнесу через корупційну діяльність, а також підвищення позицій України у міжнародних рейтингах, що оцінюють рівень корупції [2].Item Механізм оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України(Класичний приватний університет, 2019) Андрійченко, Надія Сергіївна; Андрейченко, Надежда Сергеевна; Andriichenko, Nadiia SerhiivnaСтаття присвячена дослідженню механізму оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Розкрито сутність категорії «механізм», понять «механізм правового регулювання» та «механізм адміністративно-правового регулювання». Розглянуто існуючі наукові підходи до розуміння структури механізму адміністративно-правового регулювання. Зроблено висновок, що механізм оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України включає норми права, юридичні факти, правовідносини, правова культура суб’єктів правовідносин, протиправна поведінка та санкції за порушення норм права. Встановлено, що на сьогодні відсутні норми права, які би закріплювали критерії оцінювання діяльності зазначених правоохоронних органів. Обгрунтовано необхідність визначення на законодавчому рівні критеріїв оцінювання діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Запропоновано створити спеціальну службу, за прикладом Північної Ірландії та Великої Британії (за винятком Шотландії) з метою удосконалення правовідносин щодо оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України.Item Адміністративно-правові форми оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України(Ужгородський національний університет, 2019) Андрійченко, Надія Сергіївна; Андрейченко, Надежда Сергеевна; Andriichenko, Nadiia SerhiivnaСтаття присвячена висвітленню адміністративно-правових форм оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Розглянуто доктринальні підходи до розуміння понять «форма», «адміністративно-правова форма», наголошено, що спільним для всіх них є акцент саме на зовнішньому вираженні змісту, зважаючи на це сформульовано авторське визначення «адміністративно-правові форми оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України». Розкрито сутність підходів до класифікації адміністративно-правових форм. Класифіковано адміністративно-правові форми оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України залежно від настання юридичних наслідків на правові та неправові, за суб’єктами здійснення на зовнішні, внутрішні та змішані, залежно від правових норм, які регламентують здійснення такого оцінювання на процесуальні та матеріальні. Визначено, що оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України за часом його проведення може бути попереднім, поточним та кінцевим. Розкрито особливості виділених адміністративно-правових форм оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Зроблено висновок, що належним чином оцінити діяльність правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки держави можна лише за умови поєднання всіх форм такого оцінювання, оскільки реалізація будь-яких адміністративно-правових норм здійснюється за допомогою різних адміністративно-правових форм.Item Атестація як внутрішній критерій оцінювання діяльності співробітників правоохоронних органів України, які забезпечують фінансово-економічну безпеку держави(Visegrad Journal on Human Rights, 2018) Андрійченко, Надія Сергіївна; Андрейченко, Надежда Сергеевна; Andriichenko, Nadiia SerhiivnaСтаття присвячена вивченню особливостей проведення атестації співробітників правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки держави. Обґрунтовано необхідність розробки та прийняття загального для всіх правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку держави порядку проведення атестації.Item Кадрове забезпечення Служби безпеки України як суб’єкта захисту фінансової системи держави в умовах її реформування(Запорізький електронний юридичний журнал, 2018) Андрійченко, Надія Сергіївна; Андрейченко, Надежда Сергеевна; Andriichenko, Nadiia SerhiivnaСтаття присвячена висвітленню питання кадрового забезпечення Служби безпеки України як суб’єкта захисту фінансової системи держави в умовах її реформування. Автором визначено, що ряд гарантій соціально-правового статусу військовослужбовців спецслужби є лише формальними, що обумовлює не лише невиконання державою взятих на себе зобов’язань, але й знижує ефективність діяльності військовослужбовців та підриває їх довіру до керівництва держави. Зроблено висновок, що девоєнізація правоохоронних органів не є виключним способом вирішення цієї проблеми.