Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
6 results
Search Results
Item Михайло Мухин і журнал "Нова Україна": псевдоніми і криптоніми(Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2023) Власенко, Валерій Миколайович; Vlasenko, Valerii MykolaiovychМета. Ввести до наукового обігу псевдоніми і криптоніми відомого українського журналіста і літературознавця, емігранта Михайла Мухина, якими він користувався при публікації своїх матеріалів на сторінках празького журналу «Нова Україна» (1922-1928). Методологія дослідження ґрунтується на наукових принципах історизму, об’єктивності та системності. Спираючись на загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння), спеціально-історичні (історико-порівняльний, історико-типологічний, біографічний) та джерелознавчі (археографічна й архівна евристики та критика джерел) методи, вдалося виявити, проаналізувати й ввести до наукового обігу лист М. Мухина, який допоміг визначити два його псевдоніми та криптоніми. Наукова новизна. Введення до наукового обігу листа Михайла Мухина до співредактора журналу «Нова Україна» Микити Шаповала дало можливість з’ясувати псевдоніми та криптоніми М. Мухина і відповідно визначити його авторство численних матеріалів, опублікованих на сторінках журналу «Нова Україна». Актуальність випливає із мети та завдань автора щодо визначення творчого доробку журналіста і літературного критика Михайла Мухина на сторінках журналу «Нова Україна», співредакторами якого були Микита Шаповал та Володимир Винниченко. Висновки. Вивчення й оприлюднення листа М. Мухина до М. Шаповала від 29 березня 1926 р. дало можливість з’ясувати широку і різнобарвну палітру творчого доробку М. Мухина на сторінках празького журналу «Нова Україна». Крім публікацій, підписаних власним прізвищем, у часописі опубліковано багато його статей, обглядів, рецензій і повідомлень за підписом «Киянин», «К.», «К-н» або без підпису.Item Українська бібліотека імені С. Петлюри в Парижі та політична еміграція на Балканах(Харківський національний університет міського господарства ім. М. О. Бекетова, 2018) Власенко, Валерій Миколайович; Власенко, Валерий Николаевич; Vlasenko, Valerii MykolaiovychНезважаючи на те, що Болгарія, Румунія та Югославія не були політичними центрами української еміграції в Європі, тамтешні українські емігранти брали участь у розбудові Української бібліотеки імені Симона Петлюри в Парижі, перераховуючи на її утримання грошові кошти, надсилаючи літературу і періодику, а також маючи представництва УБПП в Белграді, Бухаресті, Кишиніві, Софії та Чернівцях.Item Комітети української політичної еміграції в міжвоєнній Болгарії(Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, 2019) Власенко, Валерій Миколайович; Власенко, Валерий Николаевич; Vlasenko, Valerii MykolaiovychУ пропонованій роботі йдеться не про всю українську еміграцію, а лише політичну, тобто ту її частину, яка була політично вмотивованою, ідеологічно визначеною, організаційно структурованою та сповідувала ідею відновлення української самостійної держави у будь-якій її формі.Item Евакуація російської армії генерала П. Врангеля з Криму: український контекст(Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2016) Власенко, Валерій Миколайович; Власенко, Валерий Николаевич; Vlasenko, Valerii MykolaiovychСтаття присвячена південному напрямку третьої хвилі міжвоєнної української еміграції в Європі. Висвітлено український аспект внутрішньої та зовнішньої політики генерала П. Врангеля напередодні та під час евакуації російської армії з Криму восени 1920 р. Визначено дислокацію українських військових у Константинополі та його околицях, визначено кількість уродженців та жителів України в армії Врангеля.Item Музей визвольної боротьби України й українська еміграція на Балканах(Київський університет ім. Бориса Грінченка, Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu, 2017) Власенко, Валерій Миколайович; Власенко, Валерий Николаевич; Vlasenko, Valerii MykolaiovychУ статті на основі архівних матеріалів та емігрантської преси розглядається питання взаємодії Музею визвольної боротьби України в Празі й української еміграції в країнах Південно-Східної Європи. Основна увага приділена співпраці Музею з емігрантами в Болгарії, Румунії та Югославії. Робиться висновок, що співпраця була плідною і різноманітною за формами та напрямками.Item Історичні передумови створення архівних осередків української еміграції(Сумський державний університет, 2022) Адамовський, В.І.Повалення царизму в лютому 1917 р. дало поштовх до розгортання національно-демократичних процесів в Україні, а відтак появі українських національних державних формувань – першої та другої УНР, Української Держави, ЗУНР. Українським урядам доводилося докладати значних зусиль для розбудови і збереження української державності. Революційна стихія весни – літа 1917 р. часто супроводжувалася анархією, безладом. Тому українські національні діячі, опановуючи нову для себе державну роль, поставили на порядок денний питання збереження історико-культурної спадщини українського народу, в т.ч. – архівних документів, що залишилися від старого режиму й мали важливе історичне, політичне та культурне значення. Тому в вересні 1917 р. у складі департаменту мистецтв Генерального секретарства освіти було створено Бібліотечно-архівний відділ на чолі з О. Грушевським, в якому окремою структурою була архівна секція. Її представники окрім збереження історико-культурної спадщини й сприянні залученню до наукового обігу архівної інформації вдалися до розробки моделі організації